Ухвала

від 06.08.2013 по справі 820/2829/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р.Справа № 820/2829/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 820/2829/13-а

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток»

до Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Восток», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкову вимогу ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 807 від 16.05.11 р. та рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про опис майна у податкову заставу № 122 від 29.05.12 р.; визнати неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо нарахування в обліковій картці ТОВ «ВОСТОК» податковий борг у розмірі 3211,32 грн. та зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова внести зміни до облікової картки ТОВ "ВОСТОК" шляхом виключення з облікової картки податковий борг у розмірі 3211,32 грн. як неправомірно нарахований.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.13 р. по справі № 820/2829/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.13 р. по справі № 820/2829/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених а апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було з'ясовано, що підприємство позивача зареєстроване як юридична особа з адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 5, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 115), перебуває на обліку як платник податків, в т.ч. збору за провадження торгівельної діяльності, в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Для здійснення торгівельної діяльності підприємством позивача був отриманий 09.11.10 р. у ДПІ у Київському районі м. Харкова торговий патент серії ТПВ № 022653 на здійснення торгівельної діяльності за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29, строком дії з 15.11.10 р. по 31.10.11 р. (а.с. 22).

Дані облікової картки платника податків - позивача (а.с. 165-166) свідчать про те, що при придбанні патенту від 09.11.10 р. позивачу був нарахований платіж за перший та останній місяці періоду, за який був дійсним патент (за перший місяць - виходячи з дії патенту з 15.11.10 р. по 31.11.10 р.) у розмірі 444,67 грн. Крім того, 15.11.10 р. була нарахована плата за грудень 2010 р. у розмірі 290,0 грн. всього у листопаді нарахована сума збору за провадження торгівельної діяльності у розмірі 734,67 грн. Позивач сплатив збір за провадження торгівельної діяльності у розмірі 870,0 грн. У зв'язку з зайвою сплатою позивачем листопада 2010 р. в збору переплата склала 135,33 грн.

У грудні 2010 р. був нарахований платіж за січень 2011 р. у розмірі 290,0 грн. який своєчасно був сплачений позивачем. Таким чином, станом на 01.01.11 р. переплата зі збору за провадження торгівельної діяльності склала 135,33 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у 2010 р. порядок сплати збору за провадження торгівельної діяльності був врегульований Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», в ч. 5 ст. 3 якого передбачалося, що оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності. Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії. Таким чином, при придбанні торгового патенту необхідно здійснити платіж за перший та останній місяці дії такого патенту.

З 01.01.11 р. набрав законної сили ПК України, яким врегульований порядок сплати даного збору та визначений спеціальний порядок обміну бланків діючих торгових патентів. В ст. 267 ПК України встановлені строки сплати збору: зокрема, за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця, що передує звітному місяцю, не пізніше 15 числа. Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії. Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

В п. 267.7 ст. 267 ПК України, зокрема, визначено, що: строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців. У разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення. Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

Відповідно п. 1, п. 2 Підрозділу 7 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України торгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Кодексом, підлягають поверненню до органів державної податкової служби за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії). Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за дотримання порядку використання торгових патентів, виданих відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», та за дотримання строку сплати за них, передбачену главою 11 розділу II цього Кодексу.

Наказом ДПА України N 109 від 28.02.11 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.11 р. за N 357/19095, були затверджені форми та порядку заповнення торгових патентів, форми заявки на придбання торгового патенту (торгового патенту (короткотермінового) на провадження торговельної діяльності; торгового патенту (пільгового) на провадження торговельної діяльності; торгового патенту на провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних побутових послуг, торгівлі валютними цінностями, діяльності у сфері розваг; заявки на придбання торгового патенту). Цим нормативно-правовим актом встановлена єдина форма заявки для придбання торгового патенту. Будь-якої спеціальної форми для заміни бланків торгових патентів відповідно до вимог підрозділу 7 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, чинне законодавство не містить.

З огляду на приписи вказаних норм, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у всіх платників збору за здійснення торгівельної діяльності, які станом на 01.01.11 р. мали діючі торгові патенти, виник обов'язок обміну таких патентів на бланки нового зразку. При цьому спеціальних форм заяв та спеціального порядку такого обміну ні ПК України, ні підзаконними нормативно-правовими актами не встановлено. Крім того, обмін бланків не тягне за собою закінчення дії старих патентів або їх анулювання.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач подав заяву № 06 від 24.03.11 р. до ДПІ у Київському районі м. Харкова, в якій позивач просив анулювати патент на торгівельну діяльність серія ТПВ № 022653 у зв'язку з прийняттям ПК України та отриманням нового патенту строком на 5 років (а.с. 222). Також позивач надавав відповідачу заявку від 24.03.11 р. на придбання торгового патенту за формою, затвердженою наказом ДПА України N 109 від 28.02.11 р., про що свідчить штамп про прийняття зазначеної заявки відповідачем (а.с. 116).

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, позивач обґрунтував її подання саме набранням чинності ПК України, при її заповненні вказав реквізити платіжного доручення, яке підтверджує сплату збору за квітень 2011 р. в сумі 358,0 грн., тобто останній за часом здійснений платіж.

Суд першої інстанції зазначив, що ст. 267 ПК України містять термін «анулювання торгового патенту» виключно у разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк (п. 267.7.4) та передбачають таке анулювання саме на підставі прямої норми Закону, не вказуючи на необхідність прийняття окремого рішення податковим органом.

Як зазначено в листі ДПС України № 13035/0/71-12/15-2217 від 31.12.12 р., у разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлені строки дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення (п. 267.7.4 ст. 267 Кодексу). Враховуючи зазначене, торговий патент підлягає анулюванню у випадку, якщо суб'єкт господарювання не вніс плату за торговий патент до першого числа звітного місяця (кварталу) та за несвоєчасну сплату до нього буде застосована штрафна санкція відповідно п. 125.1 ст. 125 Кодексу. Якщо суб'єкт господарювання, у якого анульовано дію патенту, продовжує здійснювати діяльність, передбачену ст. 267 Кодексу, вважається, що така діяльність здійснюється без отримання відповідних торгових патентів з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.

В силу приписів п. 4.1.4 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в тому випадку, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. За твердженням суду першої інстанції, вказана норма підлягає застосуванню при наданні оцінки діям платника збору - позивача по обміну торгового патенту у зв'язку з набранням чинності ПК України.

За таких підстав не може бути належною підставою для здійснення нарахувань в обліковій картці позивача у квітні 2011 р. твердження відповідача про те, що патент від 09.11.10 р. рахується анульованим з 01.04.11 р.

В обґрунтування висновків судового рішення в постанові суду першої інстанції зроблене досилання на Положення «Про порядок обчислення та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у місті Харкові», яким затверджені ставки збору за провадження торгівельної діяльності в розмірі 0,38 частки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, що з лютого 2011 р. становить 358,0 грн., з січня 2012 р. - 408,0 грн., відповідно.

Як вбачається з облікової картки позивача за 2011 р., у січні нарахована сума збору за провадження торгівельної діяльності в розмірі 290,0 грн., у лютому-квітні 2011 р. - у розмірі 358,0 грн. на місяць (а.с.146-149) за торговий патент відповідно за податкові періоди лютий - травень 2011 р., які були своєчасно сплачені позивачем у повному обсязі. Крім того, у січні 2011 р. позивачу донараховано 68,0 грн. за останній місяць дії торгового патенту - за жовтень 2011 р. у зв'язку зі збільшенням ставки збору за провадження торгівельної діяльності. Таким чином, станом на 01.06.11 р. позивач мав переплату в сумі 139,33 грн., а податковий борг в сумі 218,67 грн., внесений в облікову картку позивача станом на 15.05.11 р., облікований неправомірно.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що формування податкової вимоги № 807 від 16.05.11 р. суперечить приписам п. 59.1 ст. 59 ПК України, яка пов'язує право податкового органу на надіслання податкової вимоги з наявністю своєчасно несплачених податкових зобов'язань - податкового боргу. Вказаною нормою передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За таких підстав позов в цій частині був задоволений.

Також судом першої інстанції було встановлено, що торговий патент № 166107 від 25.03.11 р. не був отриманий позивачем у 2011 р., що не заперечувалося представником відповідача та підтверджується Журналом видачі торгових патентів ДПІ (торгівельна діяльність) (а.с. 110-111).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до ДПІ у Київському районі м. Харкова була подана заява від 30.05.11 р. про припинення торгівельної діяльності за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29 (а.с.21), до якої додано оригінал торгового патенту від 09.11.10 р.

На підтвердження факту припинення торгівельної діяльності за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29 позивачем були надані заява про зняття з обліку РРО, який знаходився за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29, звіти про використання РРО та КОРО (розрахункових книжок), додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційне посвідчення РРО, акт введення в експлуатацію РРО, договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29, акти приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29, розпорядження про анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 20,32-52). Надані документи підтверджують, що приміщення за вказаною адресою було повернуто орендодавцю 19.05.11 р., дозвільні документи на право торгівлі за вказаною адресою анульовані, РРО знятий з обліку у травні 2011 р.

Згідно п. 267.7.5 ст. 267 ПК України суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу ДПС, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору

Таким чином, 30.05.11 р. відповідач був повідомлений про припинення позивачем торгівельної діяльності, що відповідно приписів п. 267.7.5 ст. 267 ПК України свідчить про закінчення дії патенту. При цьому вказана норма не робить застереження про необхідність подання заяви про анулювання торгового патенту, як це стверджує відповідач.

Оскільки заява про припинення діяльності була подана позивачем 30.05.11 р., останнім податковим періодом відповідно п. 267.7.5 ст. 267 ПК України є червень 2011 р., в оплату за який повинна бути зарахована сума, сплачена при придбанні торгового патенту у листопаді 2010 р., з урахуванням здійсненої доплати у січні 2011 р. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач мав здійснити оплату вартості торгового патенту за здійснення діяльності за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29 за період з 15.11.10 р. по 30.06.11 р.

Відповідно ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (ст. 38 ПК України).

Позивач за період з 15.11.10 р. по 30.06.11 р. своєчасно та в повному обсязі сплатив збір за провадження торгівельної діяльності згідно встановленим діючим законодавством ставкам, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.132-139), а тому його податковий обов'язок з даного платежу за здійснення торгівельної діяльності за адресою: м. Харків, вул. Іванова, 29 є виконаним.

Згідно п. 267.7.4 ст. 267 ПК України у разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлені строки дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення. Нарахування, які здійснені в обліковій картці позивача за торговим патентом № 166107 від 25.03.11 р. за податкові періоди з липня 2011 р. по лютий 2012 р. здійснені всупереч вказаним приписам наведеної норми та є неправомірними.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування в обліковій картці позивача податкового боргу у розмірі 3211,32 грн. та зобов'язав відповідача внести зміни до облікової картки позивача шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі 3211,32 грн.

Також суд першої інстанції навів зміст п. 89.1, п. 89.3 ст.89 ПК України, де зазначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Посилаючись на свідчення податкового керуючого ТОВ «Восток» ОСОБА_1, допитаної в якості свідка по справі, акт опису майна у податкову заставу № 213 від 29.05.12 р. був нею складений у приміщенні ДПІ у Київському районі м. Харкова без виїзду за адресою реєстрації позивача, позивачу вказаний акт не направлявся, занесені до нього дані про відсутність майна не відповідають дійсності, оскільки взагалі не перевірялися. Правового обґрунтування можливості провести опис майна у такий спосіб свідок не зазначила. Щодо перевірки обґрунтованості внесення даних до облікової картки ТОВ «Восток», ОСОБА_1 зазначила, що дане питання не перевіряла та вважала їх правомірними. Щодо помилки у реквізитах торгового патенту в обліковій картці зазначила, що не звернула на це уваги. Також свідок пояснила, що рішення про опис майна у податкову заставу № 122 прийняте без зазначення у ньому дати, яка визначається виключно за датою реєстрації рішення у відповідному журналі податкового органу.

Проте згідно форми Рішення про опис майна у податкову заставу, яка є додатком 1 до Порядку застосування податкової застави органами ДПС, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.11 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.11 р. за № 1339/20077, дата прийняття рішення є одним з його обов'язкових реквізитів.

Наведені факти свідчать про порушення відповідачем порядку опису майна, що стало підставою для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.13 р. по справі № 820/2829/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 820/2829/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 820/2829/13-а за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» до Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська