cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 913/2041/13 16.09.13
За позовом: Селянського (фермерського) господарства «ЛЮБАВА»
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КХП ЗІДА"
про: стягнення 468.160,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Малик Д.О. - за довіреністю від 17.06.2013, зареєстрованого у єдиному реєстрі довіреностей за № 688;
відповідача: не з'явилися.
С У Т Ь С П О Р У :
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором постачання товару №2 від 03.02.2012р. Станом на момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача за вказаним договором складає 374560,00 грн. - основний борг, 93600,00 грн. - збитки.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.07.2013р. порушено провадження у справі №913/2041/13. В порядку статті 17 ГПК України справу направлено за підсудністю у Господарський суд міста Києва, який ухвалою від 23.08.2013 прийняв справу до свого провадження.
Представник позивача у судовому засіданні 16.09.2013р. позовні вимоги в повному обсязі підтримав, обгрунтовуючи доводами викладеними в позовній заяві та доказами наявними в матеріалах справи.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак судом враховано клопотання останнього від 07.08.2013р. про розгляд справи №913/2041/13 без участі його представника. У відзиві на позовну заяву від 07.08.2013р. відповідачем повідомлено про відсутність заперечень щодо заялених позовних вимог.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 16.09.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
03.01.2013 між Селянським (фермерським) господарством «Любава» та Товариством з обмеженою відповідальністю "КХП Зіда" укладено договір постачання товару № 2, зі змісту якого постачальник (позивач) зобов'язується передавати у власність пшеницю (в подальшому - товар) - 1000 т., а покупець (відповідач) зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.3 договору загальна вартість договору складає близько 1.700.000,00 (один мільйн сімсот тисяч грн. 00 коп.) у т.ч. ПДВ 20 %.
Строк постачання та ціна товару зазначається сторонами у підписаних специфікаціях. Постачання товару повинно супроводжуватися наступними товаросупроводжувальними документами: видаткова накладна на партію товару, податкова накладна, товарно-транспортна накладна (у випадку постачання товару силами та за рахунок постачальника), рахунок-фактуру. Датою постачання товару вважається дата зазначена у товарній накладній (п.п. 2.4, 2.5, 2.7 договору).
Згідно з п. 4.2 договору після підписання сторонами чинного договору, додатків та інших документів, які встановлюють ціну постачаємого товару, така цна може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін, оформленою шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
Сторона, яка порушила або неналежно виконала умови договору, несе відповідальність у розмірі дійсних збитків (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 8.1 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Договір підписано та скріплено відбитками печаток сторін.
03.02.2012р. сторонами укладено додаток (Специфікацію) до вказаного договору, у якому визначено предмет поставки - пшениця продовольча у кількості 300 т. вартістю 450000,00 грн. з ПДВ, 20%. При цьому у останньому визначено базис поставки - м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, 23, Сватівський район, Луганська обл., дату постаання - до 29 лютого 2012р., порядок розрахунків - перерахування 100% вартості товару на розрахунковий рахунк постачальника протягом трьох банківських днів з моменту фактичного постачання товару.
На виконання умов договору поставки товару №2 від 03.01.2012р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1012560,00 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними №1 від 19.01.2012р. на суму 57000,00 грн. , №2 від 19.01.2012р. на суму 58500,00 грн., №3 від 19.01.2012р. на суму 57750,00 грн., №4 від від 19.01.2012р. на суму 58800,00 грн., №5 від 19.01.2012р. на суму 58500,00 грн., №6 від 19.01.2012р. на суму 58500,00 грн., №7 від 19.01.2012р. на суму 21450,00 грн., №10 від 18.04.2012р. на суму 57600,00 грн., №11 від 19.04.2012р. на суму 57600,00 грн., №12 від 20.04.2012р. на суму 57600,00 грн., №13 від 23.04.2012р. на суму 57600,00 грн., №14 від 24.04.2012р. на суму 57600,00 грн., №15 від 25.04.2012р. на суму 12060,00 грн., №18 від 28.05.2012р. на суму 45000,00 грн., №19 від 29.05.2012р. на суму 45000,00 грн., №20 від 30.05.2012р. на суму 45000,00 грн., №21 від 31.05.2012р. на суму 45000,00 грн., №22 від 26.06.2012р. на суму 162000,00 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 638000,00 грн. Непогашена заборгованість складає 374560,00 грн.
11.12.2012 позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою оплати 374560,грн. боргу та 93600,00 грн. збитків. До останньої додано для підписання акт звірки розрахунків станом на 12.12.2012, який підписано представником відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Судом враховується, що на виконання умов договору поставки товару № 2 від 03.01.2012 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1012560,00 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.
Докази сплати відповідачем заборгованості за поставлений позивачем товар у сумі 374560,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Судом прийнято до уваги поданий представником позивача акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2012 - 12.12.2012 за підписами сторін, який підтверджує визнання відповідачем непогашеної заборгованості перед позивачем у сумі 374560,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором поставки товару № 2 від 03.01.2012 в сумі 374560,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач у позовній заяві вказує про понесені збитки у сумі 93600,00 грн. внаслідок зміни ціни товару з 1800,00 грн./т станом на дату поставки до 2250,00 грн./т станом на момент подання претензії.
З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Вказана позиція узгоджується з Роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 30.03.95 № 02-5/218 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки».
Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розміру понесених позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2 від 03.01.2012 та доказів, на підставі яких відбулось підвищення ціни на товар.
Сторона, яка порушила або неналежно виконала умови договору, несе відповідальність у розмірі дійсних збитків (п. 5.1 договору).
Згідно з п. 4.2 договору після підписання сторонами чинного договору, додатків та інших документів, які встановлюють ціну товару, який поставляється, така ціна може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін, оформленою шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
Зміна ціни поставленого товару позивачем не є обґрунтованою з огляду на відсутність додатків та інших документів підписаних сторонами, які б встановлювали іншу ціну на товар, що поставлявся на виконання умов договору поставки товару № 2 від 03.01.2012.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. У стягненні 93600,00 грн. збитків слід відмовити.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КХП ЗІДА" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11; ідентифікаційний код: 36258959, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Селянського (фермерського) господарства «ЛЮБАВА» (92625, Луганська обл., Сватівський район, село Ковалівка, вул. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код: 31157750, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість у сумі 374.560,00 грн. (триста сімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.); 7.491,20 грн. (сім тисяч чотириста дев'яносто одна грн. 20 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20 вересня 2013 року.
Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2013 |
Оприлюднено | 23.09.2013 |
Номер документу | 33603592 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні