Рішення

від 11.12.2006 по справі 6/438-06-11596

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/438-06-11596

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2006 р.Справа  № 6/438-06-11596

Позивач :      Сільськогосподарський виробничий кооператив „Долинське”, с. Долинське

Відповідач :  Приватне підприємство „ТПФ-Сервіс”, м. Ізмаїл

Про стягнення 85688,76 грн.

                                                                    Суддя                                        Демешин О.А.

Представники

Від позивача:    Келіогло І.Д. –голова СВК,  Златі Н.С. - довіреність

Від відповідача:   не з`явився

Суть спору : СВК „Долинське” (далі –Позивач) надано позовну заяву про стягнення з                   ПП „ТПФ-Сервіс” (далі –Відповідач) заборгованості за поставлений товар у розмірі                85688,76 грн., з яких 56520 грн. –основного боргу, 3% річних –4485,69 грн., індекс інфляції –14117,24 грн. та 10565,83 грн. –пені за прострочення виконання зобов`язання.

В зв`язку з ненаданням до суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається в порядку            ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

       Відповідно до договору купівлі-продажу насіння цукрового буряка сорт „Аватор” від 18.12.2003 р. укладеного між відповідачем та позивачем, останній повинен був передати у власність, а відповідач розрахуватись за поставлений відповідачем товар.

       Позивачем були у повному обсязі виконані свої договірні зобов`язання. Згідно накладної № 4056 від 18.12.2003 р. позивачем було передано відповідачу 9420 кг насіння цукрового буряка, загальною вартістю 56520 грн.

      Відповідач, відповідно п. 3 зазначеного договору повинен був протягом двох банківських днів з моменту отримання результатів лабораторних аналізів на схожість.

      Однак, замість грошей, на адресу позивача був направлений гарантійний лист з проханням відстрочення оплати до 01.08.2004 р.

      15.04.2004 р. між тими ж сторонами була укладена угода про зміну та доповнення договору купівлі-продажу від 18.12.2003 р.

      Строк оплати товару був визначений сторонами –01.08.2004 р.

      Відповідачем був порушений і новий строк розрахунку за придбану продукцію. Таким чином, на дату звернення позивача до господарського суду Одеської області борг відповідачем сплачений не був та складав –56520 грн.   

      Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Виходячи з викладеного, позивачем було розраховано індекс інфляції за час прострочення оплати відповідачем, який склав – 14117,24 грн., 3% річних з простроченої суми –4485,69 грн.

     Позивачем також, був зроблений розрахунок пені за несвоєчасну оплату за кожен день прострочення, передбачений п. 2 Угоди від 15.04.2004 р. з урахуванням обмеження стягнення пені розміром подвійної облікової ставки НБУ

    Однак, цей розрахунок пені  позивачем здійснено без врахування, встановленого частиною 6 ст. 232 ГК України, шестимісячного строку після закінчення якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання слід було припинити.

    Таким чином, відповідно до п. 2 Угоди від 15.04.2004р. останній строк, коли зобов`язання повинно були виконано був визначений сторонами –01.08.2004р.

    Нарахування пені слід здійснити за період з 02.08.2004р. по 02.02.2005р., а саме:

     56520грн. х 7,5% х  2  :  365днів  х  183 дні  =  4250,61грн.

    Всього з відповідача на користь позивача слід стягнути 79373,54грн.., з яких  56520 грн. основного боргу,   4485,69 грн. сплати 3% річних, 14117,24 грн. інфляційних та 4250,61грн. пені.   

     З огляду на вищезазначене, суд  вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат на держмито та ІТЗ судового процесу в розмірі пропорційно  розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково ;

2.          Стягнути з приватного підприємства „ТПФ-Сервіс” (м. Ізмаїл, вул. Л. Чайкиной, 20-Б, Рахунок № 26009301350810 в ПІБ м. Ізмаїла, МФО 328492, код ЄДРПОУ 31893875) : на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Долинське” (68810,            с. Долинське, Ренійський район, вул.. Леніна, 131, Рахунок № 260061612 в                 АППБ „Аваль” м. Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 03767972) : 56520 гривень  –основної заборгованості, 4485 гривень 69 коп. –3% річних, 14117 гривень 24 коп.- інфляційних, 4250 гривень 61коп. пені, 793 гривні 74 коп. - державного мита та 109 гривень 27коп.-  витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його підписання.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.