Рішення

від 18.09.2013 по справі 0519/7094/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №0519/7094/2012

Провадженя № 2/263/70/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Конфедерації вільних профспілок України, 3-і особи: Конфедерація вільних профспілок Донецької області, Маріупольське музичне училище, про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії й відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, Конфедерації вільних профспілок України, під час розгляду справи нею уточненим, я якому просила суд:

1. Визнати інформацію, розповсюджену в мережі Інтернет на сайтах російською мовою: «Полемика», «Всекомментарии», «Новости-1 УА», «Новости-Донецк», «Конфедерация свободных профсоюзов Украины» відносно заступника директора по учбовій роботі Маріупольського музичного училища ОСОБА_1 неправдивою, такою, що не відповідає дійсності, та порочить честь, гідність та ділову репутацію;

2. Зобов'язати ОСОБА_2, Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на сайтах російською мовою: «Полемика», «Всекоментарии», «Новости-1 УА», «Новости-Донецк» спростувати поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію, яка не відповідає дійсності, порочить честь, гідність та ділову репутацію заступника директора по учбовій роботі Маріупольського музичного училища ОСОБА_1, а саме повністю таку інформацію, наведену на російській мові:

- на сайті «Полемика» - «Председатель первичной организации Всеукраинского профсоюза «Защита справедливости» музыкального училища Мариуполя ОСОБА_2 получила травму на работе, пытаясь защитить ребенка от насилия со стороны администрации учебного заведения. Как рассказала ОСОБА_2, отец 10 летней ОСОБА_3 привел ее в училище для того, чтобы педагог послушала, стоит ли девочке заниматься музыкой и поступать в музучилище. Во время того как ОСОБА_2 слушала девочку в кабинет вошли завуч училища ОСОБА_1 и завхоз ОСОБА_5. Они отметили, что вход посторонним в учебное заведение запрещен, а ОСОБА_2 занимается частной практикой, что также не разрешается. Они потребовали немедленно вывести девочку из здания, когда услышали отказ, взяли девочку за руки и начали тащить к выходу. «Я им сказала,что они совершают преступные действия над ребенком, что карается законом. В ответ услышала: «достаточно нас запугивать законом и прокуратурой, можешь в зоопарке пугать зверей...» После этих слов ОСОБА_5 схватила меня за руки и пыталась вытолкнуть из класса. Я конечно сопротивлялась - к ней присоединилась ОСОБА_1. В такой схватке я ударилась головой и спиной о дверь. Когда я оказалась в коридоре, ОСОБА_5 схватила ребенка за руку и потащила ее на 1 -й этаж, посадила рядом с дежурной и приказала сидеть до возвращения отца»;

- на сайті «Всекомментирии» - «Завуч и завхоз музучилища избили учительницу музыки. Председатель первичной организации Всеукраинского профсоюза «Защита справедливости» музыкального училища Мариуполя ОСОБА_2 получила травму на работе, пытаясь защитить ребенка от насилия со стороны администрации учебного заведения. Об этом «Полемике» сообщили в пресс-службе Конфедерации свободных профсоюзов Украины. Как рассказала ОСОБА_2, отец 10 летней ОСОБА_3 привел ее в училище для того, чтобы педагог послушала, стоит ли девочке заниматься музыкой и поступать в музучилище. Во время того как....»

- на сайті «Новости - 1 УА» - «Завуч и завхоз музучилища избили учительницу музыки. Председатель первичной организации Всеукраинского профсоюза «Защита справедливости» музыкального училища Мариуполя ОСОБА_2 получила травму на работе, пытаясь защитить ребенка от насилия со стороны администрации учебного заведения. Читать полностью ІНФОРМАЦІЯ_3.НОМЕР_3 «Полемика»

- на сайті «Новости-Донецк» - Завуч и завхоз музучилища избили учительницу музыки. Председатель первичной организации Всеукраинского профсоюза «Защита справедливости» музыкального училища Мариуполя ОСОБА_2 получила травму на работе, пытаясь защитить ребенка от насилия со стороны администрации учебного заведения. Об этом «Полемике» сообщили в пресс-службе Конфедерации свободных профсоюзов Украины. Как рассказала ОСОБА_2, отец 10 летней ОСОБА_3 привел ее в училище для того, чтобы педагог послушала, стоит ли девочке заниматься музыкой и поступать в музучилище»

3. Зобов'язати Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на її офіційному сайті спростувати поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію, яка не відповідає дійсності, порочить честь, гідність та ділову репутацію заступника директора по учбовій роботі Маріупольського музичного училища ОСОБА_1, а саме повністю таку інформацію: «Викладачку музики травмували на роботі завуч і завгосп. Голова первинної Організації Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» музичного училища Маріуполя ОСОБА_2 отримала травму на роботі, бо стала на захист 10-річної дівчинки. А захищати довелося її не від злочинців, а від завгоспа та завуча закладу. Наразі ОСОБА_2 перебуває на лікарняному, бо стан її здоров'я незадовільний. 10-річна ОСОБА_3 прийшла з батьком до музичного закладу, бо хотіла навчатися у школі Педагогічної практики Маріупольського музичного училища. Викладач музики ОСОБА_2 знала цю сім'ю, тому й погодилась прослухати дівчинку, щоб з'ясувати, чи варто їй далі навчатися грі на піаніно. Проте майбутню ученицю в училищі зустріли неприязно. Як розповіла ОСОБА_2, чергова застерегла її, що адміністрація училища забороняє пускати в училище сторонніх людей. Але викладачка попередила, що це її знайомі, й спокійно провела їх у клас. Минуло 10 хвилин, як у кімнату увійшла завгосп ОСОБА_5 й стала вимагати, щоб сторонні покинули приміщення. Покомандувала - й зникла за дверима. Батько ОСОБА_3, хоч і здивувався такому ставленню, все ж через справи мусив залишити доньку з викладачем на 20 хв. ОСОБА_2 мала намір ознайомити дівчинку з тонкощами музики, однак до класу знову увійшли «вартові Порядку» - завуч ОСОБА_1 і завгосп ОСОБА_5. На підвищених тонах обидві від мене почали вимагати, щоб я негайно вивела дівчинку з училища, - розповіла ОСОБА_2. Мене звинувачували у тому, що я займаюся приватною практикою, яка заборонена в училищі, а дитину - в тому, що може попсувати або викрасти майно. Я категорично відмовилася залишити дитину саму на вулиці і запевнила, що можу доглянути за нею, щоб нічого не зламала. Жінки не хотіли слухати ОСОБА_2: схопили дівчинку за руки і стали тягнути її до дверей. Жодним чином вони не реагували на вимоги припинити насильство над дитиною. Викладачці нічого не залишилося, як зателефонувати до прокуратури. Та завгосп вихопила у неї телефон. Я сказала їм, що вони здійснюють злочинні дії над дитиною, що карається законом, - згадує ОСОБА_2. -У відповідь почула : «досить нас залякувати законом і прокуратурою, можеш в зоопарку лякати звірів..» Після цих слів ОСОБА_5 схопила мене за руки й намагалася виштовхнути з класу. Я, звісно чинила опір - до неї приєдналася ОСОБА_1. У такій сутичці я вдарилася головою і спиною об двері. Коли опинилися в коридорі, ОСОБА_5 схопила дитину за руку і потягла її на 1-й поверх; посадила поруч з черговою і наказала сидіти до повернення батька...»

4. Стягнути на її користь в солідарному порядку з Конфедерацією вільних профспілок України, ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 1000 грн., та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. 12.06.2012 року о 9 годині 30 хвилин завгосп Маріупольського музичного училища ОСОБА_5 повідомила її, що концертмейстер ОСОБА_2 в приміщенні класу проводить навчання з дівчиною, що не є учнем музичного училища, чим порушила Правила внутрішнього розпорядку. На її законну вимогу припинити порушення Правил, ОСОБА_2 стала грубо висловлюватися, погрожувати розправою, принижуючи її честь, гідність. Після 20.06.2012 року їй стали дзвонити знайомі і повідомили про розміщення на сайтах Інтернету інформації про те, що вона та завгосп музичного училища побили викладача музики. У наявності вказаної інформації вона особисто пересвідчилась, переглянувши наведені сайти Інтернету. Наведена на сайтах інформація не відповідає дійсності, порочить її гідність, честь, ділову репутації, оскільки тривалий час вона працює в музичному училищі, користується авторитетом, повагою працівників. Внаслідок зазначених обставин, відповідачами їй завдано моральних страждань, компенсацію яких вона визначила у 1000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволені. Особисто позивач зазначила, що до суду за захистом своїх порушених прав вона звернулася як фізична особа, але не як посадова особа - завуч музичного училища, оскільки відповідачі фактично звинуватили її у вчинені злочину, не пов'язаного з її посадою. Внаслідок поширеної відповідачами недостовірної інформації в мережі Інтернету, по теперішній час вона перебуває у стані постійного відчуття провини за те, що не вчиняла, оскільки кожен раз повинна виправдовуватись перед знайомими, членами родини. Звичайно, таку інформацію відповідачі повинні спростувати. Стосовно інформації, що поширила Конфедерація вільних профспілок України в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua вважає недостовірною, наступний її зміст : «Викладачку музики травмували на роботі завуч …; Голова первинної організації Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» музичного училища Маріуполя ОСОБА_2 отримала травму на роботі, бо стала на захист 10-річної дівчинки. А захищати довелося її не від злочинців, а від …. та завуча закладу; На підвищених тонах обидві від мене почали вимагати, щоб я негайно вивела дівчинку з училища - розповіла ОСОБА_2 - Мене звинувачували у тому, що я займаюся приватною практикою, яка заборонена в училищі, а дитину - в тому, що може попсувати або вкрасти майно; Жінки не хотіли слухати ОСОБА_2: схопили дівчину за руки і стали тягнути її до дверей; Жодним чином вони не реагували на вимоги припинити насильство над дитиною; Я сказала їм, що вони здійснюють злочинні дії над дитиною, що карається законом, - згадує ОСОБА_2, - у відповідь почула «досить нас залякувати законом і прокуратурою, можеш в зоопарку лякати звірів..; Я, звісно, чинила опір - до неї приєдналася ОСОБА_1», саме її треба спростувати. На її думку обидва відповідача в рівній мірі завдали їй моральну шкоди, тому з кожного треба стягнути по 500 грн.

Представник відповідача - Конфедерації вільних профспілок України (надалі КВПУ) в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, з наступних підстав. Відповідач КВПУ в мережі Інтернет має Веб-сайт kvpu.org.ua, який відкритий на підставі договору №5574/domain, та є його власником. На вказаному сайті в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 КВПУ під заголовком «Викладачку музики травмували на роботі завуч і завгосп» розмістила, літературно оброблений редактором сайту КВПУ, лист-звернення ОСОБА_2 - голови Первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» Маріупольського музичного училища, яка входить до складу КВПУ. До листа-звернення були надані заява ОСОБА_2, адресована прокурору м.Маріуполя, та письмові пояснення, в яких йшла мова про притягнення до кримінальної відповідальності позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які завдали тілесні ушкодження відповідачу ОСОБА_2 Остання є автором вказаної інформації, оскільки з текстом інформації вона була заздалегідь ознайомлена та дала згоду на розміщення в наведеній редакції. Доступ для розміщення будь-якої інформації на Веб-сайті kvpu.org.ua в мережі Інтернет має лише його редактор, розміщення спірної інформації здійснено саме ним безоплатно, так як КВПУ є неприбутковою організацією. Сайт відповідача не є закритим для його відвідувачів і є вільним для використання розміщеної на ньому інформації будь-ким і будь-коли, а тому згода чи дозвіл КВПУ на використання будь-якої інформації, розміщеної на сайті в мережі Інтернет, в тому числі і інформації відносно позивача ОСОБА_1, іншими Веб-сайтами «Polemika.com.ua», «Vsekommentarii.com.», «news.i.ua.», «www.ukr.net» не були потрібні. Враховуючи наведене, КВПУ не несе буд-якої відповідальності за розміщення вказаними сайтами інформації щодо позивача. Відповідач КВПУ жодним чином не порушував прав позивача, оскільки правомірно за ст.36 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редактор використав лист-повідомлення ОСОБА_2, не змінюючи його змісту. Крім того, за ст.42 вказаного Закону відповідач КВПУ не несе відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, якщо вони є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян, у даному випадку є такою відповідач ОСОБА_2 - голова Первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» Маріупольського музичного училища. Суд має всі підстави відмовити позивачу у задоволені її позову через недоведеність порушення її особистих немайнових прав. Інформація, розміщена на сайті відповідача, є достовірною, тому, згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вимоги про її спростування судом не можуть бути задоволені. Також слід врахувати, що позивач до суду звернулася як фізична особа, але розміщена інформаціє стосується її як посадової особи, внаслідок чого вона є публічною особою, тому позовна заява має трудові відносини, у цій справі не може розглядатися. При вирішенні спірних правових відносин, слід врахувати, що спірна інформація є оцінкою дій, вона не містить фактичних даних. Враховуючи наведене, просить суд відмовити позивачу у задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, посилаючись на те, що інформація розповсюджена в Інтернеті стосовно позивача стосується її, як публічної особи, тому позов не підлягає розгляду, так як засоби масової інформації можуть розповсюджувати подібну інформацію. Крім того, розповсюджена інформація є достовірною, вона відповідає дійсності. Вона зверталася з листом до профспілок, із заявою до прокуратури з приводу обставин, що мали місце 12.06.2012 року в приміщенні Маріупольського музичного училища та її побиття позивачем ОСОБА_1 та завгоспом ОСОБА_5 Вважає, що вона не є відповідачем у справі, оскільки не є власником сайту, у неї не має дозволу на розміщення інформації на сайтах, також вона не є автором статті, але погоджується з тим, що редактор КВПУ узгоджував з нею текст інформації відносно позивача, з яким вона була згодна та дала згоду на розміщення інформації на сайті КВПУ.

Представник третьої особи - Конфедерації вільних профспілок Донецької області в судовому засіданні вважав позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню, оскільки розміщена відносно неї інформація в Інтернеті відповідає дійсності, підтвердженням чого є : заява ОСОБА_2 до міліції; довідка Лікарні швидкої медичної допомоги про наявність у неї тілесних ушкоджень, їх фіксація в СМЕ; лікарняний лист, відкритий ОСОБА_2; її звернення до прокуратури м.Маріуполя. Крім того, позивач, як посадова особа, повинна бути готова до критичного реагування зі сторони суспільства.

Представник третьої особи - Маріупольського музичного училища в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, особисто зазначила, що інформація в Інтернеті відносно позивача є недостовірною, що ганьбить її, принижує честь, гідність, підриває її авторитет. Дійсно, 12.06.2012 року відповідач ОСОБА_2, в порушення вимог Статуту Маріупольського музичного училища, в приміщенні училища без дозволу здійснювала практичне навчання з неповнолітньою дівчиною, яка не є учнем, і за її безпеку в приміщенні несе відповідальність саме училище. У даному випадку дії позивача ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 відповідали вимогам закону.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стосовно визначення судочинства, за яким необхідно розглядати спірні правові відносини, слід зазначити, що згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», оскільки характер правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у даному випадку відсутній спір про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що розглядається в порядку господарського судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними посилання відповідачів про відсутність підстав розглядати позовні вимоги ОСОБА_1, пов'язані з посадою, що вона обіймає.

Відповідно до п.12 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві, що передбачено п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України. Якщо недостовірна інформація, яка порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

В ході розгляду справи, позивач та його представник не надали належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували, хто саме є автором оспорюваної інформації в мережі Інтернет на сайтах, російською мовою: «Полемика», «Всекомментарии», «Новости-1 УА», «Новости-Донецк», «Конфедерация свободных профсоюзов Украины», не встановили та не зазначили власників вказаних сайтів, тому до кінця розгляду справи не визначилися з належними відповідачами.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову про визнання інформації, розповсюдженої в мережі Інтернет на сайтах, російською мовою: «Полемика», «Всекомментарии», «Новости-1 УА», «Новости-Донецк», «Конфедерация свободных профсоюзов Украины» відносно заступника директора по учбовій роботі Маріупольського музичного училища ОСОБА_1 неправдивою, такою, що не відповідає дійсності, порочить честь, гідність та ділову репутацію.

Згідно ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації, з посиланням на нього.

Оскільки позивачем та її представником не встановлені власники вказаних сайтів, автори відповідного інформаційного матеріалу, та не надано належних доказів того, що відомості, розміщенні на їхніх сайтах відносно позивача, є дослівним відтворенням інформації розмішеної на інших сайтах, у тому числі і на сайті відповідача КВПУ, з посиланням на них, суд не вбачає підстав зобов'язати ОСОБА_2, Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на сайтах російською мовою: «Полемика», «Всекоментарии», «Новости-1 УА», «Новости-Донецк» спростувати поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію, яка не відповідає дійсності, порочить честь, гідність та ділову репутацію заступника директора по учбовій роботі Маріупольського музичного училища ОСОБА_1

Стосовно інших позовних вимог ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності з ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати недостовірну інформацію про особу та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується відповідачами, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач КВПУ в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua,, відкритому на підставі договору №5574/domain, будучи його власником, розмістив відносно позивача наступну інформацію: «Викладачку музики травмували на роботі завуч і завгосп. Голова первинної Організації Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» музичного училища Маріуполя ОСОБА_2 отримала травму на роботі, бо стала на захист 10-річної дівчинки. А захищати довелося її не від злочинців, а від завгоспа та завуча закладу. Наразі ОСОБА_2 перебуває на лікарняному, бо стан її здоров'я незадовільний. 10-річна ОСОБА_3 прийшла з батьком до музичного закладу, бо хотіла навчатися у школі Педагогічної практики Маріупольського музичного училища. Викладач музики ОСОБА_2 знала цю сім'ю, тому й погодилась прослухати дівчинку, щоб з'ясувати, чи варто їй далі навчатися грі на піаніно. Проте майбутню ученицю в училищі зустріли неприязно. Як розповіла ОСОБА_2, чергова застерегла її, що адміністрація училища забороняє пускати в училище сторонніх людей. Але викладачка попередила, що це її знайомі, й спокійно провела їх у клас. Минуло 10 хвилин, як у кімнату увійшла завгосп ОСОБА_5 й стала вимагати, щоб сторонні покинули приміщення. Покомандувала - й зникла за дверима. Батько ОСОБА_3, хоч і здивувався такому ставленню, все ж через справи мусив залишити доньку з викладачем на 20 хв. ОСОБА_2 мала намір ознайомити дівчинку з тонкощами музики, однак до класу знову увійшли «вартові Порядку» - завуч ОСОБА_1 і завгосп ОСОБА_5. На підвищених тонах обидві від мене почали вимагати, щоб я негайно вивела дівчинку з училища, - розповіла ОСОБА_2. Мене звинувачували у тому, що я займаюся приватною практикою, яка заборонена в училищі, а дитину - в тому, що може попсувати або викрасти майно. Я категорично відмовилася залишити дитину саму на вулиці і запевнила, що можу доглянути за нею, щоб нічого не зламала. Жінки не хотіли слухати ОСОБА_2: схопили дівчинку за руки і стали тягнути її до дверей. Жодним чином вони не реагували на вимоги припинити насильство над дитиною. Викладачці нічого не залишилося, як зателефонувати до прокуратури. Та завгосп вихопила у неї телефон. Я сказала їм, що вони здійснюють злочинні дії над дитиною, що карається законом, - згадує ОСОБА_2. -У відповідь почула : «досить нас залякувати законом і прокуратурою, можеш в зоопарку лякати звірів..» Після цих слів ОСОБА_5 схопила мене за руки й намагалася виштовхнути з класу. Я, звісно чинила опір - до неї приєдналася ОСОБА_1. У такій сутичці я вдарилася головою і спиною об двері. Коли опинилися в коридорі, ОСОБА_5 схопила дитину за руку і потягла її на 1-й поверх; посадила поруч з черговою і наказала сидіти до повернення батька. Перелякана жінка не одразу звернула увагу на травми й допрацювала до кінця робочого дня. А потім пішла у відділок міліції, де написала заяву про нанесення їй ушкоджень, Постраждалу відправили на судово-медичну експертизу й зафіксували усі травми. Вдома стан її став різко погіршуватися, то ж довелося викликати швидку допомогу. Лікарі засвідчили, що травму отримала на виробництві. Наразі ОСОБА_2 перебуває на лікарняному. Перед нею досі ніхто не вибачився. Адміністрація закладу стверджує, що ніякого побиття не було і що викладачка не мала права приводити дитину в училище. Проте, так вважають не всі: ОСОБА_2 підтримують її колеги - профспілківці, а батько ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів за фактом незаконних дій щодо його неповнолітньої доньки. ОСОБА_2 переконана, що адміністративні особи Маріупольського музичного училища вчинили кримінальний злочин з перевищенням службових повноважень, застосувавши фізичну силу не тільки до працівника, а й до неповнолітньої дитини, тому вони мають понести покарання. Вона налаштована надалі відстоювати справедливість.»

Відповідно до ст.62 Конституції України та ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відомості, які позивачка просила визнати недостовірними, а саме: «Викладачку музики травмували на роботі завуч …; Голова первинної організації Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» музичного училища Маріуполя ОСОБА_2 отримала травму на роботі, бо стала на захист 10-річної дівчинки. А захищати довелося її не від злочинців, а від …. та завуча закладу; На підвищених тонах обидві від мене почали вимагати, щоб я негайно вивела дівчинку з училища - розповіла ОСОБА_2 - Мене звинувачували у тому, що я займаюся приватною практикою, яка заборонена в училищі, а дитину - в тому, що може попсувати або вкрасти майно; Жінки не хотіли слухати ОСОБА_2: схопили дівчину за руки і стали тягнути її до дверей; Жодним чином вони не реагували на вимоги припинити насильство над дитиною; Я сказала їм, що вони здійснюють злочинні дії над дитиною, що карається законом, - згадує ОСОБА_2, - у відповідь почула «досить нас залякувати законом і прокуратурою, можеш в зоопарку лякати звірів..; Я, звісно, чинила опір - до неї приєдналася ОСОБА_1», фактично є звинуваченням позивачки в побитті відповідача ОСОБА_2, внаслідок якого їй було завдано тілесних ушкоджень, що є кримінально караними діяннями.

Відповідачі не зазначили достовірних даних на підтвердження того факту, що розповсюджена вищевказана інформація про позивачку є правдивою та відповідає дійсності, жодних доказів на підтвердження цього факту ними суду не надала.

Наведені відповідачами обставини в спірній інформації спростовуються вироком Жовтневого районного суду від 29.05.2013 року у справі №1/263/102/2013 за звинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_5 за ст.125 ч.1 КК України, згідно якого, за обставинами, що мали місце 12.06.2012 року в приміщенні Маріупольського музичного училища, останніх виправдано у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_2

У відповідності з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 277 ЦК України , негативна інформація про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року за № 1 , що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує її право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, під час розгляду справи судом було встановлено, що інформація поширена та розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua у статті стосовно ОСОБА_1, є недостовірною, має образливий характер та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивачки.

Поширення такої інформації суперечить вимогам ч. 2 ст 302 ЦК України , яка встановлює обов'язок фізичної особи переконатися у достовірності інформації, яку вона поширює.

Відповідно до положень ст. 297 ЦК України , кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до норм ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Як вже зазначалось, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Власником Веб-сайту kvpu.org.ua в мережі Інтернет є відповідач Конфедерація вільних профспілок України.

Відповідно до ч. 6 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Оскільки суд прийшов до висновку, що зазначена вище інформація стосовно позивачки є недостовірною, то з метою захисту її порушеного права слід зобов'язати відповідача - КВПУ не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, за рахунок власних коштів, в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua спростувати поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1, розмістивши на головній сторінці Веб-сайту під заголовком «Спростування» текст наступного змісту: «Інформація, поширена та розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua стосовно ОСОБА_1, а саме: «Викладачку музики травмували на роботі завуч …; Голова первинної організації Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» музичного училища Маріуполя ОСОБА_2 отримала травму на роботі, бо стала на захист 10-річної дівчинки. А захищати довелося її не від злочинців, а від …. та завуча закладу; На підвищених тонах обидві від мене почали вимагати, щоб я негайно вивела дівчинку з училища - розповіла ОСОБА_2 - Мене звинувачували у тому, що я займаюся приватною практикою, яка заборонена в училищі, а дитину - в тому, що може попсувати або вкрасти майно; Жінки не хотіли слухати ОСОБА_2: схопили дівчину за руки і стали тягнути її до дверей; Жодним чином вони не реагували на вимоги припинити насильство над дитиною; Я сказала їм, що вони здійснюють злочинні дії над дитиною, що карається законом, - згадує ОСОБА_2, - у відповідь почула «досить нас залякувати законом і прокуратурою, можеш в зоопарку лякати звірів..; Я, звісно, чинила опір - до неї приєдналася ОСОБА_1», є недостовірною».

Частиною 1 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності з п.4 ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 року, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що несправедливі звинувачення з боку відповідачів призвели до душевних страждань позивача. Крім того, відновлення втраченої ділової репутації позивачки потребує від неї значних зусиль. Зважаючи на наведене та враховуючи характер завданих позивачці моральних страждань, суд вважає, що заявлені нею позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у розмірі 1000 грн., з кожного відповідача слід стягнути по 500 грн.

Суд прийшов до такого висновку оскільки вважає, що відповідачі: КВПУ та ОСОБА_2 є обидва авторами інформаційного матеріалу відносно позивача.

Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Підтвердженням вказаному є те, що відповідачі КВПУ, ОСОБА_2, інформацію, розміщену на сайті, попередньо узгодили між собою, з використанням зазначеного листа-звернення ОСОБА_2 і остання дала згоду на розміщення інформації саме в наведеній редакції, що очевидно при зрівнянні змістів інформації та листа-звернення.

Заперечення відповідачів, з урахуванням викладеного, суд до уваги не приймає.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню, сплачений нею судовий збір у розмірі 214,60 грн., з кожного по 107,3 грн.

Керуючись ст.ст. 3,10,11,15,30,57,60,61,88,107,169,197,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Конфедерації вільних профспілок України, 3-і особи: Конфедерація вільних профспілок Донецької області, Маріупольське музичне училище, про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії й відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати інформацію поширену та розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua у статті стосовно ОСОБА_1, а саме: «Викладачку музики травмували на роботі завуч …; Голова первинної організації Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» музичного училища Маріуполя ОСОБА_2 отримала травму на роботі, бо стала на захист 10-річної дівчинки. А захищати довелося її не від злочинців, а від …. та завуча закладу; На підвищених тонах обидві від мене почали вимагати, щоб я негайно вивела дівчинку з училища - розповіла ОСОБА_2 - Мене звинувачували у тому, що я займаюся приватною практикою, яка заборонена в училищі, а дитину - в тому, що може попсувати або вкрасти майно; Жінки не хотіли слухати ОСОБА_2: схопили дівчину за руки і стали тягнути її до дверей; Жодним чином вони не реагували на вимоги припинити насильство над дитиною; Я сказала їм, що вони здійснюють злочинні дії над дитиною, що карається законом, - згадує ОСОБА_2, - у відповідь почула «досить нас залякувати законом і прокуратурою, можеш в зоопарку лякати звірів..; Я, звісно, чинила опір - до неї приєдналася ОСОБА_1», такою, що є недостовірною.

Зобов'язати Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua спростувати поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua недостовірну інформацію, стосовно ОСОБА_1, а саме: Конфедерація вільних профспілок України не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, за власний рахунок зобов'язана розмістити на головній сторінці Веб-сайту kvpu.org.ua в мережі Інтернет під заголовком «Спростування» текст наступного змісту: «Інформація, поширена та розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, Конфедерацією вільних профспілок України в мережі Інтернет на Веб-сайті kvpu.org.ua стосовно ОСОБА_1 , а саме: «Викладачку музики травмували на роботі завуч …; Голова первинної організації Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» музичного училища Маріуполя ОСОБА_2 отримала травму на роботі, бо стала на захист 10-річної дівчинки. А захищати довелося її не від злочинців, а від …. та завуча закладу; На підвищених тонах обидві від мене почали вимагати, щоб я негайно вивела дівчинку з училища - розповіла ОСОБА_2 - Мене звинувачували у тому, що я займаюся приватною практикою, яка заборонена в училищі, а дитину - в тому, що може попсувати або вкрасти майно; Жінки не хотіли слухати ОСОБА_2: схопили дівчину за руки і стали тягнути її до дверей; Жодним чином вони не реагували на вимоги припинити насильство над дитиною; Я сказала їм, що вони здійснюють злочинні дії над дитиною, що карається законом, - згадує ОСОБА_2, - у відповідь почула «досить нас залякувати законом і прокуратурою, можеш в зоопарку лякати звірів..; Я, звісно, чинила опір - до неї приєдналася ОСОБА_1», є недостовірною».

Стягнути з Конфедерацією вільних профспілок України (03150, м.Київ, вул.Велика Василівська, 65, ідентифікаційний код 21666424) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 грн., судовий збір у розмірі 107,30 грн., всього 607,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 грн., судовий збір у розмірі 107,30 грн., всього 607,30 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: П.І. Папаценко