Рішення

від 13.09.2013 по справі 910/10801/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10801/13 13.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаціна організація -2" про стягнення 55 204,55 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача: Кравчик С.М. (дов. № 91/2013/17-2 від 17.06.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 2" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 55 204,55 грн., в тому числі 52 017,98 грн. основного боргу, 2 611,80 грн. пені, 52,41 грн. збитків від інфляції, 522,36 грн. 3 % річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 822107 від 01.10.2009 року (далі - Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім за період з 01.01.2013 року по 01.05.2013 року рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 52 017,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10801/13, слухання справи призначено на 05.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 року справу № 910/10801/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/10801/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 30.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року справу № 910/10801/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/10801/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 року.

У судовому засіданні 30.07.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2013 року надав документи по справі, зокрема, платіжне доручення № 424 від 29.07.2013 року на суму 20 000,00 грн. та платіжне доручення № 421 від 25.07.2013 року на суму 32 017.98 грн., які свідчать про сплату відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 52 017,98 грн., яка є предметом спору у даній справі.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 30.07.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових матеріалів по справі, оголошено перерву до 13.09.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.09.2013 року позивач подав довідку про надходження коштів за спожиту від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" теплоенергію, з якої вбачається, що у Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-2" відсутня заборгованість перед позивачем у розмірі 52 017,98 грн. за спірний період.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2013 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 611,80 грн. пені, 52,41 грн. збитків від інфляції, 522,36 грн. 3 % річних.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2009 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кивенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація-2" (споживач) було укладено договір № 822107 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі по тексту - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

У відповідності до пункту 2.3.1 Договору, споживач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії

Пунктом 2.3.2. Договору сторони погодили, що абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Згідно з пунктом 5 Додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділенні теплозбуту № 4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18 розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 02.05.2012 року (пункт 8.1. Договору).

Пунктом 8.4. Договору сторони погодили, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з договором № 822107 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2009 року, внаслідок чого, у останнього, за період з 01.01.2013 року по 01.05.2013 року, виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" у розмірі 52 017,98 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача 52 017,98 грн. основної заборгованості за договором № 822107 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2009 року, 2 611,80 грн. пені, 52,41 грн. збитків від інфляції, 522,36 грн. 3 % річних.

У судовому засіданні 30.07.2013 року представник відповідача надав суду платіжне доручення № 424 від 29.07.2013 року на суму 20 000,00 грн. та платіжне доручення № 421 від 25.07.2013 року на суму 32 017.98 грн., які свідчать про сплату відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 52 017,98 грн., яка є предметом спору у даній справі, що також підтверджено представником позивача та довідкою про надходження коштів за спожиту від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" теплоенергію, за період з травня 2013 року по серпень 2013 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню, а інші позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з відомостей обліку споживання теплової енергії та облікових карток, відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої енергії, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 52 017,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, платіжного доручення № 424 від 29.07.2013 року на суму 20 000,00 грн. та платіжного доручення № 421 від 25.07.2013 року на суму 32 017,98 грн., відповідач, в процесі розгляду даної справи, сплатив суму основної заборгованості у розмірі 52 017,98 грн. у повному обсязі.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки, зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати основної суми боргу за поставлену теплоенергію припинились, то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, суд припиняє провадження по справі № 910/10801/13 в частині стягнення 52 017,98 грн. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 611,80 грн. пені, 52,41 грн. збитків від інфляції, 522,36 грн. 3 % річних.

Пунктом 7 Додатку № 4 до Договору сторони погодили, що енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем в процесі розгляду даної справи здійснено оплату суми основної заборгованості у розмірі 52 017,98 грн.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що добровільне виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо сплати суми основного боргу свідчить про визнання останнім факту наявності відповідної заборгованості.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 7 Додатку № 4 до Договору, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені, за період з січня 2013 року по травень 2013 року, у розмірі 2 611,80 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-2" трьох процентів річних на загальну суму 522,36 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-2" інфляційних нарахувань на загальну суму 52,41 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 910/10801/13 в частині стягнення 52 017,98 грн. основного боргу - припинити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-2" (03134, м. Київ, вул. Велика Окружна, 5 Б, код ЄДРПОУ 36114004) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2 611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 80 коп. пені, 52 (п'ятдесят дві) грн. 41 коп. інфляційних нарахувань, 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 36 коп. 3 % річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.2013 року

Суддя С.В. Стасюк