Постанова

від 13.09.2013 по справі 811/284/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року Справа № 811/284/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Квашук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП "Спецзовнішкомплект" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 14.01.2013 р. №0003282300, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 992498,82 грн. та №0003272300, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1541448 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки відповідачем винесені, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтується на неправомірних висновках податкових ревізорів про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «КТЛ 2008», оскільки реальність господарських операцій підтверджена усіма належними первинними документами.

Відповідач надав заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що між позивачем та ТОВ «КТЛ 2008» мав місце правочин, який вчинений без мети реального настання, оскільки ТОВ «КТЛ 2008» не мало реальних можливостей (відсутність найманих працівників, приміщень, автомобілів тощо) здійснити поставку насіння соняшнику.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки працівник, який супроводжує дану справу знаходиться на лікарняному.

Заслухавши думку представника позивача щодо подальшого розгляду справи за відсутності представника відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Спецзовнішкомплект" (далі позивач) зареєстроване як юридична особа 30.08.1996 р. виконавчим комітетом Світловодською міською радою та відомості щодо нього внесено до ЄДРПОУ (а.с.75 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Світловодської ОДПІ з 03.12.2012 р. по 05.12.2012 р. проведено документальну перевірку позивача, про що складено акт від 12.12.2012 р. №432/2200/23222306 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецзовнішкомплект» код за ЄДРПОУ23222306) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за по взаємовідносинах з ПП «КТЛ 2008 (код за ЄД?РПОУ35986360) з 01.01.2012 по 28.02.2012» (далі - акт перевірки, а.с. 12- 34 т.1).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення сум податкового кредиту за січень 2012 р. в сумі 269683 грн., у т.ч. суми ПДВ, що надає право формування податкового кредиту в сумі 184004,96 грн. та суми ПДВ, що не надає право формування податкового кредиту в сумі 85678,38 грн., та за лютий 2012 р. в сумі 700075 грн., у т.ч. суми ПДВ, що надає право формування податкового кредиту в сумі 477660,92 грн., та суми ПДВ, що не надає право формування податкового кредиту в сумі 222413,69 грн.;

- п.138.1, п.138.2 ст. 138, пп..139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у перевіряємий період на загальну суму 1027632 грн., у т.ч. за 1 квартал 2012 р. в сумі 1027632 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 14.01.2013 р.:

- №0003282300, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 992498,82 грн., у тому числі за основним платежем - 661665,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 330832,94 грн. (далі оскаржуване рішення-1, а.с.35 т.1);

- №0003272300, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1541448 грн., у тому числі за основним платежем - 1027632 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 513816 грн. (далі оскаржуване рішення-2, а.с.36 т.1);

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ПП "КТЛ 2008". Саме реальність господарських операцій позивача по поставці насіння соняшникового ПП «КТЛ 2008» поставлена під сумнів податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір купівлі-продажу №23/12-11 від 23 грудня 2011 р., згідно якого Продавець (ПП «КТЛ-2008») зобов'язується реалізувати і передати окремими партіями сільськогосподарську продукцію - насіння соняшника, українського походження, врожаю 2011 р. (а.с.76-77 т.1). Пунктом 1.3 даного договору передбачено, що Продавець гарантує, що сільгосппродукція (насіння соняшнику 2011 р. врожаю) набуті безпосередньо у сільгоспвиробника.

По фактам поставки насіння соняшника ПП «КТЛ 2008» виписало видаткові накладні та податкові накладні, копії який надало суду.

Як на доказ транспортування отриманого насіння соняшника позивачем надані копії товарно-транспортних накладних, оригінали яких огляну в судовому засіданні судом.

Отже, істотною умовою договору купівлі-продажу є факт поставки ПП «КТЛ 2008» позивачу насіння соняшника придбаного безпосередньо у сільгоспвиробника.

Якість придбаного насіння соняшника повинна підтверджуватись відповідним сертифікатом, якого суду надано не було.

Як зазначено в акті перевірки та ТТН, ПП «КТЛ 2008» реалізувало позивачу насіння соняшника придбане від двох сільськогосподарських виробників - підприємств, а саме: СГ ТОВ «Льонок» (код 24703737) та ТОВ «Агропроменерго» (код 3048935), (далі по тексту сільгосппідприємства ) .

Досліджуючи реальність господарської операції щодо поставки насіння соняшника, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 11.02.2013 р. серед іншого, судом витребувано від державного комітету статистики України інформацію чи подавались сільгосппідприємства звіти до органів статистики з приводу отриманого врожаю за 2011 р. (а.с.126-27 т.2).

На ухвалу суду отримано відповідь Державної Служби статистики України від 05.03.2013 р. №20-16/87, змістом якої є інформація про те, що СТОВ «Льонок» (24703737) та ТОВ Фірма «Агропроменерго ЛТД» (03048935) до органів статистики за 2011 р. звітності про вирощене насіння соняшнику не подавало (а.с.149-152 т.2).

Тобто, вищезазначені сільськогосподарські підприємства взагалі не звітували про вирощене насіння соняшника.

Представники позивача надали суду, як на доказ наявності у СТОВ «Льонок» виробленої сільськогосподарської продукції копії звітів СТОВ «Льонок» про підсумки врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2011 р. (а.с.35-46).

Дані копії, судом не приймаються в якості доказу, оскільки зміст таких копій спростовується офіційною інформацією отриманою від органів статистики та не може бути розцінено як доказ в розумінні статті 69 КАС України.

Зазначене, як на думку суду, свідчить про те, що ні СТОВ «Льонок» (24703737) ні ТОВ Фірма «Агропроменерго ЛТД» (03048935) не збирали врожай насіння соняшника у 2011 р., та як наслідок ПП «КТЛ 2008» не могло придбати таке насіння соняшника саме у зазначених сільськогосподарських виробників.

Згідно арифметичного підрахунку кількості поставленого товару, судом встановлена невідповідність кількості поставленого товару по усіх первинних документах, а саме:

- згідно видаткових накладних товару поставлено 1572,645275 т .; згідно податкових накладних товару поставлено 1546,4827994 т.; а згідно товарно-транспортних накладних товару поставлено 1606,37 т.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії ТТН від 23.12.2011 р., від 29.12.2011 р. та від 30.12.2011 р., проте видаткових накладних, які б засвідчували факт відвантаження в ці дня насіння соняшника в матеріалах справи відсутні.

Стосовно товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту ТТН авто підприємствами зазначено 38 різних перевізників, які здійснювали перевезення в грудні 2011 р. - 3 дні, в січні 2012 р. - 13 днів, а в лютому 2012 р. - 13 днів. Залучення такої великої кількості перевізників для здійснення перевезення протягом невеликого терміну, судом оцінюється скептично. Так як таке велике залучення авто перевірників можливе лише за допомогою логістичної служби, якої у ПП «КТЛ 2008» не було, так як відсутні взагалі наймані працівники.

Усі ТТН можливо умовно розділити на дві категорії:

- ТТН, вантажовідправником в яких зазначено ТОВ «Агропроменерго ЛТД»;

- ТТН, вантажовідправником в яких зазначено СТОВ «Льонок».

В деяких ТТН, взагалі не зазначене авто підприємство (а.с.125,163,191,200 т.1).

Суд, дослідивши копії ТТН та оглянувши оригінали ТТН, вантажовідправником в яких зазначено ТОВ «Агропроменерго», суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила), які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Згідно з пунктом 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Жодний сертифікатів, свідоцтв тощо стосовно якості насіння соняшникового до матеріалів справи на надано.

Розділом 1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.4, 11.5, 11.6, 11.7, 11.9 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Як вбачається зі змісту копій ТТН, наданих позивачем, більшість граф у них не заповнені. Так, у жодній з них немає підписів водіїв, не вказано адреса навантаження та розвантаження, час прибуття (вибуття) автомобілів для завантаження і розвантаження, відомості про вантажно-розвантажувальні операції. Більш, того, в усіх ТТН, вантажовідправником в яких зазначено ТОВ «Агропроменерго ЛТД» взагалі відсутня печатка вантажовідправника, що на думку суду, ставить під сумнів наявність факту відвантаження насіння соняшникового саме ТОВ «Агропроменерго ЛТД» (а.с.111-112, 120-131, 138-148, 152 т.1).

Виходячи зі змісту ТТН, насіння соняшникового було навантажено у двох населених пунктах, а саме: с. Василівка, м. Богодухів та м. Кременчук, без зазначення адреси навантаження товару.

Оскільки поставка товару здійснювалась у зимовий період (грудень 2011 р. - лютий 2012 р.), придбання такого насіння соняшникового з-під комбайну виключається, тобто таке насіння повинно було зберігатись у відповідному зерновому складі.

Згідно Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. N 1294 (далі Порядок), контроль за виконанням цього Порядку покладається на Держсільгоспінспекцію, що є спеціально уповноваженим державним органом у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки.

Пунктом 4 Порядку визначено, що сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (далі - сертифікат) - документ, який підтверджує, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки відповідають правилам і стандартам, нормативно-правовим актам зберігання зерна та продуктів його переробки на зерновому складі (далі - правила і стандарти, нормативно-правові акти). Якщо у власності або оренді, лізингу юридичної особи перебуває кілька територіально відокремлених зерносховищ, він повинен мати сертифікат за місцем розташування кожного зерносховища. Форма сертифіката затверджується Держсільгоспінспекцією.

Відповідно до пункту 8 Порядку, сертифікація послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (далі - сертифікація послуг) є одним з основних напрямів здійснення державного контролю за відповідністю правилам і стандартам, нормативно-правовим актам послуг, що надаються зерновими складами, підтвердженням якої є видача сертифіката.

Ухвалою суду від 01.04.2013 р. здійсно запит щодо наявності зареєстрованих зернових складів у населених пунктах, де здійснювалось (як зазначено в ТТН) навантаження насіння соняшникового (а.с.160-161 т.2).

Отримавши відповідь від Державної інспекції сільськогосподарського господарства України із зазначенням адреси та власників зернових складів (а.с.168-169 т.2), судом здійснено запити по зазначених адресах щодо підтвердження правовідносин з СТОВ «Льонок» (24703737), ТОВ Фірма «Агропроменерго ЛТД» (03048935) та ПП «КТЛ 2008» (ухвала суду від 13.05.2013 р., а.с.3-6 т.3).

На запит суду отримані відповіді від власників зернових складів, які заперечували про будь-які господарські відносини з СТОВ «Льонок» (24703737), ТОВ Фірма «Агропроменерго ЛТД» (03048935) та ПП «КТЛ 2008» (а.с.21-28 т.3).

Вищеописане, дає суду підстави дійти висновку, що зернові складу у пунктах навантаження насіння соняшнику не мали на зберігання насіння соняшникового, яке було відвантажено ПП «КТЛ 2008», що ставить під сумнів сам факт відвантаження такого насіння в зазначений період.

На адресу СТОВ «Льонок» (24703737), ТОВ Фірма «Агропроменерго ЛТД» (03048935) судом також здійснені запити (а.с.49-50 т.3) з метою підтвердження їх господарських відносин з ПП «КТЛ 2008». Проте, запити повернуті до суду із зазначенням пошти «не розшукано» та «за закінченням зберігання» (а.с.58, 65 т.3).

Ухвалою суду від 11.06.2013 р. здійснено запит до ДАІ УМВС України про підтвердження зареєстрованих транспортних засобів зазначених в ТТН (а.с.49-50 т.3). ТТН містять посилання на 47 номерів транспортних засобів.

Судом отримана відповідь ДАІ змістом якої є інформація про неможливість ідентифікувати деякі транспортні засоби, оскільки у деяких запитуваних номерних знаках відсутні букви серій (структура номеру включає дві літери спереду, чотири цифри та дві літери в кінці, або п'ять цифр спереду та дві літери в кінці і не повинна включати літери «И», «П» (а.с.77 т.3).

Крім того, отримавши відповідь від ДАІ щодо зареєстрованих транспортних засобів, суд зазначає наступне.

Із отриманої відповіді щодо зареєстрованих транспортних засобів за номерними знаками вказаними у ТТН, деякі транспортні засоби є легковими автомобілями, що унеможливлює перевезення ними насіння соняшникового у великих обсягах.

Приклад:

Так, ТТН 01 ББН від 30.12.2011 р. у графі автомобіль зазначено КАМАЗ 07377 АА, кількість соняшника, яку було перевезено зазначено 17,760 кг (а.с.122 т.1), ТТН 01 ББН9 від 25.01.2012 р. кількість соняшника - 17900 кг (а.с.129 т.1), проте за таким номерним знаком зареєстровано VOLKSWAGEN PASSAT, який є легковим автомобілем і його вантажопідйомність не перевищує 2000 кг.

Так, ТТН 01 ББН15 від 27.01.2012 р. у графі автомобіль зазначено КАМАЗ 507-95АР, кількість соняшника, яку було перевезено зазначено 20820 кг (а.с.148 т.1), ТТН 01 ББН57 від 12.02.2012 р. у графі автомобіль зазначено той же КАМАЗ, а кількість перевезеного соняшнику 16260 кг (а.с.200 т.1), проте за таким номерним знаком зареєстровано ЗАЗ 968. Пізніше за даний номером було зареєстровано ВАЗ 2101.

Так, ТТН 01 ББН11 від 25.01.2012 р. у графі автомобіль зазначено КАМАЗ 248-52 АА, кількість соняшника 20280 кг. (а.с.131 т.1), ТТН 01 ББН18 від 28.01.2012 р. зазначено той же КАМАЗ, кількість соняшника 18120 (а.с.145 т.1), проте за таким номерним знаком зареєстровано ПГ, що може бути лише причепом, а не самостійним автомобільним транспортом.

Тобто, суду органами ДАІ надано відповідь про те, що серед інших транспортних засобів, номерні знаки які вказані у ТТН, згідно яких перевозилось насіння соняшника у великих кількостях зазначені такі авто як VOLKSWAGEN PASSAT, ЗАЗ 968, ВАЗ 2101, ГАЗ 2402, ГАЗ 32213, ПГА1, NISSAN PATROL, OPEL ASTRA, ВАЗ 21104, ГАЗ 32213, HUNDAI TUCSON, GELLY MR7151A, ZS125J, ВАЗ 211440-120-20 навіть мопед HORSE (а.с.218-225 т.3), які як на думку суду не могли здійснювати перевезення насіння соняшника.

Враховуючи недоліки складання описаних товарно-транспортних накладних, суд вважає ці документи штучно створеними і не приймає їх в якості належних доказів на підтвердження фактичного переміщення товарів.

Судом винесена ухвала про судове доручення щодо допиту в якості свідка директора ПП «КТЛ 2008», проте, з огляду на відсутність останнього за місцем реєстрації виконати судове доручення не виявилось можливим.

Згідно акту перевірки ПП «КТЛ 2008», останнє за перевіряємий період не мало не мало найманих працівників та основних фондів, що має ознаки фіктивного підприємства.

Отже, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт реальності вчинення господарських операцій з поставки ПП "КТЛ 2008" насіння соняшнику позивачеві за договором купівлі-продажу №23/12-11 від 23 грудня 2011 р., зокрема, з огляду на відсутність належних та достовірних доказів щодо походження цих товарів, їх транспортування. Відсутність фактичного здійснення господарських операції свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність податкових та видаткових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення певних сум до валових витрат та податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Візуально належно створені у відповідності до вимог законодавства первинні документи не можуть бути вищими за суть господарської операції. Тобто, сама по собі наявність податкових накладних та інших документів не може бути підставою для формування витрат та податкового кредиту.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання ПП "КТЛ 2008" позивачеві товарів, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та доказів часткової оплати вартості товарів. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Доводи представників позивача, що на підприємстві було перероблене отримане насіння соняшнику, не приймається судом як доказ реальності господарських операцій, оскільки не доводить факту отримання позивачем насіння соняшнику саме від ПП «КТЛ 2008».

Також суд не приймає до уваги як преюдицію посилання позивача на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 у справі №1170/2а-2759/12 за позовом ПП «Спецзовнішкомплект" до Світловодської ОДПІ, якою визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення, оскільки вищезазначеною постановою досліджувались поставки насіння за інший період (а.с.234-243 т.3).

А відтак, суд дійшов висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з ПП "КТЛ 2008" у січні - лютому 2012 року знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, про доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток на 1027632 грн. та податку на додану вартість на 661665,88 грн. Позивачем такі висновки та докази отримані судом не спростовані, а правомірність формування валових витрат, витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "КТЛ 2008", як на думку суду, належними доказами не підтверджена. Тому у позові про скасування податкових повідомлень - рішень слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 2,17, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна