Рішення

від 16.09.2013 по справі 905/5896/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 16.09.2013                                                                                                    Справа № 905/5896/13                                Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк, ідентифікаційний код 02654980 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Издательский дом «Винтаж», м.  Донецьк, ідентифікаційний код 38706965 про: стягнення за договором оренди №57 від 26.04.2013р. заборгованості з орендної плати у розмірі 6967,74грн., заборгованості по компенсаційним платежам у сумі 4927,75 грн., 25% річних у розмірі 420,71грн.,  пені – 224,35грн. за участю уповноважених представників: від Позивача -  не з'явився; від Відповідача – не з'явився. Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань.                                                              Згідно із ст.77 ГПК України суд відклав розгляд справи з 03.09.2013р. на 16.09.2013р. У судовому засіданні 16.09.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення. СУТЬ СПРАВИ: Донецька обласна рада професійних спілок (далі – Позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Издательский дом «Винтаж», м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення за договором оренди №57 від 26.04.2013р. заборгованості з орендної плати у розмірі 6967,74грн., заборгованості по компенсаційним платежам у сумі 4927,75грн., 25% річних у розмірі 420,71грн.,  пені – 224,35грн. В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №57 від 26.04.2013р., внаслідок чого за період з травня по липень 2013р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 25% річних. На підтвердження вказаних обставин Позивач надав свідоцтво про держреєстрацію, довідку з ЄДРПОУ, договір оренди №57 від 26.04.2013р., рахунки на відшкодування комунальних послуг, акт звіряння-розрахунків, розрахунок суми боргу, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно реєстрації Відповідача, розрахунок 25% річних та пені, нормативно обґрунтовуючи свої вимоги посиланнями на ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 286 Господарського кодексу України. В перебігу розгляду справи Позивачем були надані  додаткові документи (а.с.а.с.23-48, 56-78). Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з'являвся, доказів сплати стягуваної заборгованості або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.21), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. В контексті правової позиції, наведеної в абз. 1 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.11.2012р., таке повідомлення Відповідача вважається належним. У судовому засіданні 03.09.2013р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсягу, проте у судове засідання 16.09.2013р. представник не з'явився, надавши клопотання №04-08/512 від 06.09.2013р. про проведення судового засідання без своєї участі через перебування у відрядженні. Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає на кваліфікацію і не можуть вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи, оскільки впродовж всього строку провадження у справі судом було надано достатньо часу для доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваних вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі їх наявності). Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ: 26.04.2013р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №57 (а.с.а.с. 10-13), згідно п.п. 1.1, 7.1 якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення – кімнату №310 площею 18,5 кв.м. та кімнату №311 площею 17,5 кв.м., які знаходяться на 3-му поверсі будівлі, розташованої за адресою: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 87, для ведення господарської діяльності, зі строком дії з 01.05.2013р. по 31.12.2013р. Орендодавець забезпечує обслуговування та експлуатацію приміщення, а Орендар сплачує орендну плату та відшкодовує витрати Орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна, пропорційно займаної площі в будівлі. Розділом 3 договору встановлено розмір та порядок оплати, відповідно до якого: - орендар сплачує компенсаційні платежі за утримання орендованого нерухомого майна., які включають в себе: вартість комунальних послуг (опалення, електроенергія, вода та стоки), телефонний зв'язок (за наявністю), податок на землю та інші платежі. Компенсаційні платежі розраховуються пропорційно  займаної Орендарем площі та їх розмір визначається відповідно до  виставлених Орендодавцем рахунків, які Орендар отримує в бухгалтерії Орендодавця з 20 по 25 число  та сплачує не пізніше останнього дня розрахункового місяця (п.п.3.2, 3.4); - Орендна плата складає 3600 грн. з ПДВ на місяць та сплачуються до 10 числа розрахункового місяця на підставі рахунків, які Орендар отримує в бухгалтерії Орендодавця з 1 по 9 числа розрахункового місяця. Не отримання рахунків Орендатором не є підставою для не сплати платежів, передбачених розділом 3 договору (п.п.3.3, 3.4). Пункт 6.3 договору встановлює відповідальність Орендаря за прострочку перерахування або перерахування не в повному обсязі  орендних та компенсаційних платежів, в порушення розділу 3 договору, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, у тому числі день сплати. Також Орендар  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції та 25 % річних від простроченої суми за весь час прострочки. 26.04.2013р. орендоване майно було передане  Відповідачеві за актом приймання-передачі (а.с.48). В перебігу орендних правовідносин Позивачем складались рахунки (а.с.а.с.14-18) за період з травня по липень 2013р. на сплату орендної плати та компенсації комунальних платежів на загальну суму 15495,49грн., з яких Відповідачем згідно наданої банківської виписки (а.с.78) сплачено лише 3600грн. за оренду за травень 2013р., що відображено в акті звірення розрахунків (а.с.19). Таким чином, несплачений залишок становить 11895,49 грн., з яких орендна плата  - 6967,74 грн., компенсаційні платежі – 4927,75 грн. При цьому, Позивачем оплачувалися  на користь постачальників комунальні послуги в розглядуваний період  відповідно до виставлених рахунків (а.с.а.с.24-44), що підтверджуються наданими платіжними дорученнями  (а.с.а.с.57-77). За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.   Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Згідно довідки Позивача за підписом директора та головного бухгалтера, стягувана заборгованість станом на 30.08.2013р. не погашена (а.с.45). Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України – вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди). Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне: Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 25% річних та пені. Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди №57 від 26.04.2013р. Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації комунальних платежів узгоджується із приписами  ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору. Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №57 від 26.04.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення на користь Орендодавця орендної плати до 10 числа розрахункового місяця та компенсації комунальних платежів не пізніше останнього дня розрахункового місяця, відповідно до умов п. 3.4 договору. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди №57 від 26.04.2013р., з червня по липень 2013р. та з відшкодування комунальних платежів за період з травня по липень 2013р. у  загальній сумі 11895,49 грн., з яких орендна плата на суму 6967,74 грн., компенсаційні платежі – 4927,75 грн., або їх (грошових зобов'язань)  припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення  згідно  ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання  у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу. Згідно із  ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.Як було встановлено судом, сторонами відповідно до означеної диспозитивної норми у п. 6.3 договором оренди встановлений інший розмір процентів – 25% від суми заборгованості. Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає одним з наслідків, встановлених законом або договором, порушення зобов'язання сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності. Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 6.3 договору оренди №57 від 26.04.2013р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані. З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданих Позивачем розрахунків (а.с.22) умовам договору і встановленим обставинам за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість стягнення з Відповідача на користь Позивача: -  заборгованості з орендної плати в розмірі 6967,74 грн.; - заборгованості з компенсації комунальних платежів у розмірі 4927,75 грн.; -  пені в сумі 224,35 грн.; -  25% річних в сумі 420,71 грн.   Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору, стягуються з Відповідача на користь Позивача.   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02654980) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Издательский дом «Винтаж», м.  Донецьк (ідентифікаційний код 38706965) про стягнення за договором оренди №57 від 26.04.2013р. заборгованості з орендної плати у розмірі 6967,74грн., заборгованості по компенсаційним платежам у сумі 4927,75 грн., 25% річних у розмірі 420,71 грн.,  пені – 224,35 грн. задовольнити у повному обсязі 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Издательский дом «Винтаж», м.  Донецьк (ідентифікаційний код 38706965) на користь Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02654980) заборгованість  з орендної плати у розмірі 6967,74грн., заборгованість по компенсаційним платежам у сумі 4927,75 грн., 25% річних у розмірі 420,71 грн.,  пені – 224,35 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Издательский дом «Винтаж», м.  Донецьк (ідентифікаційний код 38706965) на користь Донецької обласної ради професійних спілок, м. Донецьк (ідентифікаційний код 02654980) витрати зі сплати судового збору в сумі  1720,50  грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано. У судовому засіданні 16.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст  рішення складено та підписано 18.09.2013р.            Суддя                                                                                                               Д.О. Попков