ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" вересня 2013 р.Справа № 921/840/13-г/3 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімол" , вул. Андріївська, 87 м. Березне Рівненська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВ - СЕРВІС" , вул. Карпенка, 12/19 м. Тернопіль
про стягнення заборгованості
За участю представників сторін від :
Позивача:
Птіцин О.В. - представник за довіреністю №508/1 від 02.09.2013р.
Відповідача:
не з'явився
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімол" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВ - СЕРВІС" про стягнення заборгованості на суму 155 943 грн. 53 коп., з них : 134 681 грн. 63 коп. борг , 7693 грн. 83 коп. пеня, 2532 грн. 13 коп. - 10% річних, 6035 грн. 94 коп. інфляційні нарахування, 5000 грн. 00 коп. штраф.
Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
19 вересня 2013 року позивач надав суду довідку №545 від 16.09.2013р. ( вх. № 15581) , в якій стверджує , що станом на 19.09.2013р. заборгованість, яка є предметом спору зменшилася на 4 100 грн. 00 коп. , у зв"язку із частковою оплатою відповідачем у добровільному порядку , а тому сума заборгованості становить 151 843 грн. 53 коп.
В силу статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За таких обставин , суд дану довідку позивача оцінює, як заяву про зменшення позовних вимог .
Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтерес, суд приймає вищевказану заяву позивача, як така, що подана у відповідності до вимог статті 22 ГПК України та долучає до матеріалів справи №921/840/13-г/3.
Таким чином предметом спору є: стягнення заборгованості у розмірі 151 843 грн. 53 коп., з них 130 581 грн. 63 коп. борг , 7693 грн. 83 коп. пеня, 2532 грн. 13 коп. - 10% річних, 6035 грн. 94 коп. інфляційні нарахування, 5000 грн. 00 коп. штраф.
Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на докази долучені до неї, просить суд позов задовольнити повністю , з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. .
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.
Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві вул. Карпенка, 12/9 м. Тернопіль .
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Заяв про відвід судді , відповідно до статті 20 ГПК України, не заявлено.
Заяви від представника позивача щодо зміни предмета або підстави позову та заяви про подання зустрічного позову від відповідача не поступало.
А тому , суддя оголосив про розгляд справи №921/840/13-г/3 по суті.
Розгляд справи №921/840/13-г/3 відкладався на 19.09.2013р. на 11:00 год., на підставі статті 77 ГПК України , про що свідчить ухвала суду від 29.08.2013р.
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України , не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
25 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бімол" , надалі - Постачальник та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІВ-Сервіс" , надалі - Покупець було укладено договір постачання № 301 , відповідно до якого Постачальник зобов"язується передати, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити молочну продукцію та товари народного споживання на умовах , визначених в цьому Договорі; найменування , асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних , які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару. ( п.1.1., п.1.2. Договору постачання .)
Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Договору постачання , встановлено , що ціна кожної одиниці товару визначається Постачальником та вказується у видаткових накладних ; вартість однієї партії товару являє собою вартість товару зазначена у видатковій накладній , за якою ця партія поставляється ; загальна сума договору складається із сум всіх видаткових накладних , складених відповідно до цього Договору.
Згідно п.3.6. Договору постачання , датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженими представниками Покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу , який був пред"явлений до підпису під час приймання - передачі товару.
Відповідно до п.4.1. Договору постачання , розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати Покупцем вартості партії товару протягом 5 календарних днів з дати поставки такої партії .
Пунктом 6.3. Договору постачання , визначено , що оформлення приймання - передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документів.
Згідно п.10.2. Договору постачання , останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011р. , а відносно грошових зобов"язань - до повного їх виконання.
На виконання умов договору постачання , позивач здійснив поставку товару , а відповідач, в свою чергу прийняв товар , про що свідчать видаткові накладні № РН-010967 від 31.07.2011р. ; № РН-012268 від 28.08.2011р.; №РН-011881 від 21.08.2011р.; №РН-011771 від 16.08.2011р. , які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.
Крім того , 25 січня 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , як Первісний боржник ; Товариство з обмеженою відповідальністю " КІВ - Сервіс" , як Новий Боржник та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімол" , як Кредитор уклали між собою договір про переведення боргу №1 , згідно до умов якого та за згодою Кредитора , яким є ТзОВ "Бімол" Первісний боржник переводить на Нового боржника , а останній приймає грошовий борг у розмірі 82 580 , 24 грн., що виник в результаті неналежного виконання зобов"язань Первісного боржника перед Кредитором. Зобов"язання , яке приймає на себе Новий боржник між Кредитором та Первісним боржником виникло через неналежну оплату поставленої молочної продукції і складається із суми заборгованості в розмірі 82580,24 грн.
Пунктом 3.3. Договору про переведення боргу , визначено , що розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора або внесення готівки в касу Кредитора до 15.02.2013р.
Згідно п.4.2. Договору про переведення боргу , Новий боржник зобов"язався здійснити оплату за поставлений Кредитором Первісному боржнику товар за кожною поставленою партією товару та провести звірку розрахунків та до 11.02.2013р. повернути Кредиторові підписаний та скріплений своєю печаткою акт звірки розрахунків та підписані видаткові накладні .
Відповідно до п.6.1. Договору про переведення боргу , останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим Договором.
Однак відповідач, в порушення умов договорів та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання повністю не виконав і його заборгованість станом на день звернення до суду становить 130 581 грн. 63 коп., про що свідчить розрахунок долучений позивачем та яка на момент розгляду справи в суді не сплачена.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 512 Цивільного кодексу України, встановлено , що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: виконання обов'язку боржника третьою особою.
В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оцінивши докази в їх сукупності , суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 130 581 грн. 63 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
У відповідності до п.7.2. Договору постачання , за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення , включаючи день погашення боргу , а також 10 % річних від суми заборгованості .
Пунктом 5.4. Договору про переведення боргу , сторони домовились , що за прострочення повернення Акту звірки розрахунків з видатковими накладними вина сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 5000 , 00 грн.
За несвоєчасне виконання зобов"язань , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7 693 грн. 83 коп. , згідно договору постачання №301 від 25.11.2011р. ; штраф у розмірі 5000 грн. 00 коп. відповідно до договору про переведення боргу , які на день розгляду справи в суді позивачу не сплачені .
Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7 693 грн. 83 коп. , згідно договору постачання №301 від 25.11.2011р. та штрафу у розмірі 5000 грн. 00 коп., відповідно до договору про переведення боргу , документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.
У відповідності до статті 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 6035 грн. 94 коп. та 10 % річних у розмірі 2532 грн. 13 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені .
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 6035 грн. 94 коп. та 10 % річних у розмірі 2532 грн. 13 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, статями 11, 509, 512, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 629 ЦК України, статтями 173, 193 ГК України , Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВ - СЕРВІС" , вул. Карпенка, 12/19 м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 37519530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімол" , вул. Андріївська, 87 м. Березне Рівненська область ( код ЄДРПОУ 32413662) - 130 581 грн. 63 коп. боргу , 7693 грн. 83 коп. пені, 2532 грн. 13 коп. - 10% річних, 6035 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань, 5000 грн. 00 коп. штрафу, 3118 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "20" вересня 2013 року, через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити сторонам у справі , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення .
Суддя І.М. Турецький
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2013 |
Оприлюднено | 23.09.2013 |
Номер документу | 33612772 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Турецький І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні