справа № 566/1294/13-ц
провадження № 2/566/438/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2013 року смт. Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді - Хомицької А.А.,
при секретарі - Шендері Є.В.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Деркач Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «ВКЗ-Дебют» про стягнення працівником середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся в суд із вищевказаним позовом. Зазначає, що із 02 квітня 2007 року перебував у трудових відносинах із ПП «ВКЗ-Дебют» - працював охоронцем, після чого звільнений із 01 жовтня 2008 року за згодою сторін - відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України - наказом № 42 від 26.09.2008 року. При звільненні розрахунок із ним з вини роботодавця не проведено. Відповідач ухилявся від сплати заборгованості по заробітній платі. Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 30.07.2010 року у справі № 2-441/10 стягнуто в його користь із відповідача 3175 грн. заборгованості по заробітній платі. Заборгованість відповідача понад три роки лишалась непогашеною. При цьому при примусовому виконанні рішення суду відповідні кошти на погашення заборгованості по заробітній платі були внесені відповідачем лише в серпні 2013 року, 16 серпня 2013 року було видано платіжне доручення про сплату заборгованості на його користь. Просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні із 01 жовтня 2008 року по 16 серпня 2008 року включно на суму 29352,20 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ПП «ВКЗ-Дебют» Деркач Л.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила врахувати заперечення. У письмовому запереченні від 10.09.2013 р. (а.с. 23 - 24) зазначає, що при вирішенні даної справи й визначенні розміру відшкодування необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності відповідної частки порівняно із середнім заробітком працівника та інші обставини справи (п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»). Вказує, що сума заборгованості із заробітної плати є значно нижчою, ніж сума, яку позивач намагається стягнути, вказана заборгованість виникла через фактичне припинення функціонування підприємства й відсутності на його рахунках будь-яких коштів, тобто без прямого умислу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши подані суду докази суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з врахуванням наступного.
ОСОБА_3 із 02.04.2007 року до 01.10.2008 року перебував у трудових відносинах із ПП «ВКЗ-Дебют», та був звільнений з роботи за згодою сторін згідно ч. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу № 42 від 26.09.2008 р., що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Як вбачається із довідки № 48 від 01.10.2008 р. (а.с. 7) середньоденна заробітна плата позивача становила 16,49 грн. Усього за період з квітня 2008 року по вересень 2008 року останньому було нарахована заробітна плата в розмірі 3017 грн.
Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 30.07.2010 року у справі № 2-441/10 позов ОСОБА_3 до приватного підприємства «ВКЗ-Дебют» про стягнення заробітної плати задоволено повністю, стягнуто із ПП «ВКЗ-Дебют» на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 3175,38 грн. та судові витрати (а.с. 8 - 9).
У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно із п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» визначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012 «У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу» визначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Як вбачається із копії платіжного доручення № 1086 від 16 серпня 2013 р. ОСОБА_3 перераховано 3175,38 грн. (а.с. 14).
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.08.2013 р. ВП № 37196901 (а.с. 30) заборгованість по заробітній платі в розмірі 3175,38 грн. стягнуто згідно платіжного доручення № 1086 від 16.08.2013 р., виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-441/10 виданого 26.08.2011 р. Млинівським районним судом Рівненської області про стягнення з ПП «ВКЗ-Дебют» на користь ОСОБА_3 3175,38 грн. заборгованості по заробітній платі закінчено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено встановлений законодавством строк на звернення до суду із заявленими вимогами.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що заборгованість із виплати заробітної плати виникла не з прямого умислу, оскільки сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.
У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 293,52 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до приватного підприємства «ВКЗ-Дебют» про стягнення працівником середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «ВКЗ-Дебют», що розташоване в с. Владиславівка Млинівського району, вул. Ювілейна, 11, код ЄДРПОУ 31316388, на користь ОСОБА_3 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні із 01 жовтня 2008 року по 16 серпня 2013 року включно на суму 29352 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят дві) гривні 20 коп.
Стягнути з приватного підприємства «ВКЗ-Дебют», що розташоване в с. Владиславівка Млинівського району, вул. Ювілейна, 11, код ЄДРПОУ 31316388, в дохід держави судовий збір (код за ЄДРПОУ 37914958, ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, рахунок отримувача 31215206700242, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду 26406231) в розмірі 293 (двісті дев'яносто три) гривні 52 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.А. Хомицька
Суд | Млинівський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2013 |
Оприлюднено | 25.09.2013 |
Номер документу | 33615603 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Млинівський районний суд Рівненської області
Хомицька А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні