Постанова

від 18.09.2013 по справі 801/243/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2013 р. 14:59 Справа №801/243/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Золотий Колос»

до Державної податкової інспекції у м.Алушті АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Давиденко А.О. -пред-к, дов. від 21.12.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Золотий Колос» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.11.2011 р. № 0004112301 та № 00009822301. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України, що призвело до помилкового нарахування податкових зобов'язань , протиправного застосування штрафних санкцій.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 21.01.2013р., надали заперечення на позов, в яких зазначено,що відсутні підстави для задоволення позову.

Розгляд справи відкладався для витребування у сторін додаткових доказів.

Керуючись ст..49,51 КАС України, представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 31.01.2013р. надав клопотання про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача від 19.12.2012 р. № 0009812301 та № 0009822301 .

Представники відповідача заперечували проти позову.

У судовому засіданні 07.02.2013р. представник позивача заявив клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи та зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду від 07.02.2013 р. призначена судова бухгалтерська експертиза, зупинено провадження по справі.

Після повернення матеріалів справи з експертної установи провадження по справі було поновлено.

У судове засідання , яке відбулось 18.09.2013р., відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову ( з урахуванням клопотання) , зазначив,що експертною установою спростовані висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, наполягав на розгляді справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги обізнаність сторін про день та час проведення судового засідання, відсутність клопотань про його відкладення, керуючись ст.128 КАС України , ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань перевірки дотримання вимого податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2012 р. , за результатами якої 05.12.2012 р. був складений акт №1186/22/05532380 .

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, зокрема, порушення п.5.1 , п.п.5.2.1 п.5.2 , п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2,п.138.5 ст.138 , п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток на суму 250288 грн., порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3. п.7.2, п. п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 , п.201.1 .п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму у розмірі 186938 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 19.12.2012 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0009822301 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 250288 грн. , застосовані штрафні санкції у розмірі 9313 грн., № 0009812301 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 186938 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24522 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у 2010р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2011р. - вересні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення ,зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за період з жовтня 2010 р. по вересень 2012р. , суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було вказано, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №1186/22/05532380 від 05.12.2012р. ,зокрема, зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ, сплачені ПП «Кримспецтехнолоджі» , ПП «Скипер», ПП«Укрторгпартнер», ПП «Визит Торг» при проведенні розрахунків за придбаний у них товар та отримані послуги. На думку податкового органу діяльність зазначених суб'єктів господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, укладені з ним договори не мали реального характеру, в наслідок чого у платника податків також були відсутні правові підстави віднесення до складу валових витрат за відповідні звітні періоди кошти, перераховані ним в якості оплати за придбаний товар (надані послуги).

Судом встановлено,що основним видом діяльності позивача є діяльність лікарняних закладів, спеціалізована медична практика.

На виконання ухвали суду від 07.02.2013р. проведена судова бухгалтерська експертиза ,на вирішення якої були поставлені питання щодо отримання товарів позивачем в період часу,що перевірявся від ПП «Скипер», ПП«Укрторгпартнер».

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 44/3 від 02.08.2013 р., в якому зазначено,що відповідно до первинних бухгалтерських документів позивача в період часу з 01.10.2010 р. по 30.09.2012р. від ПП «Укрторгпартнер» отримано товарів ( продуктів харчування) на суму 1057123,27 грн. ( в тому числі ПДВ 176187,15 грн.) , від ПП «Скипер» - на суму 112901,18 грн. ( в тому числі ПДВ 18816,86 грн.). Експертними дослідженнями документів бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджується фактичне придбання у вказаних контрагентів продуктів харчування на загальну суму 975020,44 грн. ( без ПДВ).

Експерти зазначили,що висновки акту перевірки №1186/22/05532380 від 05.12.2012р. про завищення витрат на придбання товарів на загальну суму 975020,04 грн. ( в тому числі у ПП «Укрторгпартнер» на 880936,12 грн. та у ПП «Скипер» на 94083,92 грн.) та заниження податку на прибуток на 200400 грн. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача. Експерти також встановили,що загальна сума ПДВ у вартості продуктів харчування, придбаних у ПП «Укрторгпартнер» та у ПП «Скипер» за період часу,що перевірявся, склала 195004,01 грн. , висновки акту перевірки про заниження ПДВ за рахунок включення до складу податкового кредиту ПДВ у складі вартості продуктів харчування , придбаних у вказаних контрагентів, на підтверджуються первинними бухгалтерськими документами , документами податкової звітності позивача.

При досліджені наданих позивачем документів експертами крім того встановлено використання позивачем товарів (продуктів харчування) , придбаних в період часу,що перевірявся, у ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Скипер» .

Матеріали справи свідчать про те,що позивачем 15.12.2010р. з ПП «Кримспецтехнолоджі» був укладений договір , предметом якого було придбання меблів, її зібрання та встановлення на суму 32000 грн.

Позивачем надані податкові накладні №2090 та №2091 від 30.12.2010р., яки свідчать про отримання ним меблів на суму 14420 грн. та надання послуг щодо її зібрання та встановлення на суму 19600 грн., докази оплати цих витрат ( в тому числі перерахування ПДВ), документи бухгалтерського обліку щодо оприбуткування цих основних засобів .

До матеріалів справи також залучена копія договору купівлі-продажу, укладеного 05.05.2011р. з ПП «Визит Торг», предметом якого було придбання сантехнічних виробів на суму 6313,44 грн.

Позивачем надані копії податкових накладних № 35 від 11.05.2011р., № 11 від 02.08.2011р., №12 від 02.08.2011р., №112 від 20.10.2011р., №191 від 17.11.2011р. свідчать про отримання ним товарів відповідно на суми 365,28 грн. ( в тому числі ПДВ), 1030,08 грн. ( в тому числі ПДВ), 612,24 грн. (в тому числі ПДВ) , 2021,40 грн. (в тому числі ПДВ), 2016 грн. ( в тому числі ПДВ). Платником податків надані докази оплати ПП «Визит Торг» вартості придбаного у нього товару ( в тому числі перерахування ПДВ), його використання для забезпечення ведення господарської діяльності.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів не отримання позивачем від ПП «Кримспецтехнолоджі» та ПП «Визит Торг», товарів в наведених вище обсягах, не проведення розрахунків ( в тому числі перерахування ПДВ), не використання їх в господарській діяльності товариства.

Вивчивши наведені вище обставини, приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд, вважає доведеним факт придбання платником податків в період часу,що перевірявся , у ПП «Кримспецтехнолоджі» , ПП «Визит Торг», ПП «Укрторгпартнер» та ПП «Скипер» товарів в обсягах , відображених ним в його бухгалтерської звітності, правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу його валових витрат, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цими контрагентами , викладені в акті перевірки №1186/22/05532380 від 05.12.2012р. , не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених коштів до складу валових витрат.

Відповідач в акті перевірки №1186/22/05532380 від 05.12.2012р. , посилаючись на п.138.5 ст.138 ПК України, також зазначив про безпідставність віднесення до складу валових витрат за 2 квартал 2011р. 180833грн. сплачених ПП «Мітра» за роботи ,виконання яких здійснено на підставі договору №06/05 від 06.05.2009 р.

Матеріали справи свідчать про те,що згідно з актом попередньої перевірки податковим органом зменшено суму валових витрат позивача на 180833 грн., сплачених ПП «Мітра» з причин ненадання першим доказів виконання цих робіт, їх прийняття латником податків.

Позивачем надана копія укладеного 06.05.2009 р. з ПП «Мітра» договору №06/05 ,предметом якого було надання послуг по миттю вікон.

Відповідачем при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань перевірки дотримання вимого податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2012 р. встановлено відображення ним витрат ,здійснених у травні 2009 р при оплаті вартості послуг наданих сплачених ПП «Мітра» відповідно до умов договору №06/05 від 06.05.2009 р., у податкові звітності по податку на прибуток за другий квартал 2011р. після отримання документів , яки підтверджують надання послуг та їх прийняття, в рядку 06.5 Декларації по податку на прибуток.

П. 183.11 ст.183 ПК України визначає,що до складу валових витрат відносяться суми витрат, не віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді. Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання. Зазначені в цьому пункті витрати, здійснені в минулі звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а ті, які здійснені у звітному податковому році, - у складі витрат відповідної групи (собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

В силу викладеного , приймаючи до уваги підтвердження в акті перевірки №1186/22/05532380 від 05.12.2012р. факту виключення коштів, перерахованих ПП «Мітра» в якості оплати за виконані роботи договору №06/05 від 06.05.2009 р. , зі складу валових витрат у звітній період проведення цих платежів з причин відсутності необхідних документів, суд вважає обгрунтованним їх відображення у рядку06.5 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» Декларації по податку на прибуток за 2 квартал 2011р. після отримання документів бухгалтерської звітності , що підтверджують факт виконання робіт , їх прийняття та проведення розрахунків по ним.

За таких обставин існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень - рішень відповідача від 19.12.2012 р. №0009812301 та № 0009822301 .

Під час судового засідання, яке відбулось 18.09.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.09.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Алушті Державної податкової служби від 30.11.2011р. №0004112301 та № 0009822301.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Алушті АРКрим Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Золотий Колос»

( м.Алушта, вул. Красноармійська 9, код ЄДРПОУ 05532380 ) 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.)- судового збору, 30176 грн. ( тридцять тисяч сто сімдесят шість грн.) - витрат на проведення експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.