Постанова

від 17.09.2013 по справі 813/4627/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року № 813/4627/13-а

11 год. 18 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Качур Р. П.

за участю секретаря судового засідання Клюк С.І.

представників позивача Медвідь В.О., Контек І.М., представника відповідача Тістечка Ю.Я. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марком» до Львівської митниці, треті особи Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, стягнення надміру сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Марком» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 209120000/2013/004048 від 13.05.2013 року та картки відмови № 209120000/2013/00167 від 13.05.2013 року, стягнення надміру сплачених коштів у сумі 20945,38 грн.

У судовому засіданні 02.07.2013 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.05.2013 року позивачем для митного оформлення товару подано відповідачу вантажно - митну декларацію, товаро-супровідні та інші документи із зазначенням митної вартості товару відповідно до основного методу «за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)», проте відповідачем прийнято оскаржувану Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості товарів, визначено митну вартість товару відповідно до методу « 2 ґ» (резервного), чим безпідставно збільшено митну вартість товару. Позивач вважає спірну Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки застосування відомостей митного органу щодо вартості товару є неправомірним, а декларантом представлено всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товарів за ціною договору (за основним методом), що передбачена ст. 57 Митного кодексу України. Позивач вважає спірну Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню та просить стягнути з відповідача надміру сплачені кошти у сумі 20945,38 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили адміністративний позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву № 6/19-1439 від 01.07.2013 року, поданому представником відповідача у судовому засіданні 02.07.2013 року. Відповідач вважає, що Львівська митниця має правові підстави для визначення митної вартості ввезеного в Україну товару за резервним методом, оскільки представленні декларантом документи не дають можливості визначити правильність задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України. Крім того, зазначає, що позивач не надав усі додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, що стало підставою для самостійного коригування відповідачем митної вартості товару. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у заперечені на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марком» зареєстроване Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 12.11.2001 року, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 354241 від 21.07.2011 року.

На умовах укладеного контракту № 13/03/2013 від 13.03.2013 року ТзОВ «Марком» придбало рушники для рук ZZ 4000 шт., з макулатурного паперу, одношарові, у вигляді прямокутних аркушів з розміром сторін 25х23 см у розгорнутому вигляді, зеленого кольору, тиснені, не ароматизовані, не покриті, не просочені, 1188 картонних коробок; країна походження PL (надалі -товар). Вага нетто 10100 кг.

07.05.2013 року позивачем для митного оформлення товару було подано вантажно-митну декларацію (надалі - ВМД) № 209120000/2013/003958. В графі 42 ВМД вказано сплачену суму за товар в розмірі 6534 євро, відповідно до графи 43 вартість визначено за 1 методом, відповідно до графи 45 митна вартість товару в національній валюті 72070,17 грн.

Митна вартість товару у вантажно - митній декларації вказана позивачем на підставі рахунку-фактури на товар (інвойс) № FA/1/EX/04/2013 від 29.04.2013 року, наданої продавцем цього товару - Фірмою «ATC@ Sp.Z.O.O., в якій зазначено, що вартість 1 коробки Рушників ZZ зелених 4000 листів становить 5,50 євро, всього 6534 євро, а також довідки про транспортні послуги від 07.05.2013 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС», у якій зазначено, що загальна вартість перевезення товару становить 5000 грн.

Під час митного оформлення у посадових осіб відповідача виникли сумніви у достовірності заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку із цим було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209120000/2013/004048 від 13.05.2013 року, відповідно до якого сума митної вартості товару, визначена резервним методом, становить 16839,73 євро за 1188 коробок Рушників ZZ зелених 4000 листів, тобто 176797,04 грн.

13.05.2013 року митним органом прийнято Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00167, в якій вказано, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають пропуску через митний кордон України у зв'язку із неможливістю завершення митного оформлення по причині внесення змін у графи ВМД № 12, 43, 44, 45 (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару). 22.02.2012 картку було отримано позивачем.

В декларації митної вартості № 209120000/2013/0040408 посадовою особою відповідача вчинено запис про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з недостовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (надалі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що до компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності та обчислення декларантом митної вартості, а також самостійне її визначення у встановлених Законом випадках.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, яке є предметом спору, відповідач покликається на неможливість визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також на неможливість застосування попередніх методів. Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, Суд керується ст. 58 МК України, за якою перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально та є достовірними.

Статтею 53 МК України передбачено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. У разі якщо вказані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У матеріалах справи міститься письмова вимога митного органу від 07.05.2013 року (а. с. 81) про надання додаткових документів, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи; висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими організаціями. Вказану вимогу отримано представником позивача 08.05.2013 року. В межах процедури консультацій 13.05.2013 року представником позивача додатково було надано експертний висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-09/609 від 08.05.2013 року про значення вартості товару, лист про страхування, оферта (oferta handlowa), виписка з бухгалтерської документації виробника.

Відмовляючи в митному оформленні товару за основним методом, митний орган послався на ту обставину, що у документах, поданих позивачем, були виявлені розбіжності, а саме фактурна вартість не відповідає вартості, яка зазначена в митній декларації країни відправлення. Cуд вважає необґрунтованими покликання представника відповідача на такі розбіжності, виходячи з наступного. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Суд встановив, що у експортній декларації від 29.04.2013 року (а.с. 27) вартість товару вказана у польських злотих. У цій же декларації є покликання на інфойс FA/1/EХ/04/2013 (а.с. 25), в якому вартість товару вказана у євро складає 6534,00 та у злотих по банківському курсу 1,00 EUR=4,1515PLN - 27127,86. У вантажно-митній декларації, поданій Львівській митниці, вартість товару також складає 6534,00 EUR.

Проаналізувавши документи, подані позивачем для здійснення митного оформлення товару, Суд дійшов висновку про те, що наданих позивачем документів було достатньо для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Крім того, на пропозицію Суду відповідачем не надано жодних доказів неможливості застосування інших другорядних методів визначення митної вартості товару у встановленій законом послідовності перед застосуванням резервного методу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши докази у справі, Суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 209120000/2013/004048 від 13.05.2013 року та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00167 від 13.05.2013 року є протиправними і підлягають скасуванню, а надмірно сплачені податок на додану вартість та мито на загальну суму 20945,38 грн. підлягають поверненню позивачу, оскільки судом встановлено правомірність дій позивача щодо визначення митної вартості товарів за основним методом відповідно до 57 Митного кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 209120000/2013/004048 від 13.05.2013 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00167 від 13.05.2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Марком» (ЄДРПОУ 31730195, Львівська область, м. Пустомити, вул. Шевченка, 181) 20945 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 38 коп. надмірно сплаченого податку на додану вартість та 209 (двісті дев'ять) грн. 47 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.