Постанова

від 17.09.2013 по справі 812/7447/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 року Справа № 812/7447/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гончарової І.А..,

за участю секретаря судового засідання Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого державного промислового підприємства «Гідромех» про стягнення податкового боргу та надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого державного промислового підприємства «Гідромех» про стягнення податкового боргу та надання дозволу на погашення суми податкового боргу з орендної плати за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Мале державне промислове підприємство «Гідромех» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області.

Відповідач згідно діючого податкового законодавства, а саме ст.180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво №16258532 від 30.07.1997 року.

У період з 30.12.2011 року по 31.07.2013 року в результаті господарської діяльності у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість у сумі 31002,83 грн. (штрафні санкції -27157,57 грн., пеня 3845,26 грн.)

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до акту опису майна від 16 серпня 2011 року № 26471/240 у МДПП «Гідромех» в податковій заставі знаходиться майно на загальну суму 24107,16 грн., а саме: електропостачання земснаряда вартістю 6006,29 грн., трубоукладач вартістю 6158,85 грн., земснаряд вартістю 11942,02 грн.

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС відповідачу направлено податкову вимогу від 05 січня 2012 року № 1, яка отримана відповідачем 12 січня 2012 року.

На підставі п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду яке направляється до викання органу державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути податковий борг та надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а саме: електропостачання земснаряда вартістю 6006,29 грн., трубоукладача вартістю 6158,85 грн., земснаряда вартістю 11942,02 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Мале державне промислове підприємство «Гідромех» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради, знаходиться на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції з 05 листопада 1991 року за № 122 та відповідно до Свідоцтва №16258532 від 30 липня 1997 року є платником податку на додану вартість (а.с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30.12.2011 року по 31.07.2013 року в результаті господарської діяльності у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість в сумі 31002,83 грн., якй складається з штрафних санкцій у розмірі 27157,57 грн. та пені в розмірі 3845,26 грн.(арк. справи 21-22)

Штрафні санкції нараховано податковим органом за результатами документальних невиїзних перевірок за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 року №000951600 на суму 8605,50 грн. та №00941600 на суму 47305,75 грн. Податкові повідомлення - рішення отримані платником податків та ним не оскаржувались (арк. справи 13-14).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС було направлено податкову вимогу від 05 січня 2012 року № 1, яка отримана уповноваженою особою відповідача 12 січня 2011 року (арк. справи 16).

Оскільки податкова вимога є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з виконавчим листом від 13 лютого 2013 року 2а/1270/9054/2012 з МДПП «Гідромех» стягнуто податковий борг, з рахунків у банках обслуговуючих платника податків у розмірі 53694,64 грн. (арк. справи 18)

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно вимог ст.89 ПК України позивачем здійснено опис майна відповідача на суму 24107,16 грн., про що складено акт опису майна від 16 серпня 2011 року №26471/240 (а.с. 6).

18 серпня 2011 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків за вказаним актом опису майна (а.с. 7).

На підтвердження відсутності у відповідача коштів достатніх для погашення податкового боргу, представником позивача подано до суду інкасові доручення, які повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника (а.с. 15).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем у повній мірі доведено суду відсутність у МДПП «Гідромех» коштів достатніх для погашення податкового боргу та неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача.

З огляду на вищевикладене,суд вважає, що адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого державного промислового підприємства «Гідромех» про стягнення податкового боргу та надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого державного промислового підприємства «Гідромех» про стягнення податкового боргу та надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити повністю.

Стягнути з Малого державного промислового підприємства «Гідромех» (ідентифікаційний код 13384344, місцезнаходження: 94202, Луганська область, м.Алчевськ, вул. Заводська, буд. 34) податковий борг у розмірі 31002,83 грн. (тридцять одна тисяча дві гривні 83 коп.) на користь Державного бюджету, перерахувавши на р/р31118029700027, код платежу 14010100, одержувач: відділення держказначейства у м.Алчевську в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, код 37907097, МФО 804013).

Надати дозвіл Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна Малого державного промислового підприємства «Гідромех», ідентифікаційний код 13384344, що перебуває у податковій заставі, а саме: електропостачання земснаряда вартістю 6006,29 грн., трубоукладач вартістю 6158,85 грн., земснаряд вартістю 11942,02 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова