Рішення

від 17.09.2013 по справі 905/5566/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2013 Справа № 905/5566/13

Господарський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці «Електроремонт», м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ДОН», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 159662,74 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 141127,90 грн., пеня в розмірі 11748,52 грн., інфляційні витрати в розмірі 507,15 грн., 3% річних в розмірі 6279,17 грн.,

за участю представників:

від позивача: Другакова Д.О., за довір. від 07.05.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» в особі структурної одиниці «Електроремонт» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ДОН» про стягнення заборгованості в розмірі 160552,72 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 141127,90 грн., пеня в розмірі 11748,52 грн., інфляційні витрати в розмірі 1397,13 грн., 3% річних в розмірі 6279,17 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 194, 222, 230 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №479/21-09/11 від 05 грудня 2011 року. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленої продукції відповідно до договору. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується накладною. З урахуванням часткової сплати сума основного боргу становить 141127,90 грн.

На підставі пункту 5.1 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 11748,52 грн.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 1397,13 грн. та 3% річних в розмірі 6279,17 грн.

Загальна сума заборгованості становить 160552,72 грн.

11 вересня 2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просив зменшити ціну позову до 159662,74 грн. у зв'язку із перерахуванням інфляційних витрат в розмірі 507,15 грн.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Підстави для неприйняття заяви про зменшення позовних вимог у суду відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові з урахуванням зменшення позовних вимог, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 83024, Донецька область, місто Донецьк, вул. Молодогвардійців, 1-В. Причини неявки суду не відомі, заперечень не надійшло.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» (Постачальник) в особі виробничої одиниці «Електроремонт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ДОН» (Покупець) укладений договір поставки №479/21-09/11 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник поставляє у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення власного виробництва (далі - Продукція), а Покупець приймає поставлену у його власність Продукцію та оплачує її вартість (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, порядок та строки поставки, ціну та порядок розрахунків, умови здачі та прийомці продукції, відповідальність сторін та строк дії договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору поставка Продукції здійснюється на умовах, оговорених сторонами у відповідних Специфікаціях до чинного договору, згідно до вимог Міжнародних правил про тлумачення термінів «Інкотермс-2000». Місце поставки оговорюється сторонами у відповідних Специфікаціях.

Згідно із пунктом 2.2 договору ризик загибелі або пошкодження Продукції, а також зобов'язання по оплаті відповідних витрат, переходять від постачальника до Покупця в момент передачі покупцю Продукції, згідно умовам поставки, які оговорені у відповідних Специфікаціях.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що як доказ поставки Постачальник надає Покупцю наступні документи: відповідні товаросупроводжувальні документи, податкову накладну, рахунок-фактуру.

Ціна, загальна вартість та порядок оплати поставленої Постачальником Продукції встановлюються сторонами в Специфікаціях до чинного договору (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника, особливі умови оплати відображаються в Специфікаціях.

У наявній в матеріалах справи Специфікації №2 від 06 лютого 2012 року до договору міститься інформація про найменування, кількість продукції з зазначенням її загальної вартості, строк поставки та умови оплати, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств (а.с.12).

Так відповідно до Специфікації №2 загальна вартість продукції становить 169050,00 грн., строк поставки - березень 2012 року; умови оплати: протягом 15-ти календарних днів з моменту поставки Продукції, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника; поставка Продукції здійснюється на умовах EXW, само вивіз зі складу Постачальника, протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення про готовність Продукції.

На виконання умов договору, позивачем поставлений товар, що підтверджується накладною №85 від 09 лютого 2012 року на суму 169050,00 грн., яка міститься в матеріалах справи (а.с.14).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Факт отримання відповідачем Продукції підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Гололоба С.О., який діяв на підставі довіреності №4 від 07 лютого 2012 року (а.с.13).

Також, позивачем складений рахунок на оплату №31/02 від 07 лютого 2012 року на суму 169050,00 грн., який міститься в матеріалах справи (а.с.41).

Окрім цього, факт поставки позивачем продукції підтверджується товарно-транспортною накладною №03/02 (а.с.42).

Позивачем до матеріалів справи були надані докази, що підтверджують часткову оплату відповідачем за отриману продукцію згідно договору, а саме, банківські виписки на суму 19600,00 грн. (а.с.17-18).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були складені угоди про залік взаємних вимог від 31 травня 2012 року на суму 1122,04 грн., від 31 травня 2012 року на суму 7200,06 грн. на загальну суму 8322,10 грн., які підписані та скріплені печатками підприємств (а.с.15-16).

Згідно із частиною 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складені вимоги про погашення боргу від 20 липня 2012 року №01/459юр на суму 148327,96 грн. та від 04 грудня 2012 року №01/13/722 на суму 148327,96 грн. (а.с.21-23).

Також, позивачем була складена претензія №13/341 від 19 березня 2013 року на суму 178112,26 грн. (а.с.24-25).

Відповідачем надана на вищевказану претензію відповідь №35 від 30 квітня 2013 року, в якій останній визнав наявну суму заборгованості та зазначив, що підприємство зобов'язується здійснити кінцевий розрахунок за договором №479/21-09/11 від 05 грудня 2011 року до 10 червня 2013 року (а.с.26).

Також, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 12 червня 2013 року на загальну суму 141127,90 грн. (а.с.20).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати в повному обсязі відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 141127,90 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 11748,52 грн., 3% річних в розмірі 6279,17 грн. та інфляційних витрат в розмірі 507,15 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за чинним договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, за кожен день прострочення виконання зобов'язання від суми невиконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за періоди з 25 лютого 2012 року по 24 серпня 2012 року, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені за періоди з 25 лютого 2012 року по 22 березня 2012 року на суму заборгованості 169050,00 грн., з 23 березня 2012 року по 25 квітня 2012 року на суму заборгованості 169050,00 грн., з 26 квітня 2012 року по 27 травня 2012 року на суму заборгованості 156050,00 грн., з 28 травня 2012 року по 30 травня 2012 року на суму заборгованості 149450,00 грн., з 31 травня 2012 року по 24 серпня 2012 року на суму заборгованості 148327,96 грн. становить 11746,86 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 25 лютого 2012 року по 25 квітня 2012 року на суму заборгованості 169050,00 грн., з 26 квітня 2012 року по 27 травня 2012 року на суму заборгованості 156050,00 грн., з 28 травня 2012 року по 30 травня 2012 року на суму заборгованості 149450,00 грн., з 31 травня 2012 року по 31 грудня 2012 року на суму заборгованості 148327,96 грн., з 01 січня 2013 року по 30 травня 2013 року на суму заборгованості 148327,96 грн., з 31 травня 2013 року по 16 липня 2013 року на суму заборгованості 141127,90 грн., суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 6279,17 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат на суму заборгованості в розмірі 169050,00 грн. за березень 2012 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 507,15 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з своєчасної оплати продукції не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці «Електроремонт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ДОН» про стягнення заборгованості в розмірі 159662,74 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 141127,90 грн., пеня в розмірі 11748,52 грн., інфляційні витрати в розмірі 507,15 грн., 3% річних в розмірі 6279,17 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ДОН» (83024, м.Донецьк, вул. Молодогвардійців, 1-В, код ЄДРПОУ 34746386) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (83023, м.Донецьк, пр. Тітова, 8-Б, код ЄДРПОУ 23343582) суму основного боргу в розмірі 141127 (сто сорок одну тисячу сто двадцять сім) грн., 90 коп., 3% річних в розмірі 6279 (шість тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн., 17 коп., інфляційні витрати в розмірі 507 (п'ятсот сім) грн., 15 коп., пеню в розмірі 11746 (одинадцять тисяч сімсот сорок шість) грн., 86 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛСК-ДОН» (83024, м.Донецьк, вул. Молодогвардійців, 1-В, код ЄДРПОУ 34746386) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (83023, м.Донецьк, пр. Тітова, 8-Б, код ЄДРПОУ 23343582) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3193 (три тисячі сто дев'яносто три) грн., 22 коп.

У судовому засіданні 17 вересня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява