Рішення

від 17.09.2013 по справі 906/1248/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" вересня 2013 р. Справа № 906/1248/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сіндряков О.В. (довіреність №14-151 від 22.08.13)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Приватного підприємства "Комфорт-Тепло" (м. Житомир)

про стягнення 148801,47 грн.

Пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 148801,47грн., з яких:140114,76грн. боргу за спожитий газ, 2854,48грн. пені, 339,45грн. інфляційних, 5492,79грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (постачальник) та Приватним підприємством "Комфорт-Тепло" (споживач/відповідач) договору №7-2012-ТЕ-22-Н на постачання природного газу за регульованим тарифом від 04.01.2012 з додатками до нього (далі - договір, а.с.18-28), постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Згідно п.10.1 договору, останній набирає чинності з 1 січня 2012 року та укладається на строк до 1 січня 2013 року.

Додатковою угодою до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-22-Н від 13.08.2012 (а.с.29), було внесено зміни щодо строку дії вищевказаного договору. Зокрема, зазначено, що в частині постачання природного газу договір припиняє свою дію з 01.09.2012.

Пунктами 4.1,4.2,4.4 договору сторони погодили, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом та додаток на додану вартість. Також сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності, а визначена на її основі вартість газу буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Додатком №2 до даного договору сторони визначили обсяги постачання природного газу по місяцях 2012 року (а.с.28).

Крім того, п.п.2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживачу, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №7-2012-ТЕ-22-Н від 04.01.2012 за період з січня по червень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 107787м3 на загальну суму 141114,76грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками на сплату вартості природного газу (послуг транспортування) №ОУ-0002364 від 30.01.2012, №ОУ-0005761 від 29.02.2012, №ОУ-0009581 від 30.03.2012, №ОУ-0012931 від 28.04.2012, №ОУ0015995 від 30.05.13, №ОУ-0017738 від 30.06.12 (а.с.31,33,35,37,39,41), а також актами приймання - передачі природного газу від 02.02.2012, від 02.03.2012, від 03.04.2012, від 28.04.2012, від 01.06.2012, від 02.07.2012 (а.с.30,32,34,36,38,40).

Сторони погодили, що розрахунковий період за договором від 04.01.2012 становить один місяць - з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору, виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.4.5,4.6,4.7 договору).

Відповідач в порушення умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 04.01.2012, а також положень ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, внаслідок чого станом на 30.09.2012 його борг за переданий природний газ та супутні послуги склав 140114,76грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Приватним підприємством "Комфорт-Тепло" актом звірки розрахунків (а.с.42).

Поряд з цим, 15.10.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (первісний кредитор) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор/позивач) був укладений договір про відступлення права вимоги №14/5421/12 (а.с.12-14), згідно умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Приватне підприємство "Комфорт-Тепло" за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-22-Н від 04.01.2012 у сумі 140114,76грн. (п.1.1).

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги №14/5421/12, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Водночас, договором про відступлення права вимоги (п.п.2.1,2.3) встановлено, що первісний кредитор зобов'язаний в термін до 19.10.2012 передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують право вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

На виконання п.2.1 договору, 19.10.12, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (первісний кредитор) передав ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор/позивач) оригінали документів, які підтверджують право вимоги до боржника, про що складено акт приймання-передачі (а.с.14).

Також первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимог письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

У відповідності до ст.ст.512-519 ЦКУ та ст.195 ГКУ, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" повідомило божника про укладення між ПАТ "Житомиргаз" та ПАТ "НАК" Нафтогаз України" договору про відступлення права вимоги №14/5421/12, доказом чого є наявний в матеріалах справи лист №7059/19 від 16.10.2012 (а.с.15).

Таким чином, з огляду на наведені норми чинного законодавства України та умови укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач - ПАТ "НАК" Нафтогаз України" отримало право кредитора та право позивача щодо грошових зобов'язань Приватного підприємства "Комфорт-Тепло" за надані останньому ПАТ "Житомиргаз" послуги з постачання природного газу згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-22-Н від 04.01.2012.

З метою досудового врегулювання спору та у зв'язку зі зміною кредитора у зобов'язанні, позивачем 17.12.2012 було направлено на адресу відповідача вимогу №26/2-387-12 про сплату заборгованості у сумі 140114,76грн., однак остання була залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.17).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору щодо термінів проведення оплат, несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого за період з січня по червень 2012 року виникла заборгованість по оплаті поставленого природного газу та супутніх послуг, яка з урахуванням частково проведених оплат, становить 140114,76грн., на підтвердження чого в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі природного газу, рахунки на сплату вартості природного газу (послуг транспортування), розрахунки позивача (а.с.10-11), акт звірки взаєморозрахунків (а.с.42) та інші докази у справі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Аналогічні положення містять і в ст.193 ГК України.

Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожитий природний газ та супутні послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 140114,76грн.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно п.6.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-22-Н від 04.01.2012 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, в т.ч. з урахуванням п.1.2 договору про відступлення права вимоги, а також перевіривши правильність її нарахування за визначений позивачем період її нарахування, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 2854,48грн., хоча позивач має право на стягнення пені в розмірі більшому ніж заявлена.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.10-11), позивач просить стягнути з відповідача 339,45грн. інфляційних та 5492,79грн. 3% річних.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Комфорт-Тепло" (10020, м.Житомир, проспект Миру,3, ідент. код 35545767) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, ідент. код 20077720):

- 140114,76грн. основного боргу;

- 2854,48грн. пені;

- 5492,79грн. 3% річних;

- 339,45грн. інфляційних;

- 2976,03грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.09.13

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек, з повідом.)