Рішення

від 17.09.2013 по справі 913/2143/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 вересня 2013 року Справа № 913/2143/13

Провадження №28/913/2143/13

за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Європрофіль», м. Луганськ

про стягнення 9582 грн. 63 коп.

Суддя Семендяєва І.В.,

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бєлкіна О.М., довіреність № 114-д від 12.12.2012, юрисконсульт юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув.

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача за договором № 47 від 01.07.2001 на постачання теплової енергії заборгованості у сумі 9145 грн. 13 коп. за період з квітня 2011 року по червень 2013 року, 3% річних у сумі 352 грн. 44 коп., пені у сумі 85 грн. 06 коп.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.08.2013 № 9101611488126, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою. Неподання відповідачем відзиву також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в :

Між сторонами у справі укладено договір на постачання теплової енергії № 47 від 01.07.2001, за умовами якого постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання подавати споживачу (відповідач) теплову енергію необхідної якості та в необхідних розрахункових та договірних обсягах.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі у відповідності до затверджених тарифів на підставі виставлених постачальником рахунків.

Згідно п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умовами п. 6.3 договору оплата проводиться протягом 10 числа з дня вручення споживачу рахунку.

Даний договір діє до 01.07.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його розірвання не буде заявлено письмово жодною із сторін.

Відомості щодо припинення дії договору сторонами не надано.

На виконання умов вказаного вище договору постачальник в період з квітня 2011 року по червень 2013 року поставив відповідачу теплову енергію в обсягах, обумовлених договором.

На оплату наданих послуг в вищезазначений період позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки.

Відповідач надані послуги оплатив частково, несплаченими залишилися послуги у сумі 9145 грн. 13 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання ними договору про постачання теплової енергії № 47 від 01.07.2001.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Позивачем доведений факт виконання умов договору на поставку теплової енергії та направлення відповідачу рахунків згідно п. 6.1 договору.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договорів щодо своєчасної та повної оплати підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 9145 грн. 13 коп. за період з квітня 2011 року по червень 2013 року згідно розрахунку, тому ці вимоги підлягають до задоволення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 352 грн. 44 коп., пені у сумі 85 грн. 06 коп.

Оскільки матеріалами справи доведено прострочення виконання зобов'язань відповідача по оплаті наданих послуг, нарахування пені, 3% річних є правомірним.

Відповідно до п. 7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - нараховується пеня у розмірі 0,5%, що підлягає к оплаті суми за кожен день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Позивачем пеня обчислена за кожним рахунком окремо з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України у загальній сумі 85 грн. 06 коп.

Так, за рахунком за серпень 2012 року за період з 28.09.2012 по 28.03.2013 у сумі 11 грн. 42 коп.;

- за рахунком за вересень 2012 року за період 26.10.2012 по 26.04.2013 у сумі 11 грн. 49 коп.;

- за рахунком за жовтень 2012 року за період з 23.11.2012 по 23.05.2013 у сумі 11 грн. 42 коп.;

- за рахунком за листопад 2012 року за період з 21.12.2012 по 21.06.2013 у сумі 11 грн. 38 коп.;

- за рахунком за грудень 2012 року за період з 07.02.2013 по 29.07.2013 у сумі 10 грн. 59 коп.;

- за рахунком за січень 2013 року за період з 21.02.2013 по 29.07.2013 у сумі 9 грн. 71 коп.;

- за рахунком за лютий 2013 року за період з 29.03.2013 по 29.07.2013 у сумі 7 грн. 43 коп.;

- за рахунком за березень 2013 року за період з 24.04.2013 по 29.07.2013 у сумі 5 грн. 79 коп.;

- за рахунком за квітень 2013 року за період з 27.05.2013 по 29.07.2013 у сумі 3 грн. 71 коп.;

- за рахунком за травень 2013 року за період 01.07.2013 по 29.07.2013 сумі 1 грн. 65 коп.;

- за рахунком за червень 2013 року за період з 21.07.2013 по 29.07.2013 у сумі 47 коп.

Даний розрахунок є вірним, тому ці вимоги підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача 3% річних обчислені окремо за кожним рахунком, виставленими за цим договором, враховуючи при цьому оплати відповідача.

Так, за рахунком за квітень 2011 року із суми 46 грн. 41 коп. за період з 26.05.2011 по 16.08.2012 3% річних обчислені у сумі 1 грн. 71 коп.; із суми 517 грн. 29 коп. - за період з 26.05.2011 по 29.07.2013 у сумі 33 грн. 80 коп.;

- за рахунком за травень 2011 року за період з 13.06.2011 по 29.07.2013 у сумі 7 грн. 28 коп.;

- за рахунком за червень 2011 року за період з 17.07.2011 по 29.07.2013 у сумі 6 грн. 96 коп.;

- за рахунком за липень 2011 року за період з 24.08.2011 по 29.07.2013 у сумі 6 грн. 61 коп.;

- за рахунком за серпень 2011 року за період з 26.09.2011 по 29.07.2013 у сумі 6 грн. 30 коп.;

- за рахунком за вересень 2011 року за період з 10.11.2011 по 29.07.2013 у сумі 5 грн. 88 коп.;

- за рахунком за жовтень 2011 року за період з 29.11.2011 по 29.07.2013 у сумі 5 грн. 70 коп.;

- за рахунком за листопад 2011 року за період 31.12.2011 по 29.07.2013 у сумі 54 грн. 90 коп.;

- за рахунком за грудень 2011 року за період з 25.01.2012 по 29.07.2013 у сумі 39 грн. 74 коп.;

- за рахунком за січень 2012 року за період з 07.03.2012 по 29.07.2013 у сумі 50 грн. 86 коп.;

- за рахунком за лютий 2012 року за період з 07.04.2012 по 29.07.2012 у сумі 55 грн. 10 коп.;

- за рахунком за березень 2012 року за період з 10.05.2012 по 29.07.2013 у сумі 36 грн. 69 коп.;

- за рахунком за квітень 2012 року за період з 07.06.2012 по 29.07.2013 у сумі 9 грн. 88 коп.;

- за рахунком за травень 2012 року за період з 29.06.2012 по 29.07.2013 у сумі 4 грн. 99 коп.;

- за рахунком за червень 2012 року за період з 27.07.2012 по 29.07.2013 у сумі 4 грн. 63 коп.;

- за рахунком за серпень 2012 року за період з 28.09.2012 по 29.07.2013 у сумі 3 грн. 84 коп.;

- за рахунком за вересень 2012 року за період з 26.10.2012 по 29.07.2013 у сумі 3 грн. 48 коп.;

- за рахунком за жовтень 2012 року за період з 23.11.2012 по 29.07.2013 у сумі 3 грн. 13 коп.;

- за рахунком за листопад 2012 року за період з 21.12.2012 по 29.07.2013 у сумі 2 грн. 78 коп.;

- за рахунком за грудень 2012 року за період з 07.02.2013 по 29.07.2013 у сумі 2 грн. 17 коп.;

- за рахунком за січень 2013 року за період з 21.02.2013 по 29.07.2013 у сумі 1 грн. 99 коп.;

- за рахунком за лютий 2013 року за період 29.03.2013 по 29.07.2013 у сумі 1 грн. 54 коп.;

- за рахунком за березень 2013 року за період з 24.04.2013 по 29.07.2013 у сумі 1 грн. 21 коп.;

- за рахунком за квітень 2013 року за період з 27.05.2013 по 29.07.2013 у сумі 80 коп.;

- за рахунком за травень 2013 року за період з 01.07.2013 по 29.07.2013 у сумі 35 коп.;

- за рахунком за червень 2013 року за період з 21.07.2013 по 29.07.2013 у сумі 10 коп.

Дані розрахунки є необґрунтованими в частині їх нарахувань за квітень 2011 року. Так, як зазначалося вище, за рахунком за квітень 2011 року із суми 46 грн. 41 коп. за період з 26.05.2011 по 16.08.2012 3% річних обчислені у сумі 1 грн. 71 коп.; із суми 517 грн. 29 коп. - за період з 26.05.2011 по 29.07.2013 у сумі 33 грн. 80 коп. Нарахування 3% річних із суми 46 грн. 41 коп. є неправомірним, оскільки сума 46 грн. 41 коп. була сплачена відповідачем 16.08.2012 (згідно розрахунку позивача), отже вона не є сумою боргу (зобов'язанням), тому нараховувати 3% річних на суму сплати є неправомірним. В решті розрахунок 3% річних є обґрунтованим.

Крім того, позивачем при складанні сум 3% річних, нарахованих за рахунками, було допущено арифметичну помилку. Загальна сума 3% річних за розрахунком позивача складає 352 грн. 42 коп., замість вказаних позивачем 352 грн. 44 коп.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають до задоволення частково у сумі 350 грн. 71 коп., у задоволенні вимог по стягненню 3% річних у сумі 1 грн. 73 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та правомірність нарахування пені, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню частково у сумі боргу 9145 грн. 13 коп., пені у сумі 85 грн. 06 коп., 3% річних у сумі 350 грн. 71 коп. У задоволенні вимог позову про стягнення 3% річних у сумі 1 грн. 73 коп. слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Європрофіль» про стягнення 9582 грн. 63 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Європрофіль» , м. Луганськ, вул. Лермонтова, 2б, кв. 3, ідентифікаційний код 24185010, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» , м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість у сумі 9145 грн. 13 коп., пеню у сумі 85 грн. 06 коп., 3% річних у сумі 350 грн. 71 коп., судовий збір у сумі 1720 грн. 19 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні позову Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Європрофіль» про стягнення 3% річних у сумі 1 грн. 73 коп. відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.09.2013 .

Суддя І.В. Семендяєва