Рішення

від 16.09.2013 по справі 925/1148/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року Справа № 925/1148/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Мандич С.В. начальник відділу збуту за довіреністю, Чаруха Т.П. за довіреністю, відповідача - Марченко М.П. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в інтересах відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", м.Черкаси до приватного акціонерного товариства "Ринковий", м.Черкаси про стягнення 2726,71 грн., -

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Черкаської області подано позовну заяву, у якій публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" в інтересах відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (позивач) просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Ринковий" (відповідач) 7537,57 грн. боргу з оплати за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №388 від 01.01.2005 року у період з 01.01.2012 року по 01.03.2012 року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 12348,43 грн., яку останній спожив, однак її вартість оплатив частково, внаслідок чого утворився борг з оплати за спожиту у вказаному періоді теплову енергію в сумі 7537,57 грн.

У заяві про зміну розміру позовних вимог, яка подана 16.09.2013 року, позивач вказав на допущені помилки у розрахунках, тому просить стягнути з відповідача борг з оплати за спожиту по Договору №388 теплову енергію в гарячій воді в сумі 2726,71 грн., який утворився внаслідок неповної оплати рахунків позивача за січень, лютий 2012 року.

Заява позивача про зміну розміру позовних вимог оцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог, що відповідає праву позивача, передбаченому ст.22 ГПК України, та прийнята судом до розгляду.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просить відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що позовна заява не містить арифметично обґрунтованого розрахунку суми що стягується, відповідачем у період з 16.02.2012 року по 07.05.2012 року було сплачено 14222,00 грн., тому він не має заборгованості. Попередні вимоги позивача значно відрізняються від заявлених у позові, у лютому 2012 року позивач необґрунтовано збільшив заборгованість відповідача на суму 3962,52 грн., вимагав неіснуючий борг і на неодноразові звернення відповідача не надавав йому пояснень та обґрунтованих розрахунків. Також відповідачем подане клопотання про застосування позовної давності.

У письмових запереченнях проти доводів позивача, які подані 16.09.2013 року, відповідач навів додаткові заперечення проти позову, у яких посилається на порушення позивачем вимог ст.188 ГК України, ст.ст. 5, 526, 629, 638, 651 ЦК України.

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із витребуванням нових доказів, також оголошувалась перерва з 12 по 16 вересня 2013 року.

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримала зменшені позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, пояснили, що помилка виникла внаслідок зміни версії програмного забезпечення, спростовуючи доводи відповідача посилались на те, що відповідач був повідомлений про новий порядок розрахунку об'єму фактичного споживання відповідно до п.23 Правил користування тепловою енергією з врахуванням середньомісячної температури повітря, при цьому звернули увагу суду на те, що у місяцях, у яких відповідачу за рахунок температурного режиму зовнішнього повітря зменшено нарахування об'єму спожитого тепла у порівнянні з договором, останній визнає, а у місяцях, у яких збільшився об'єм споживання, відповідач не визнає, отже він знав про новий порядок розрахунку об'єму спожитого тепла і прийняв його;

- представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог, при цьому доказував, що новий порядок розрахунку спожитої теплової енергії в гарячій воді є зміною умов Договору, що може бути лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди або за рішенням суду; окрім цього, отримана позивачем інформація про температуру повітря також не відповідає договору, згідно умов якого остаточний розрахунок здійснюється тепловою інспекцією.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

01 січня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" (яке перейменоване у публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно") відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" (позивач у справі, Енергопостачальна організація за Договором) та закритим акціонерним товариством "Ринковий" (яке перейменоване у приватне акціонерне товариство "Ринковий") (відповідач у справі, Споживач за Договором) укладено Договір №388 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Договір містить наступні основні умови:

- теплова енергія постачається Споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року. Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку (п.2.1);

- теплова енергія вважається поставленою Споживачу на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж Енергопостачальної організації (п.2.2);

- Споживач має право, у тому числі, на отримання інформації щодо якості теплової енергії, тарифів, умов та режимів споживання (п.3.1);

- Споживач теплової енергії зобов'язаний, у тому числі, виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором (п.3.2);

- Енергопостачальна організація зобов'язана, у тому числі, повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів. У разі зміни тарифів, внесення відповідних змін до цього Договору (додатку 1 до Договору) не є обов'язковим (п.4.2);

- облік споживання теплової енергії проводиться: розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку); по приладах обліку (п.5.1);

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.6.1);

- розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок Енергопостачальної організації коштів згідно Додатку 1 (показань приладів обліку) не пізніше 25 числа розрахункового місяця (для проміжних рахунків) та 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (для остаточних рахунків). Проміжні рахунки виставляються Енергопостачальною організацією до 15 числа розрахункового місяця в розмірі 50% вартості теплової енергії спожитої в попередньому розрахунковому періоді. Остаточний рахунок виставляється на підставі даних теплової інспекції як різниця між фактичною вартістю спожитої теплової енергії за місяць та вартістю проміжного рахунку (п.6.2);

- енергопостачальна організація несе відповідальність, у тому числі, за неправильне застосування тарифів та недостовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію Споживачу - штраф у розмірі 25% від надмірно нарахованої суми (п.7.2);

- договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2005 року (п.10.1);

- договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п.10.4).

У додатку 1 до Договору сторони визначили помісячні обсяги постачання теплової енергії, всього за рік 49,78 Гкал.

10 вересня 2008 року сторони внесли зміни до Додатку 1 до Договору та визначили помісячні обсяги постачання теплової енергії до магазину "Ринковий" (вул.Гоголя, 274), всього за рік 52,30 Гкал, а також обумовили помісячні втрати теплової енергії.

На виконання умов Договору позивач здійснював поставку відповідачу теплової енергії в гарячій воді та виставляв для оплати рахунки-фактури, у тому числі: №35 від 31.01.2012 року на суму 5528,99 грн. (з ПДВ), сальдо 6764,80 грн., №1302 від 29.02.2012 року на суму 6819,44 грн. (з ПДВ), сальдо 8773,38 грн.

Виставлені рахунки на оплату за спожиту теплову енергію за січень, лютий 2012 року відповідач оплатив не у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та копіями платіжних доручень.

Згідно розрахунку боргу, доданого до позовної заяви, позивач у січні-лютому 2012 року поставив відповідачу 22,87 Гкал теплової енергії, загальною вартістю 12348,43 грн. (у січні - 10,24 Гкал, тариф - 449,95 грн. без ПДВ, нарахована сума - 5528,99 грн., у лютому - 12,63 Гкал, тариф - 449,95 грн. без ПДВ, нарахована сума 4810,86 грн.). Відповідачем сплачено 4810,86 грн., заборгованість становить 7537,57 грн.

На підтвердження обсягів поставленої теплової енергії позивач надав Розрахунок кількості спожитої теплової енергії, довідку про кількість опалювальних днів за січень-лютий 2012 року, довідку Черкаського обласного центру з гідрометеорології про середньомісячну температуру повітря у січні 2012 року, довідку Черкаського обласного центру з гідрометеорології про температуру повітря та кількість опадів з 1 по 29 лютого 2012 року по м.Черкаси.

Тарифи на теплову енергію для ПАТ "Черкаське хімволокно" з 1 жовтня 2011 року встановлені Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року №143 та становлять 449,95 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Листом №25/7781 від 05 жовтня 2011 року позивач повідомив відповідача про зміну тарифів Постановою №143 та просив вважати даний лист невід'ємною частиною Договору №388 від 01.01.2005 р.

У період 2010-2012 років відповідач неодноразово звертався до позивача з листами, у яких просив надати обґрунтовані розрахунки обсягу поставленої теплової енергії. У відповідях на звернення відповідача та претензіях позивач повідомляв на наявність заборгованості та вимагав її оплати, однак обґрунтованих розрахунків та пояснень щодо порядку визначення об'ємів спожитої теплової енергії розрахунковим способом не надав.

У жовтні 2012 року позивач направив відповідачу Акт звірки розрахунків, у якому вказав, що заборгованість становить 3962,52 грн. Відповідач акт звірки не підписав, зазначивши, що за його даними заборгованість відсутня.

01 серпня 2013 року на виконання вимог ухвали суду позивач направив відповідачу Акт звірки розрахунків за період з березня 2011 року по липень 2013 року, з відображенням всіх нарахувань та платежів, згідно якого заборгованість становить 3962,52 грн.

У розрахунку кількості спожитої теплової енергії, доданого до заяви про зміну розміру позовних вимог, позивач вказав, що за січень 2012 року нараховано 5528,99 грн., відповідачем сплачено 4810,86 грн., борг становить 718,13 грн., за лютий 2012 року нараховано 6819,44 грн., відповідачем сплачено 4810,86 грн., борг становить 2008,58 грн., загальна сума боргу становить 2726,81 грн. (718,13 грн. + 2008,58 грн.).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати вартості спожитої теплової енергії в гарячій воді.

Сторони у справі являються юридичними особами, суб'єктами господарювання в розумінні ст.ст.2,55 Господарського кодексу України (далі вживається скорочено - ГК України), суб'єктами господарських відносин у сфері теплопостачання.

На дату укладення Договору, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулювались Законом України "Про електроенергетику" (далі - ЗУ "Про електроенергетику").

Статтею 1 ЗУ "Про електроенергетику" (в редакції на дату укладення Договору - 01.01.2005 року) енергія встановлено, що електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики, є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; суб'єкти електроенергетики - це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні; споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно ст.26 ЗУ "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

06 липня 2005 року, тобто після укладення Договору, набрав чинності спеціальний Закон України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року № 2633-IV (далі - ЗУ "Про теплопостачання"), який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що споживач має право, у тому числі, на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Згідно ч. 3 статті 24 ЗУ "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст.25 ЗУ "Про теплопостачання" встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 ЗУ "Про теплопостачання").

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначають Правила користування тепловою енергією (далі - Правила), затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198 (набрали чинності з дня прийняття).

Правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (пункт 2 Правил).

Пунктом 23 Правил встановлено: "Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді".

З матеріалів справи вбачається, що в процесі виконання Договору між сторонами виник спір щодо визначення теплопостачальником (позивач) об'єму фактично спожитої теплової енергії розрахунковим методом, оскільки споживач (відповідач) не має приладів комерційного обліку споживання теплової енергії.

Про розрахунок об'єму фактично спожитої теплової енергії відповідно до п.23 Правил позивач повідомив відповідача листом лише 07 лютого 2012 року, у якому зазначив, що з 01.01.2012 року споживачу будуть виставлятися рахунки з врахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, при цьому об'єм спожитої теплової енергії, який зазначений у Додатку №1 до Договору, буде відрізнятися, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, в залежності від середньомісячної температури зовнішнього повітря.

З вищенаведених листів відповідача вбачається, що на його вимогу, позивач не надав відповідачу обґрунтований розрахунок обсягу фактично спожитої теплової енергії, тому у січні та лютому 2012 року відповідач здійснив оплату за спожиту теплову енергію по обсягах, зазначених у Договорі, та 30 березня 2012 року направив письмову відмову від теплопостачання. Тому з наступного опалювального сезону теплопостачання відповідачу було припинено.

В процесі вирішення спору у суді позивач обґрунтував, зазначений у рахунках за січень, лютий, березень, квітень 2012 року об'єм фактично спожитої відповідачем теплової енергії, визначений відповідно до п.23 Правил. При розрахунку об'єму фактично спожитої відповідачем теплової енергії позивачем застосована формула п.2.1.6 Норм і вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарські побутові потреби в Україні КТМ 204 України, 244-94. Середньомісячна температура зовнішнього повітря визначена на підставі даних спостережень метеостанції Черкаського обласного центру з гідрометеорології. При цьому об'єм фактично спожитої відповідачем теплової енергії у порівнянні із договором у січні - лютому збільшився, а у березні - квітні - зменшився.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені наявними у справі належними та допустимими доказами, наведені норми чинного законодавства, суд вважає доведеними та обґрунтованими зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 2726,71 грн. боргу з оплати за спожиту у січні - лютому 2012 року теплову енергію в гарячій воді, отже задовольняє зменшені позовні вимоги повністю.

Щодо заперечень відповідача: в процесі вирішення спору доводи відповідача частково враховані позивачем, відповідно, позивач зменшив позовні вимоги; заперечення відповідача щодо завищення об'єму фактично спожитої відповідачем теплової енергії спростовані позивачем; доводи відповідача про те, що зміна розрахунку об'єму фактично спожитої теплової енергії є зміною договору, що можливо лише за домовленістю сторін, суд вважає такими, що суперечать матеріалам справи, ЗУ "Про теплопостачання" та наведеним Правилам. При цьому суд враховує те, що позивач письмово повідомив відповідача про застосування з 01.01.2012 року п.23 Правил і вони були прийняті відповідачем, про що свідчить, зокрема, той факт, що відповідач прийняв розрахований позивачем об'єм фактично спожитої теплової енергії в сторону зменшення у порівнянні з Договором за березень, квітень. Посилання відповідача на те, що позивач порушив п.6.2 Договору, згідно якого остаточний розрахунок повинна здійснювати теплова інспекція, а не позивач, суд вважає таким, що не відповідає змісту Договору, наведеним нормам законодавства, Правилам та фактичним обставинам справи.

З огляду на встановлені судом порушення з боку позивача вимог ст.24 Закону України "Про теплопостачання", п.39 Правил та умов Договору щодо надання відповідачу на його вимогу інформації про обсяг та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, режим споживання суд вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, тому згідно з ч.2 ст.49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при поданні позову, а саме сплачений судовий збір в сумі 1720,50 грн., покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із приватного акціонерного товариства "Ринковий" (м.Черкаси, вул. Гоголя, 274, ідентифікаційний код 14193273) на користь публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ", (м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 76, ідентифікаційний код 33282969) - 2726,71 грн. основного боргу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 21 вересня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко