Ухвала

від 12.09.2013 по справі 764/688/13- ц

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

12.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22-ц/797/2184/13 Головуючий в першій

Категорія: 31 інстанції Рубан М.В.

доповідач в апеляційній

інстанції Саліхов В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючого: Саліхова В.В.,

суддів: Єфімової В.О., Моцного М.В.,

при секретарі: Івченка М.О.,

за участю позивача: ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5:ОСОБА_6

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 27 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та просив стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 27200,00 грн. солідарно, а також моральну шкоду у сумі 15000,00 грн., три процента річних в розмірі 2768,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 3780,00 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач був вкладником валюти в Кримському комерційному церковному банку, на депозит якого розмістив кошти в розмірі 2000 доларів США з відкриттям строкового валютного рахунку з виплатою 70% річних. Строки виплати за сертифікатом були встановлені 31.10.1995 р. У зазначені терміни валюта з відсотками позивачу повернута не була, у зв'язку з чим він 08.02.1996 р. уклав угоду № 3398 з «Торговим Домом Кондратевських» про переведення боргу Кримського комерційного церковного банку. «Торговий Дім Кондратевських» зобов'язався протягом чотирьох місяців виплатити суму грошовими або товарно-матеріальними цінностями, але так і не виплатив вказану суму. Збитки, на думку позивача, виникли у нього з вини відповідачів, оскільки ОСОБА_7 раніше очолював Кримський комерційний церковний банк, а ОСОБА_5 був його заступником. Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 29.12.2011 р. відповідачі звільнені від кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строків давності, цивільні позови залишені без розгляду.

Рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 27 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та постановлення нового рішення, яким просить задовольнити його позовні вимоги. Апелянт вважає, що зазначене рішення є незаконним, постановленим судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши головуючого, пояснення сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди не обґрунтовані та не доведені.

З такими висновками погоджується колегія суддів з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 та Кримським комерційним церковним банком 31.10.1994 укладено договори зберігання грошей за строковими вкладами на суми 2000 доларів США (строком на один рік) (арк.с.3). Зобов'язання щодо повернення вкладених коштів відсотків банком не виконані.

08.02.1996 між позивачем та ПКП «Торговий Дом Кондратевського» було укладено угоду про переведення боргу в сумі 3400 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 21.04.2003 Кримський комерційний церковний банк ліквідовано.

Під час процедури банкротства позивач не реалізував своє право на відшкодування грошових коштів.

З матеріалів справи також вбачається, що позивача було визнана потерпілим в межах розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за їх звинуваченням у скоєнні ряду посадових та корисливих злочинів.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 29.12.2011, що набула чинності 08.06.2012, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності звільнено внаслідок закінчення строків давності та кримінальну справу за їх звинуваченням у скоєнні ряду злочинів було припинено, позови потерпілих залишені без розгляду (арк.с.9-10 ,45-58).

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 29.12.2011 вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 органом досудового слідства звинувачувалися у скоєнні в період часу з 1992 року по 1996 рік: викрадення іноземної валюти шляхом бездокументального вилучення її з каси Кримського комерційного церковного банку та шляхом використання фіктивних документів; викрадення іноземної валюти, яка надійшла від вкладників банку без її обліку; викрадення грошових коштів під виглядом надання банківських кредитів; викрадення у складі злочинної групи грошових коштів, належних ТДВ «Чорноморська страхова компанія»; незаконного відкриття та використання валютних рахунків за межами України; зловживання своїм службовим становищем; службового підроблення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у вказаній постанові посилання на заподіяння злочинними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_5 шкоди саме позивачу в розмірі 3400 доларів США.

Таким чином, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між кримінальною справою у відношенні відповідачів та спричиненням шкоди позивачу. Крім того, дана обставина не доведена позивачем іншими належними доказами.

Встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам та дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, з висновками якого погодилася і колегія суддів, а тому вони не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене та відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 червня 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов

Судді: /підпис/ В.О. Єфімова

/підпис/ М.В. Моцний

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В. Саліхов