ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2013 року справа № 919/833/13
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи № 919/833/13:
за позовом Публічного акціонерного товариства «Севастопольське
автотранспортне підприємство 14303»
(99007, м.Севастополь, вул. Степаненко, 4
ідентифікаційний код: 05465778)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1
ідентифікаційний код: НОМЕР_1)
про стягнення 11 372,06 грн,
за участю представника позивача - Колобкова О.В., довіреність № 25 від 15.06.2012;
відповідач не з'явився.
Суть спору: публічне акціонерне товариство «Севастопольське автотранспортне підприємство 14303» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11 372,06 грн, з яких: 10 039,80 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 1 119,84 грн - неустойка, 223,96 грн - 3% річних.
Позовні вимоги з посиланням на статті 193, 224, 225, 231, 283-286 Господарського кодексу України, статті 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору від 30.06.2012 щодо своєчасної оплати орендних платежів.
Також позивачем додано до позову заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в якій останній просить суд накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам здійснювати угоди по відчуженню, належного йому рухомого та нерухомого майна, призупинення державної реєстрації переходу права власності на належне йому майно та угод з зазначеним майном.
Ухвалою суду від 22.07.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2013, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано учасників судового процесу надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.
19.08.2013 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) розгляд справи відкладено на 17.09.2013.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.09.2013, представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів викладених в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову обставин, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити.
У судове засідання відповідач не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві"). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Крім того, статтею 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.
На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані докази, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд -
ВСТАНОВИВ:
30.06.2012 між публічним акціонерним товариством «Севастопольське автотранспортне підприємство 14303» (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди (далі - Договір) (арк.с.10), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар - приймає в строкове платне користування об'єкт нерухомого майна, а саме, нежитлове приміщення загальною площею 55,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно (пункт 2.2 Договору).
Орендна плата встановлюється у розмірі 1950,00 грн (п.3.1 Договору).
Згідно з пунктом 3.2. Договору, орендна плата сплачується орендарем на один місяць вперед і за останній місяць дії договору, а потім щомісяця до 01 числа кожного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця.
Відповідно до пункту 3.3. Договору, розмір орендної плати включає в себе компенсацію наданих комунальних послуг. Оплата за комунальні послуги здійснюється одночасно з оплатою оренди на розрахунковий рахунок або касу орендодавця згідно виставленим рахункам.
У розділі 8 Договору сторони передбачили відповідальність за цим Договором.
У разі несвоєчасного внесення орендної плати орендар виплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми щомісячного платежу за кожний день прострочення, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних (п.8.4. Договору).
Договір вступає в силу з 01.07.2012 та діє до 31.12.2012 (п.11.1 Договору).
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за зазначеним договором належним чином не виконував, в нього утворилась заборгованість за період з 01.07.2012 по 09.01.2013 у розмірі 10039,80 грн, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
В силу статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору оренди, правовідносини яких регулюються положеннями глави 58 ЦК України та глави 30 ГК України.
Статтею 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 ГК України).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що з моменту укладення договору, відповідач вносив орендну плату не своєчасно і не в повному обсязі, постійно мав заборгованість з орендної плати та продовжував користуватися приміщенням. У зв'язку з цим позивач направив відповідачу письмову вимогу про сплату орендної плати, проте відповідач залишив його без відповіді (арк.с.11-13).
Відповідно до розділу 11 Договору цей договір припиняється у випадку дострокового розірвання, зокрема, у разі прострочення оплати орендної плати більше одного місяця (п.11.3. та п.п.11.3.3).
09.01.2013 договір був розірваний на вимогу орендодавця, орендоване приміщення повернуто балансоутримувачу згідно акту прийому-передачі (арк.с.14). Проте, своїх зобов'язань за договором орендар належним чином не виконував він, станом на момент подачі позову до суду він має заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2012 по 09.01.2013 у розмірі 10039,80 грн, про що орендарю були виставлені відповідні рахунки.
Відповідачем доказів погашення заборгованості в розмірі 10039,80 грн станом на час прийняття рішення у порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не надано.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 10039,80 грн обґрунтовані, заборгованість підтверджується зібраними у справі доказами, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи порушення умов договору стосовно своєчасного внесення орендної плати позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 223,96 грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 ЦК України.
Суд перевірив розрахунок 3% річних (арк.с.8), зроблений позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 223,96 грн підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 1119,84 грн.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом пункту 8.4 Договору, сторони визначили в якості засобу забезпечення виконання грошових зобов'язань по договору неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми щомісячної плати за кожний день прострочення.
Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми неустойки у розмірі 1119,84 грн.
У резолютивній частині позовної заяви позивачем помилково зазначена загальна сума заборгованості за договором оренди, а саме: 11 372,06 грн, тоді як вірною є 11 383, 60 грн (10039,80+1119,84+223,96=11383,60 грн). Проте, оскільки частина друга статті 83 ГПК України надає господарському суду при прийнятті рішення вийти за межи позовних вимог лише за клопотанням зацікавленої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості за договором оренди у заявленому позивачем у розмірі - 11 372,06 грн.
Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 372,06 грн, з яких: 10039,80 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 1119,84 грн - неустойка, 223,96 грн - 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, відомостей про рахунки в установах банку немає) на користь публічного акціонерного товариства «Севастопольське автотранспортне підприємство 14303» (99007, м.Севастополь, вул. Степаненко, 4, ідентифікаційний код: 05465778, р/р26004060074714 в СФ КБ «ПриватБанк», МФО 324935) 11 372,06 грн (одинадцять тисяч триста сімдесят дві грн. 06 коп), з яких: 10039,80 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 1119,84 грн - неустойка, 223,96 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.09.2013.
Суддя підпис І.А. Харченко
Розсилка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням:
1. ПАТ «Севастопольське автотранспортне підприємство 14303»
(99007, м.Севастополь, вул. Степаненко, 4)
2. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2013 |
Оприлюднено | 24.09.2013 |
Номер документу | 33626120 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко Ігор Арсентійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні