Рішення

від 16.09.2013 по справі 906/1012/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" вересня 2013 р. Справа № 906/1012/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Насонова Л.В. (довіреність б/н від 13.08.13)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Г.І." (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 16822,87 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 16822,87 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення №14/09 від 14.09.11., з яких 15188,20 грн. - основна заборгованість, 1121,12 грн. - пеня та 513,55 грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "М.Г.І." (орендодавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар/відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №14/09, на підставі якого, за актом приймання-передачі від 20.09.11, позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно: частину приміщення (літ.Б), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною лощею 140 кв.м. (а.с.7,8).

Термін оренди встановлений з 20.09.11 по 19.09.12 (п.2.5 договору).

Згідно умов розділу 4 договору, орендар сплачує орендну плату за користування об'єктом з розрахунку 12 грн. за 1 кв.м., що складає 1680грн. за місяць з урахуванням щомісячного коефіцієнту інфляції. Орендна плата сплачується шляхом перерахування на рахунок орендодавця не пізніше 3 числа місяця, наступного за тим, за який проводиться оплата. Орендна плата нараховується з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту. Крім того, орендар сплачує додаткову орендну плату у розмірі спожитих орендарем комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, теплопостачання, газопостачання та електропостачання) та послуг по охороні об'єкту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.6), за період оренди, з 20 вересня 2011 по 19 вересня 2012 рік, відповідач сплатив позивачу 5619,70грн. Розрахунок не містить застосування індексу інфляціїї, як передбачено договором. Орендна плата нараховується позивачем з розрахунку 1680 грн. на місяць за календарний рік (період дії договору). Отже розмір орендної плати, яку мав сплатити відповідач становить 20160 грн. (1860 грн. х 12 місяців = 20160 грн.). Звідси, борг відповідача по орендній платі становить 14540,30 грн. (20160-5619,70=14540,30)

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.759 ГПК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Враховуючи викладене господарський суд стягує з відповідача на користь позивача 14540,30 грн. боргу по орендній платі.

В позовній заяві позивач просить стягнути борг по орендній платі в розмірі 15188,20 грн. З розрахунку вбачається, що ця сума складається з орендної плати за вересень 2011 року - 600 грн., жовтень - 18.39,70 грн., листопад - 1834,90 грн., грудень 1798,30 грн., січень 2012 - 1798,30 грн., лютий - 1736,70 грн., березень - серпень по 1680 грн., вересень 1120 грн.

Місячна орендна плата, яка вказана в розрахунку як 1680 грн., узгоджується з умовами договору. Щодо орендної плати за вересень 2011 року, то вона має становити 610 грн. (1680грн/30днівх11днів=616грн) Щодо орендної плати за вересень 2012 року, то вона повинна становити 1064 грн. (1680грн/30днівх19днів=1064грн). За жовтень 2011 - серпень 2012 орендна плата повинна становити по 1680 грн. щомісяця. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в розрахунок заборгованості за жовтень 2011 - лютий 2012 включено плату за комунальні послуги. Представник не зміг пояснити характер цих комунальних послуг, з якого розрахунку визначені нарахування за комунальні послуги та чим підтверджується факт їх надання. Розрахунку комунальних послуг не надано.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного господарський суд відмовляє в стягненні 647,90 грн. боргу по орендній платі (15188,20- 14540,30=647,90).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.5.1 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 1121,12 грн.(а.с.6). Пеня нарахована позивачем на заборгованість за червень-вересень 2012 року з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення, за 182 дні.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.1 договору, у випадку порушення орендарем термінів сплати орендної плати, визначених п.4.2 цього договору, він сплачує пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Обрахувавши суму пені за вказаний позивачем період з урахуванням вказаних норм закону господарський суд приходить до висновку, що її розмір становить 456,53 грн. Таким чином вимога про стягнення 664,59 грн. пені є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, що згідно розрахунку позивача становить 513,55грн.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Обрахувавши суму 3% річних самостійно, суд знаходить, що розмір річних за вказаний позивачем період становить 519 грн. , тому суд задовольняє позов в частині стягнення річних в повному об'ємі, тобто 513,55 грн. (в межах позовних вимог).

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 15510,38 грн., з яких 14540,30грн. боргу по орендній платі, 456,53грн. пені, 513,55грн. 3% річних. В частині вимоги про стягнення 647,90грн. богу по орендній платі та 664,59 грн. пені суд відмовляє.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10003, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Г.І" (10001, м.Житомир, вул.Селецька,33; код 34854912) - 14540,30грн. боргу по орендній платі, 456,53грн. пені, 513,55грн. річних, 1586,27 грн. судового збору.

3. Відмовити в позові в частині вимоги про стягнення 647,90 грн. боргу по орендній платі та 664,59 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 23.09.2013

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)