Рішення

від 03.09.2013 по справі 910/13463/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/13463/13 03.09.13 За позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до                    товариства з обмеженою відповідальністю «С.А.В.» про                    стягнення 31 810,52 грн.                                                                                            Суддя Удалова О.Г. Представники сторін: від позивача          не з'явились від відповідача           не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «С.А.В.» про стягнення 31 810,52 грн., а саме: 28 000,00 грн. основного боргу, 1  252,72  грн. інфляційних та 2  557,80 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар, поставлений за договором купівлі-продажу в розстрочку від 24.12.2010 р. Ухвалою суду від 17.07.2013 р. порушено провадження у справі                         № 910/13463/13. Відповідач у судове засідання не з'явився. Розгляд справи було відкладено на 03.09.2013 р. Відповідач відзиву на позов не надав. Сторони представників у судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними матеріалами. Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив: 24.12.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «С.А.В.» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу в розстрочку (далі – Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору продавець передає у власність покупця транспортний засіб (далі – ТЗ) в стані та строки, передбачені Договором, а покупець приймає ТЗ і сплачує за нього визначену Договором ціну у встановлені строки. Пунктом 3.1 встановлено, що ціна Договору становить 43  799,25 грн. Згідно з п. 3.2, п. 3.3 Договору оплата ТЗ проводиться покупцем в розстрочку щомісячно рівними долями по 14  599,75 грн., покупець сплачує ціну за ТЗ на р/р продавця не пізніше 10 числа звітного місяця. Відповідно до п. 3.4 Договору перший платіж здійснюється у січні 2011 року. 24.12.2010 р. продавець за актом приймання-передачі транспортного засобу передав покупцю ТЗ. Покупець свої обов'язки по оплаті ТЗ виконав частково в розмірі 15  799,25 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 28 000,00 грн. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 28 000,00 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за придбаний ТЗ. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 28 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1  252,72  грн. інфляційних та 2  557,80 грн. трьох процентів річних. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Суд зробив власний перерахунок та встановив, що до стягнення підлягає 1  052,93  грн. інфляційних та 2 554,09 грн. трьох процентів річних. У задоволенні вимог про стягнення 199,79 грн. інфляційних та 3,71 грн. трьох процентів річних судом відмовлено. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 28  000,00 грн., 1  052,93  грн. інфляційних та 2  554,09 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1  709,50 грн. судового збору. Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «С.А.В.» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 9, код 32112800) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» (91047, м. Луганськ, вул. Переяславська, 50, код 13378964) 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2 554 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 09 коп. трьох процентів річних, 1 052 (одну тисячу п'ятдесят дві) грн. 93 коп. інфляційних та 1 709 (одну тисячу сімсот дев'ять) грн. 50  коп. витрат по сплаті судового збору. 3. В іншій частині позову відмовити.              Повне рішення складено 20.09.2013 р.                     Суддя                                                                                    О.Г. Удалова