Рішення

від 04.12.2006 по справі 20-9/097-2-9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/097-2-9

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" грудня 2006 р. справа № 20-9/097-2-9

за позовом Севастопольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі

Міністерства охорони здоров'я  України

Кримської басейнової СЕС на водному транспорті

до  Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод”

про стягнення 43551,00 грн.

                                                                                                                 суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

представник прокуратури міста Севастополя –не з'явився;

позивача (Міністерство охорони здоров'я  України) –не з'явився;

позивача (Кримська басейнова СЕС на водному транспорті) –Кавецький С. А., довіреність № 597/01 від 04.05.2006;

відповідача – не з'явився.

Суть спору: Севастопольський транспортний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя  з позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я  України, Кримської басейнової СЕС на водному транспорті до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод” про стягнення 43551,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договорів на проведення бактеріологічних і паразитичних обстежень співробітників відповідача, на проведення  курсової гігієнічної підготовки співробітників відповідача та на проведення дезинсекції і дератизації.

В процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, позивач (Кримська басейнова СЕС) в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 36393,48 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що  договори  укладені між ним та Севастопольською портовою санітарно-епідеміологічною станцією, відділення профілактичної дезинфекції, а позов подано прокурором в інтересах Кримської басейнової СЕС без надання доказів правонаступництва. Крім того, відповідач зазначає, що взагалі відсутні докази здійснення робіт позивачем та прийняття їх відповідачем, та по частині договорів сплинув строк позовної давності. Детальне обґрунтування заперечень викладено у відзиві на позов та доповненнях до нього.

Згідно  ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

          Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

01.01.2001 між Севастопольською портовою санітарно-епідеміологічною станцією, відділення профілактичної дезинфекції, (виконавець) та ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” (замовник) укладено договір № 5/10 про дезинсекцію та дератизацію, згідно умов якого замовник поручає, а виконавець здійснює протягом року проведення своєю робочою силою та власними матеріалами роботи з дератизації та дезинсекції.

Вартість робіт встановлено пунктом 1.1 Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунки за роботу замовник зобов'язується здійснити за пред'явленням рахунку протягом 7 днів з дня його отримання.

02.01.2002 між тими ж сторонами було укладено договір № 5/11 про дезинсекцію та дератизацію протягом 2002 року на тих же умовах, однак на більшу площу.

01.01.2003 між тими ж сторонами був укладений договір № 5 на тих же умовах на 2003 рік. Додатковою угодою від 15.12.2003 строк дії договору був продовжений на один рік до 31.12.2004.

05.06.2005 між  Кримською басейновою санепідемстанцією та  ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” був укладений разовий договір № 19 на проведення бактеріологічних та паразитологічних обстежень співробітників ВАТ  “Севастопольський рибоконсервний завод”.

Згідно пункту 1 Договору вартість робіт складає 11273,46 грн.

Пунктом 4 Договору встановлено, що оплату за проведену роботу замовник здійснює в бухгалтерію портової санепідемстанції згідно прейскуранту. Передплата за проведену роботу здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок.

Актом прийняття виконаних робіт (а.с.29 т. 3) сторони підтвердили виконання робіт за договором № 19 від 05.06.2005. Виставлений позивачем рахунок № 646 від 08.06.2005 сплачений відповідачем частково, заборгованість за ним склала 7000,0 грн.  

Відповідач підтвердив заборгованість в розмірі 7000,0 грн. за рахунком № 646 у листах № 9/939 від 29.09.2005 та 3/928 від 27.09.05 (а.с. 16, 17 т. 1).

Згідно наданого позивачем –Кримською басейновою СЕС –обґрунтування суми позову (а.с. 21-22 т. 3) за період з 24.07.2003 до теперішнього часу відповідачу були виставлені рахунки на суму 36393,48 грн., які ним не сплачені.

Позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за переліченими вище договорами, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 36393,48 грн. Викладене стало підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя з позовом про  стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод” суми заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 82 від 23.02.2005 “Про реформування державної санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті” прийнято рішення ліквідувати з 25 квітня 2005 року Севастопольську портову санітарно –епідеміологічну станцію, створена ліквідаційна комісія (додаток № 2 до Наказу (а.с. 11-14     т. 1), на яку покладено обов'язок скласти ліквідаційний баланс санітарно-епідеміологічної станції у формі річного звіту і подати його разом з ліквідаційним звітом та актом прийому-передачі майна до Міністерства охорони здоров'я України (п. 5.4 Наказу).

Пунктом 7 Наказу на головного Державного санітарного лікаря на водному транспорті покладено обов'язок забезпечити проведення в установленому порядку процедури ліквідації закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.

Пунктом 8 Наказу встановлено, що з моменту призначення ліквідаційних комісій до них переходять повноваження щодо управління справами відповідних санітарно-епідеміологічних станцій, комісія виступає у суді від імені санітарно-епідеміологічної станції, яка припиняється.

У відповідності з пунктом 2 Наказу прийнято рішення про створення Кримської басейнової санітарно –епідеміологічної станції.

Згідно долучених до матеріалів справи документів державну реєстрацію припинення юридичної особа –Севастопольської портової санітарно-епідеміологічної станції –проведено 26.08.2005 (а.с.143 т.1).

Позивач –Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція –зареєстрована як юридична особа 31.03.2005. Згідно п. 2 статті 1 Статуту підприємства, санепідстанція створена на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я № 82 від 23.02.2005.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, дані кодекси застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.  До відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, їх положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які проводжують існувати після набрання чинності цими положеннями.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому статтями 216-223 Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді спору застосовуються положення Цивільного Кодексу України  в редакції 2003 року та норми Господарського кодексу України.

У відповідності до вимог статті 59 Господарського кодексу України та статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом    його   реорганізації   (злиття,   приєднання,    поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених  ним органів, за рішенням інших осіб  -  засновників суб'єкта  господарювання  чи їх правонаступників,  а  у  випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачені підстави переходу до іншої особи прав та обов'язків підприємства: у випадках припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом    його   реорганізації   (злиття,   приєднання,    поділу, перетворення).   

В даному випадку припинення діяльності Севастопольської портової санітарно-епідеміологічної станції здійснювалося шляхом ліквідації за рішенням засновника підприємства –Міністерства охорони здоров'я .

Порядок ліквідації підприємства встановлений у статті 60 Господарського кодексу України та містить, в тому числі  такі норми:

- ліквідаційна  комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської     заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них  про  ліквідацію  суб'єкта господарювання (частина 4 статті 60),

- ліквідаційна   комісія   оцінює   наявне   майно  суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає  ліквідаційний  баланс  та подає його власнику або органу, який призначив  ліквідаційну  комісію.  Достовірність  та  повнота ліквідаційного  балансу  повинні  бути  перевірені у встановленому законодавством порядку (частина 5 статті 60).

Згідно  вимог статті 36 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”  для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, надає державному реєстратору пакет документів, до якого входять також і акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджено рішенням засновників (учасників) або уповноваженого ними органу.

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. .

Враховуючи, що 26.08.2005 державним реєстратором внесений запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (запис за № 10761110002000429), суд вважає, що державний реєстратор отримав всі необхідні документи та докази здійснення всіх передбачених чинним законодавством дій.

На підставі вищевикладеного, суд встановив, що Севастопольська портова санітарно-епідеміологічна станція ліквідована за рішенням засновника. Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція є новоствореною організацією, яка не є правонаступником Севастопольської портової СЕС.

Не можуть бути прийняті судом доводи позивача, що наказом Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті Кримська басейнова СЕС на водному транспорті є правонаступником ліквідованої Севастопольської портової СЕС з тих підстав, що діючим законодавством передбачений  перехід усіх  майнових прав і обов'язків попереднього суб'єкта господарювання до новоствореного тільки у випадку припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом його реорганізації. Порядок стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості юридичної особи при ліквідації чітко встановлений Господарським процесуальним кодексом України та не передбачає передачу дебіторської заборгованості або прав її вимагати після закінчення ліквідаційної процедури та затвердження ліквідаційного балансу підприємства, що ліквідується.

Таким чином, вимоги позивачів щодо стягнення на користь Кримської басейнової СЕС  з ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” заборгованості перед Севастопольською портовою СЕС в розмірі 29393,47 грн. суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги Кримської басейнової СЕС  щодо стягнення з ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” 7000,0 грн. за договором № 19 від 05.06.2005 суд вважає такими що підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач в добровільному порядку  суму заборгованості за договором №  19 від 05.06.2005 в розмірі 7000,0 грн. не сплатив, у зв'язку з чим суд визнає вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,0 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод”  (99014, м. Севастополь, бухта Камишова, код ЄДРПОУ 16503097, р/р 26008255510001 в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935) на користь Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції  (м. Севастополь, вул. Правди, буд. 6,  код ЄДРПОУ 33451390, р/р 39219824532018 в УДК в м. Севастополі, МФО 324509) 7000,0 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод”  (99014, м. Севастополь, бухта Камишова, код ЄДРПОУ 16503097, р/р 26008255510001 в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935) в доход Державного  бюджету України  державне мито в сумі 102,0 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод”  (99014, м. Севастополь, бухта Камишова, код ЄДРПОУ 16503097, р/р 26008255510001 в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935)  на користь ДП «Судовий інформаційний центр»(м. Київ, пр. Оболоньській, 23-а,  ідентифікаційний код 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,0 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                               С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано  22.12.2006                                      

Розсилка:

Позивачу (Кримська басейнова СЕС): м. Севастополь, вул. Правди, буд. 6

Відповідачу (ВАТ “СРКЗ”):  99014, м. Севастополь, бухта Камишова