Рішення

від 14.12.2006 по справі 20-9/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2006 р. справа № 20-9/197

за позовом  Державного  підприємства “Радгосп –завод  імені Поліни Осипенко”

до   Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

про  стягнення 22926,73 грн.

                                                                                                                суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача –Сморчков В.В., довіреність № 11/1011 від 30.11.2006,

відповідача -  Філатова Л. Б., довіреність № 7148/0/2-06 від 11.08.2006.

Суть спору: Державне  підприємство “Радгосп –завод  імені Поліни Осипенко” (далі –ДП “Радгосп-завод ім. П. Осипенко”) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”  (далі –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”) про стягнення  22926,73  грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дана сума була зарахована відповідачем як сплата донарахованої за порушення правил користування електричної енергії за актом         № 0082307 від 19.07.2005. Позивач вважає, що відповідач безпідставно склав акт № 0082307 від 19.07.2005 та неправомірно донарахував суму за електричну енергію, тому 22926,73 грн. отримані ним без достатніх підстав та підлягають стягненню на користь ДП “Радгосп-завод ім. П. Осипенко”. Обґрунтування та інші доводи викладені у позові та уточненні до нього.

Відповідач позовні вимоги не визнає, пояснює, що перерахована в розмірі        22926,73 грн. сума зарахована ним як активна електроенергія згідно призначення платежу, яке вказано позивачем у платіжному дорученні, тому вважати її безпідставно отриманою немає підстав. У судових засідання відповідач також посилався на те, що за дорученням суду сторонами проведена звірка розрахунків, за результатами якої дана сума визначена ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” як передплата за активну електроенергію.

Згідно  ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Строк розгляду спору продовжувався судом за клопотанням сторін.

У судовому засідання оголошувалася перерва з 04.12.2006 по 14.12.2006.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.02  № 928.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

05.07.2004  між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник) та  ДП “Радгосп-завод ім. П. Осипенко” (Споживач) був укладений договір № 143 на поставку електричної енергії (далі - Договір), який відповідно до умов пункту 10.4 Договору є продовженим на теперішній час.

Згідно умов Договору Постачальник зобов'язувався постачати  Споживачу електричну енергію в обсягах  у відповідності з договірними  квартальними (місячними) величинами спожитої електричної енергії, вказаної в Додатку № 1 до Договору. Споживач, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію грошовими коштами за тарифами та у строки, вказані в Договорі.

19 липня 2005 року представниками ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” був складений акт № 0082307 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке виразилося у пошкодженні пломб на приладах обліку в Дитячому оздоровчому таборі “Прибой”.

За результатами перевірки, на підставі Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем –юридичною особою Правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ № 1197 від 05.12.2001 (яка діяла в момент виявлення порушення), відповідачем був проведений розрахунок недорахованої електричної енергії та 09.08.2005 виставлений рахунок № 31830 на суму 22926,73 грн.

29.08.2005 ДП “Радгосп-завод ім. П. Осипенко” надіслав                                                     ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” листа (вих. № 11/365 від 29.08.2005), в якому відмовився від оплати даного рахунку, так як вважав, що він виданий безпідставно.

У зв'язку із отриманням ДП “Радгосп-завод ім. П. Осипенко” повідомлення від       ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” про припинення подачі електричної енергії у випадку несплати суми, яка донарахована за актом № 0082307 від 19.07.2005 позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом про припинення дій, що створюють загрозу порушенню прав, та визнання недійсними актів № 0082307 від 19.07.2005 про порушення правил користування електричною енергією та від 07.09.2005 про відключення електричної енергії (справа № 20-2/305).

Рішенням від 14 листопада 2005 року по справі № 20-2/305 позов ДП “Радгосп-завод ім. П. Осипенко” задоволений частково:  відкритому акціонерному товариству “Енергетична компанія “Севастопольенерго” заборонено припиняти постачання електричної енергії державному підприємству “Радгосп-завод ім. П. Осипенко” на підставі акту про порушення правил користування електричною енергією № 0082307 від 19.07.2005.

Протягом жовтня 2005 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача 102514,73 грн., в тому числі

- 65000,0 грн. –04.10.2005 –призначення платежу: за рахунком 10 від 04.10.2005 за електроенергію,

- 33998,43 грн. –25.10.2005 –призначення платежу: за рахунком № 44258 від 20.10.2005 за електроенергію,

- 3516,3 грн. –25.10.2005 - призначення платежу: за рахунком № 44528 від 20.10.2005 за реактивну електроенергію.

Позивач визначає, що сплачена протягом жовтня 2005 року сума (102514,73 грн.) співпадає з сумою з оборотної відомості до рахунку № 44527 від 20.10.2005, тому вважає, що ним погашена донарахована за актом № 0082307 від 19.07.2005 сума, яка міститься у оборотної відомості.

На підставі вищевикладеного позивач визнав суму 22926,73 грн. сплаченою та звернувся із позовом про її повернення.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, дані кодекси застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому судом при розгляді спору застосовуються положення Цивільного Кодексу України  в редакції 2003 року та норми Господарського кодексу України.

Господарським кодексом України (ст. 275), Законом України “Про електроенергетику” (ст. 26) встановлено, що споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених  законом.

У відповідності з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надані суду будь-які докази зарахування відповідачем 22926,73 грн. в якості погашення боргу за актом № 0082307 від 19.07.2005

Враховуючи призначення платежу, яке вказано у платіжних документах від 04.10.2005 та 25.10.2005, суд вважає, що висновок позивача про сплату ним суми за актом № 0082307 від 19.07.2005 не відповідає фактичним обставинами справи.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно наданих сторонами доказів, між позивачем та відповідачем був укладений Договір на поставку електричної енергії № 143 від 05.07.2004, який є чинним та діє на момент винесення рішення.

У відповідності із виписками банку, призначенням платежів  є:

-  за рахунком № 10 від 04.10.2005 за електроенергію (на суму 65000,0 грн.),

-  за рахунком № 44258 від 20.10.2005 за електроенергію (на суму 33998,43 грн.),

-  за рахунком № 44528 від 20.10.2005 за реактивну електроенергію (на суму 3516,3 грн.).

З пояснень позивача випливає, що рахунку № 10 від 04.10.2005 не існує, таким чином бухгалтерією підприємства здійснювалася передплата за електроенергію.

Враховуючи, що оплата за електроенергію передбачена умовами Договору № 143 від 05.07.2004, суд не має підстав вважати перераховану за вищезазначеними призначеннями платежу суму 22926,73 грн. як безпідставно отриману.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ДП “Радгосп-завод              ім. П. Осипенко” такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                             С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано  26.12.2006                                      

Розсилка:

ДП С/З ім. П. Осіпенко”: 99814, м. Севастополь, с. П. Осіпенко, вул. Сухий, 1

(ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”):  99011,  м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44.