Рішення

від 19.09.2013 по справі 906/1173/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" вересня 2013 р. Справа № 906/1173/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Дубовик П.В. - дов. №85 від 29.08.13р., дійсна до 31.12.2013р.

від відповідача: Корнійчук М.І. - дов. від 10.10.2012р., дійсна до 10.10.2013р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ПАТ "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" (м. Житомир)

про стягнення 198606,92 грн.

Позивачем - ПАТ "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (м. Житомир) пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" (м. Житомир) - 198 606, 92 грн., з яких: 192 822, 26 грн. основного боргу, 5784, 66 грн. - 3% річних з простроченої суми.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідно до усних правочинів та оформлених на їх підставі первинних документів відповідачу була поставлена продукція. Оскільки відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за надані відпущену продукцію не виконав, позивач просить суд стягнути з останнього суму основного боргу в розмірі 192 822, 26 грн.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 530, 625 ЦК України.

Ухвалою від 19.08.2013р. господарський суд порушив провадження у справі №906/1173/13, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну предмету та підстави позову, відповідачем не подано зустрічного позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, однак проти останнього в усній формі не заперечив, оскільки вимоги позивача визнані ліквідаційною комісією підприємства.

Оскільки згідно ч.3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в засіданні суду 19.09.13р. господарський суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (м. Житомир) згідно:

- видаткової накладної №РН-0000036 від 17.02.2011р. на суму 31686, 10 грн. та довіреності №20 від 01.02.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 27-28). Слід відмітити, що борг за даною видатковою накладною на день подачі позову становить 573, 47 грн.;

- видаткової накладної №РН-0000155 від 29.04.2011р. на суму 32105, 22 грн. та довіреності №36 від 22.04.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 25-26);

- видаткової накладної №РН-0000237 від 31.05.2011р. на суму 21202, 97 грн. та довіреності №53 від 04.05.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 23-24);

- видатковою накладною №РН-0000319 від 29.06.2011р. на суму 19223, 09 грн. та довіреності №72 від 01.06.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 21-22);

- видаткової накладної РН-0000334 від 30.06.2011р. на суму 6168, 01 грн. (а.с. 22 зворот);

- видаткової накладної №РН-0000431 від 29 липня 2011р. на суму 31163, 34 грн. та довіреності №68 від 01.07.2011р. виданої на ім'я Клімакова О.М. (а.с. 19-20);

- видаткової накладної №РН-0000543 від 31.08.2011р. на суму 20476, 46 грн. та довіреності №101 від 31.08.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 17-18);

- видаткової накладної №РН-0000678 від 30.09.2011р. на суму 20312, 98 грн. та довіреності №105 від 01.09.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 15-16);

- видаткової накладної №РН-0000793 від 28.10.2011р. на суму 11016, 29 грн. та довіреності №137 від 03.10.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 13-14);

- видаткової накладної №РН-0000912 від 30.11.2011р. на суму 19808, 93 грн. та довіреності №157 від 02.11.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 11-12);

- видаткової накладної №РН-0000983 від 29.12.2011р. на суму 7171, 51 грн. та довіреності №175 від 01.12.2011р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (9-10);

- видаткової накладної №РН-0000022 від 31.01.2012р. на суму 853, 54 грн. та довіреності №14 від 27.01.2012р. виданої на ім'я Шиманського В.М. (а.с. 7-8) - передав відповідачу Комунальному підприємству "Житомирбудзамовник" (м. Житомир) продукцію - залізобетонні вироби.

Загалом, позивач відпустив відповідачу продукцію на загальну суму 192 822, 26 грн.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриману продукцію не виконав.

В зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості в добровільному порядку на суму 192 822, 26 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, надавши їх оцінку за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Окрім того, у статті 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків, а саме: позивачем виконано свій обов'язок з надання відповідачу залізобетонної продукції відповідної кількості, якості та за відповідною ціною, однак відповідачем не виконано свій обов'язок з оплати отриманої продукції.

У ч.1 ст. 692 ЦК України прямо обумовлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Тому відповідач зобов'язаний був провести оплату товару негайно, не очікуючи від позивача будь-якої додаткової вимоги про оплату.

Враховуючи, що відповідач перебував в стані припинення шляхом ліквідації за правилами ст. ст. 105-112 ЦК України, 02.07.2012р. позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії Савченка В.Й. з вимогою про сплату коштів в сумі 192822, 26 грн. (а.с. 32).

Голова ліквідаційної комісії Савченко В.Й. розглянув кредиторські вимоги позивача ПАТ "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (м. Житомир) на суму 192 822, 26 грн. та визнав їх із включенням до реєстру вимог кредиторів з посиланням відповідно до ст. 112 ЦК України (а.с. 32 зворот).

Однак рішенням 21 сесії Житомирської міської ради 6-го скликання від 10.04.13р. припинено ліквідацію відповідача.

У зв'язку з цим, позивач 22.04.2013р. надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу на суму 192 822, 26 грн. протягом семиденного терміну з моменту її отримання (а.с. 33).

Однак відповідач своїх грошових зобов'язань так і не виконав.

У частині 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У частині 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Оскільки відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту надання отримання залізобетонної продукції за вищезазначеними видатковими накладними від позивача, вимога про стягнення основного боргу в сумі 192 822, 26 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому застосуванню підлягають вимоги ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин ( ст. 617 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позивача сума 3% річних становить 5784, 66 грн.

Господарським судом перевірено розрахунок позивача та визнається обгрунтованою до стягнення 3% в сумі 5778, 04 грн. У стягненні 3% в сумі 06, 62 грн. господарський су , відповідно, відмовляє.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Д

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 205,206, 230, 538, 625, 655, 692, 901 ЦК УКраїни, ч. 2 ст. 175, 193, 222, 229 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради (100014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, ідентифікаційний код 05395919) на користь Публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство"Хміль" (10001, м. Житомир, вул. Металістів, 6, ідентифікаційний код 05471336):

- 192 822, 26 грн. основного боргу;

- 5778, 04 грн. 3% річних з простроченої суми;

- 3972, 00 грн. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні 3% річних з простроченої суми в розмірі 6, 62 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.09.2013р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу,

2-позивачу

3 - відповідачу