Постанова

від 27.08.2013 по справі 823/2663/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року справа № 823/2663/13-а

10 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача - Швидкої В.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Земпроект» до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірними дій, скасування рішення №31 від 08.07.2013р. про часткову відмову у фінансуванні та стягнення грошових коштів у сумі 21875 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Земпроект» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить визнати неправомірними дії щодо часткової відмови у нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності; скасувати рішення № 31 від 08.07.2013р. про часткову відмову у фінансуванні; зобов'язати вчинити дії з проведення фінансування, а саме: виплату матеріальної допомоги по тимчасовій втраті працездатності в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та у розмірах, вказаних в заяві-рохрахунку від 17.06.2013р. № 52.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фондом зменшено розмір фінансування допомоги по тимчасовій втраті працездатності позивачу з підстав відсутності у товариства колективного договору, в якому мають бути зазначені умови та розмір виплат працівникам, і в положенні про організацію робіт та оплату праці в ТОВ "Земпроект" не встановлено, які, виплати відносяться до додаткової заробітної плати, не визначено умови і порядок її встановлення.

Разом з тим, позивач вважає, що при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності на товаристві згідно вимог чинного законодавства враховувалася як основна, так і додаткова заробітна плата; умови отримання та розміри додаткової заробітної плати встановлювалися власником (директором) з обов'язковим погодженням з уповноваженим на представництво трудового колективу; законодавством України та міжнародними нормами не передбачено обов'язковості укладення колективного договору на підприємствах; законодавством не передбачена наявність у Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності функцій контролю за додержанням законодавства про оплату праці.

Крім того, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області листом від 20.05.2013 № 1048 повідомила позивача, що при встановленні розмірів посадових окладів, щомісячному розподілі додаткової заробітної плати, не виявлено порушень законодавства про працю.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

23.08.2013р. позивач подав заяву, якою просив стягнути з відповідача недоплачену суму матеріальної допомоги по тимчасовій втраті працездатності згідно заяви-розрахунку від 17.06.2013р. №52 у сумі 21875 грн.

Відповідач проти позову заперечив. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що обов'язковою умовою для здійснення підприємством будь-яких виплат працівникам є наявність колективного договору, а також визначення умов запровадження та розмірів таких виплат. Представник відповідача зазначає, що у позивача наявне положення про оплату праці працівників, в якому визначено перелік робіт, за які можливе нарахування додаткової заробітної плати, однак в положенні відсутні умови запровадження та розміри додаткової заробітної плати; в положенні про оплату праці працівників позивача взагалі не передбачено виплату додаткової заробітної плати за особистий внесок найманого працівника; посадові особи органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право перевіряти правильність обчислення середньої заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та оцінивши належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 червня 2013 року за №52 ТОВ "Земпроект" подано до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок, згідно якої позивач просив здійснити фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності директору ТОВ «Земпроект» ОСОБА_3 за рахунок коштів Фонду в розмірі 26707 грн. 50 коп.

Посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку правильності нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та складено акт № 437 від 26 червня 2013 року, у якому встановлено, що позивачем нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності директору позивача ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності АГБ № 343215, виданого за період непрацездатності з 07.05.2013р. по 15.05.2013р., в розмірі 26707 грн. 50 коп. та при встановленні суми допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 позивач в розрахунковий період окрім основної заробітної плати в листопаді 2012 року, включив додаткову заробітну плату в розмірі 14000, 00 грн. Разом з цим, обов'язковою умовою для здійснення підприємством будь-яких виплат працівникам є їх наявність у колективному договорі. Колективний договір у товаристві відсутній, хоча ст. 10 КЗпП передбачено його обов'язковість. За підсумками проведеної перевірки встановлено порушення ст. ст. 35, 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"; зменшено суму фінансування ТОВ «Земпроект» згідно заяви-розрахунку від 17.05.2013р. на суму 21875 грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв рішення № 31 від 08 липня 2013 року про часткову відмову у фінансуванні, яким зменшив суму фінансування ТОВ "Земпроект" згідно заяви-розрахунку від 18.06.2013 року на 21875 грн. та зазначив, що до фінансування по цій заяві належить 4832 грн. 50 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240-III).

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 2240-III законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням, застосовуються норми міжнародного договору.

Частиною 1 статті 9, частиною 1 статті 10 Закону № 2240-III передбачено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Відповідно до статті 53 Закону № 2240-III при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266, передбачено, що середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частини 2, 3 статті 2 Закону України "Про оплату праці" встановлюють поняття основної та додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Так, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно статті 15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що заробітна плата на підприємстві позивача нараховується відповідно до Положення про оплату праці працівників ТОВ "Земпроект", затвердженого директором товариства 15.11.2010р. та погодженого уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій (протокол № 14 загальних зборів учасників товариства від 15.11.2010р.), із змінами, затвердженими директором товариства 22.11.2011р. та погодженими уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій (протокол № 15 загальних зборів учасників товариства від 22.11.2011р.).

Пункт 3.2 цього Положення визначає перелік робіт, за які можливе нарахування додаткової заробітної плати, а саме: за суміщення професій, посад за фактично виконану роботу; за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу роботи; за ненормований робочий день для водія легкового автомобіля; за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника; премії, надбавки, доплати, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. Пункт 3.3 Положення встановлює заохочувальні та компенсаційні виплати, а саме: за інтенсивність праці, особливий характер роботи або високі досягнення в праці; за виконання особливо важливих завдань (на період їх виконання).

Крім того, пунктом 3.4 Положення передбачено, що додаткова заробітна плата та інші надбавки, доплати, гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються рішенням директора підприємства одноосібно за погодженням з уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій.

Згідно з наказом №95 від 30.11.2012 року, підписаним директором позивача ОСОБА_3 та погодженим уповноваженим представником від трудового колективу з питань оплати праці, дотримання норм і гарантій ОСОБА_4, працівникам позивача виплачено додаткову заробітну плату за листопад 2012 року, зокрема, ОСОБА_3 у сумі 14000 грн., при виплаті якої було враховано виконання робіт по підприємству, фінансовий стан та особистий внесок кожного працівника.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, розмір якої залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Беручи до уваги, що виплачена за листопад 2012 року додаткова заробітна плата передбачена Положенням про оплату праці, наказом №95 від 30.11.2012р. та її розмір встановлений в залежності від господарської діяльності позивача та особистого внеску кожного працівника, а також ту обставину, що інші виплати Положенням про оплату праці позивача не передбачені, суд приходить до висновку, що додаткова заробітна плата відповідає вимогам статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», тому її розмір підлягає включенню до середнього заробітку при розрахунку допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

Посилання відповідача на відсутність колективного договору є безпідставними, оскільки спростовуються положеннями статті 15 Закону України «Про оплату праці».

З огляду на зазначене позовні вимоги є законними і обгрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №31 від 08.07.2013 року про часткову відмову у фінансуванні.

Стягнути з Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (18016, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд. 18, к. 53, ідентифікаційний код 38469438) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Земпроект» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд 118, к. 409, ідентифікаційний код 32129860) грошові кошти для фінансування з надання матеріального забезпечення застрахованим особам у сумі 21875 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Земпроект» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд 118, к. 409, ідентифікаційний код 32129860) 437 (чотириста тридцять сім) гривень 50 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня тримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 30 серпня 2013 року.

Суддя А.В. Руденко