Рішення

від 17.09.2013 по справі 908/2657/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/56/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2013 Справа № 908/2657/13

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко С.П. - довіреність б/н від 19.08.2013 р.

від відповідача : ОСОБА_3 - довіреність № 2013/09/09-1 від 09.09.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3", м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя заборгованості за договором про спільне утримання житлового будинку та прибудинкової території від 01.02.2010 р. в сумі 28549,36 грн. та штрафних санкцій з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 242,56 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилався на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору від 01.02.2010 р., позивач в період з грудня 2012 р. по червень 2013 р. надав відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 28549,36 грн. На оплату наданих послуг відповідачу були виставлені відповідні рахунки, які останнім були залишені без оплати. Направлена на адресу відповідача Вимога про сплату боргу була залишена без відповіді та задоволення. Посилаючись на приписи статей 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 179, 230 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2657/13, розгляд якої призначено на 20.08.2013 р.

На підставі ст. 77 ГПК України ухвалою суду від 20.08.2013 р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2013 р. В судовому засіданні 10.09.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України у зв'язку з витребуванням від позивача додаткових доказів, оголошено перерву до 17.09.2013 р.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

09.09.2013 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму 39834,84 грн. основного боргу за Договором (за послуги, надані за період з 01.01.2013 р. по 14.08.2013 р.) та суму 258,39 грн. - 3% річних.

Враховуючи те, що заява позивача узгоджується з приписами ст. 22 ГПК України, заява про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Таким чином, предметом судового розгляду є позовні вимоги про стягнення з відповідача 39834,84 грн. основного боргу та 258,39 грн. - 3% річних.

Письмовою заявою від 17.09.2013 р. позивач відмовився від позову в частині стягнення інфляційних втрат у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат підтримав. Оскільки у відповідності до ст. ст. 78, 80 п.4 ч.1 відмова від позову в частині стягнення інфляційних витрат не порушує чиїх-небудь прав (охоронюваних законом інтересів), підписана уповноваженою особою, слід прийняти відмову від позову за вказаною вимогою, провадження у справі в цій частині припинити.

Також, позивач надав Довідку про розрахунок суми боргу ФОП ОСОБА_1 перед ОСББ «Наш Дім № 3» за грудень 2012 р. - серпень 2013 р. (виходячи із розміру вартості наданих послуг по 0,97 грн. за 1 м 2 , визначеної договором).

Відповідач - ПП ОСОБА_1 проти позову заперечила, свою правову позицію виклала у письмовому відзиві. Зокрема, вважає, що договір від 01.02.2010 р. припинив свою дію з 21.12.2012 р. Обґрунтовує тим, що в силу положень п. 6.1 Договору, він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії, однією із сторін не буде заявлено про розірвання Договору або необхідності його перегляду. Відповідач вважає, що направивши 21.11.2012 р. на адресу відповідача підписану Додаткову угоду про збільшення вартості послуг, позивач таким чином заявив про необхідність перегляду умов Договору. Також, зауважив, що на протязі дії Договору позивач, в порушення договірних зобов'язань, жодного разу не надав відповідачу актів виконаних робіт за Договором. Відповідач наголошує, що позивачем в односторонньому порядку підвищена вартість послуг до 5642,74 грн., що на його думку, свідчить про односторонню відмову позивача від виконання зобов'язань по Договору. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 17.09.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.02.2010 р. між Об'єднанням багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" (Виконавцем, позивачем у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір про спільне утримання житлового будинку та прибудинкової території (надалі - Договір).

Відповідно до 1.1 Договору його предметом є забезпечення Виконавцем надання послуг з обслуговування внутришньобудинкових систем водопостачання, теплопостачання, дезифікація, обслуговування димовентиляційних каналів, прибирання прибудинкової території (далі - послуги) у будинку АДРЕСА_2, а Споживачем своєчасного відшкодування витрат по цим послугам за встановленим Тарифом у строки на умовах, передбачених Договором.

Згідно із п. 1.2 Договору Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішенням про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт.

Згідно рішення Запорізької Міської Ради від 26.01.2006 р. розмір витрат на утримання будинку становить 0,492 грн. за 1 м 2 загальної площі приміщення, яка складає 1735,30 м 2 . Розмір щомісячної плати Споживача за відшкодування витрат Виконавця за надані послуги становить 853,77 грн., до вводу магазина в експлуатацію по домовленості сторін становить 430,00 грн. по грудень 2010 р. включно (п. 1.3 Договору).

В пункті 2.1 Договору Сторонами узгоджено, що послуги оплачуються у безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця не пізніше останнього робочого дня наступного місяця, згідно наданих рахунків та актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору в разі порушення Виконавцем умов Договору представником Споживача та представником Виконавця складається акт-претензія із зазначенням в ньому строків, виду порушення, кількісних показників послуг.

Акт-претензія подається Виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує усі неузгодженості або надає Споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій (п. 5.2 Договору).

Згідно із п. 6.1 Договір укладається 08.02.2010 р. і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку, однією з сторін не буде письмово заявлено про розірвання, припинення, необхідність перегляду.

20.07.2011 р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою пункт 1.3 Договору доповнено другим абзацом в наступній редакції: «На момент підписання даної Угоди, вартість обслуговування 1 м 2 загальної площі магазину, після здійсненої добудівлі складає 0,97 грн. У вартість обслуговування включений вивіз сміття».

Таким чином сторонами в письмовій формі визначено обов'язок відповідача сплачувати вартість наданих позивачем послуг в розмірі 0,97 грн. за 1 м 2 загальної площі приміщення.

Як зазначено в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, 25.01.2013 р. відбулись загальні збори членів ОСББ «Наш дім № 3», на яких, розглядаючи питання порядку денного «Обговорення та затвердження штатного розкладу та кошторису на 2013 рік» було вирішено за результатами ревізійної комісії прийняти кошторис на 2013 рік у розмірі 2,44 грн. за 1 м 2 загальної площі як для членів ОСББ «Наш дім № 3» та володільців жилих приміщень, так і для ПАТ «Київміськбуд» та володільця нежилого приміщення ФОП ОСОБА_1 Встановлено, що нарахування членських внесків на утримання будинку та при будинкової території необхідно проводити за новим тарифом.

Після затвердження нових тарифів ОСББ «Наш дім № 3» намагалось укласти додаткову угоду з метою юридичного урегулювання сплати ОСОБА_1 нових тарифів. Однак ФОП ОСОБА_1 від укладання додаткової угоди ухилилась.

З метою досудового врегулювання спору, 21.03.2013 р. на адресу відповідача була направлена Вимога № 1 про сплату заборгованості, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

Як зазначено в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, за період з 01.01.2013 р. по 14.08.2013 р. сума заборгованості відповідача за Договором складає 39834,84 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За приписами ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

За умовами п. 1.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.07.2011р.), згідно рішення Запорізької Міської Ради від 26.01.2006 р. розмір витрат на утримання будинку становить 0,492 грн. за 1 м 2 загальної площі приміщення, яка складає 1735,30 м 2 . Розмір щомісячної плати Споживача за відшкодування витрат Виконавця за надані послуги становить 853,77 грн., до вводу магазина в експлуатацію по домовленості сторін становить 430,00 грн. по грудень 2010 р. включно.

На момент підписання Додаткової угоди, вартість обслуговування 1 м 2 загальної площі магазину, після здійсненої добудівлі складає 0,97 грн. У вартість обслуговування включений вивіз сміття.

Як зазначено в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, в період з 01.01.2013 р. по 14.08.2013 р. позивачем були надані відповідачу послуги за Договором на загальну суму 39834,84 грн.

При цьому, судом встановлено, що здійснюючи розрахунок суми основного боргу, позивачем були застосовані тарифи, які були затверджені 25.01.2013 р. на загальних зборах членів ОСББ «Наш дім № 3», на яких, розглядаючи питання порядку денного «Обговорення та затвердження штатного розкладу та кошторису на 2013 рік» було вирішено за результатами ревізійної комісії прийняти кошторис на 2013 рік у збільшеному розмірі - 2,44грн. за 1 м 2 загальної площі як для членів ОСББ «Наш дім № 3» та володільців жилих приміщень, так і для ПАТ «Київміськбуд» та володільця нежилого приміщення ФОП ОСОБА_1 Встановлено, що нарахування членських внесків на утримання будинку та при будинкової території необхідно проводити за новим тарифом.

Як стверджує позивач, після затвердження нових тарифів, для урегулювання сплати ПП ОСОБА_1 нових тарифів, позивачем відповідачу було направлено відповідну Додаткову угоду, яка останнім підписана не була та зворотно не повернута.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За змістом ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до приписів статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали та обставини справи, суд констатує, що цивільні права та обов'язки сторін по даній справі виникли з цивільних правовідносин. Правовідносини Сторін врегульовані Договором про спільне утримання житлового будинку та при будинкової території від 01.02.2010 р. і Додатковою угодою № 1 від 20.07.2011 р. до Договору. Інших Угод щодо зміни тарифів сторонами укладено не було.

Загальний порядок зміни господарських договорів визначений у ст. 188 Господарського кодексу України. Даною нормою встановлено, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зі змісту вказаної норми вбачаться, що за відсутності передбаченої договором умови про можливість зміни його умов в односторонньому порядку, змінити договір, якщо згода сторін на це не досягнута, є можливим на вимогу сторони лише в судовому порядку і лише при наявності визначених законом або договором підстав.

Отже, не отримавши відповіді від відповідача щодо підписання Додаткової угоди про зміну тарифів у встановлений ч. 3 ст. 188 ГК України строк, позивач не був позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до суду (щодо збільшення розміру вартості послуг, встановлених 25.01.2013 р. на загальних зборах членів ОСББ «Наш дім № 3» - до суми 2,44грн. за 1 м 2 загальної площі приміщення). Проте, доказів виконання ОСББ «Наш дім № 3» вимог ст. 188 ГК України до суду не надано. Представник позивача підтвердив, що в суд із вимогою про зобов'язання відповідача підписати Додаткову угоду він не звертався, рішення суду з цього приводу відсутнє.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язком для неї.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем, всупереч вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, не доведено наявності правових підстав покладення на відповідача обов'язку сплачувати односторонньо збільшений розмір послуг за Договором.

Отже, у відповідача не виникло обов'язку сплачувати збільшений розмір плати за Договором. Відтак, нарахування плати за Договором повинно здійснюватись у розмірі, узгодженому сторонами в п. 1.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.07.2011р.), тобто, виходячи із розрахунку вартості послуг по 0,97 грн. за 1 м 2 .

В судовому засіданні 17.09.2013 р. позивачем була надана Довідка про розрахунок суми боргу ФОП ОСОБА_1 перед ОСББ «Наш Дім № 3» за грудень 2012 р. - серпень 2013 р. (із розрахунку ціни оренди приміщення по 0,97 грн. за 1 м 2 ). Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за Договором (за період 01.01.2013 р. - 14.08.2013 р.) складає 16036,66 грн.

Присутній у судовому засіданні 17.09.2013 р. представник відповідача з арифметичним розрахунком позивача погодився.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Як зазначив присутній в судовому засіданні представник позивача, приміщення, яким володіє відповідач є частиною житлового будинку і послуги з утримання будинку не могли не надаватись, внаслідок чого доводи відповідача в цій частині є безпідставними. До того ж, будь-яких Актів-Претензій, складених Споживачем (відповідачем), у зв'язку із порушення Виконавцем (позивачем) умов Договору, як того вимагає п. 5.1 Договору (у разі ненадання послуг), на адресу ОСББ «Наш Дім № 3» від ПП ОСОБА_1 не надходило. До суду таких Актів також не надано. У зв'язку з чим, вважається, що послуги за Договором були надані позивачем якісно, своєчасно та у повному обсязі. Стосовно доводів відповідача щодо неотримання Актів виконаних робіт, представник позивача пояснив, що ненадання таких Актів було погоджено між сторонами в усному порядку. При цьому, зауважив, що будь-яких звернень щодо необхідності надання Актів виконаних робіт від відповідача позивачу не надходило.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, всупереч умов Договору та приписів закону, не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

За період 01.01.2013 р. - 14.08.2013 р. заборгованість відповідача за Договором складає 16036,66 грн.

Доказів погашення вказаної суми боргу за отримані послуги відповідачем господарському суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд відзначає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу за Договором заявлена позивачем правомірно, проте, є доведеною лише в сумі 16036,66 грн. (виходячи із розрахунку вартості послуг по 0,97 грн. за 1 м 2 , встановленої договором в редакції додаткової угоди), яка і задовольняється судом. В решті позовної вимоги про стягнення основного боргу слід відмовити, як заявленої безпідставно.

Стосовно доводів відповідача, щодо припинення дії Договору з 21.12.2012 р., які викладені у відзиві на позовну заяву, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

За умовами укладеного між сторонами Договору (п. 6.1 Договору) Договір укладається 08.02.2010 р. і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку, однією з сторін не буде письмово заявлено про розірвання, припинення, необхідність перегляду.

Направивши відповідачу Додаткову угоду про зміну тарифів, позивач таким чином повідомив про необхідність перегляду вартості послуг за Договором. Разом з тим, не надавши письмової відповіді на пропозицію позивача у встановлений Законом строк, відповідач від Договору не відмовився, і про його розірвання не заявив. В порядку ст.188 Господарського кодексу України відповідач не звернувся до позивача з пропозицією розірвати договір; також відповідач не надав доказів звернення до суду із відповідним позовом про розірвання договору. Письмова відмова від Договору або про його розірвання з боку позивача також відсутня. Викладене свідчить, що Договір від 01.02.2010 р. на момент вирішення спору судом є чинним і продовжує свою дію.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 258,39 грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимога про стягнення з нього 3% річних заявлена позивачем обґрунтовано.

Здійснюючи розрахунок трьох відсотків річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що з урахуванням суми основного боргу та періодами заборгованості, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період (з 01.02.2013р. по 14.08.2013 р.) сума 3% річних становить 104,31 грн., тому в решті вимоги про стягнення 3% річних слід відмовити як заявленої необґрунтовано.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалось вище, в судовому засіданні 17.09.2013 р. позивач відмовився від позову в частині стягнення інфляційних втрат у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Згідно із п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням викладеного, розглянувши заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат, враховуючи, що відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, представник відповідача не наполягає на розгляді вказаної позовної вимоги, суд вважає за можливе прийняти відмову ОСББ «Наш Дім № 3» від позову в частині стягнення інфляційних втрат.

Провадження у справі № 908/2657/13, в частині стягнення інфляційних втрат, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження по справі № 908/2657/13 за вимогою про стягнення суми інфляційних витрат припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ін. код НОМЕР_1, рахунки в установах банку не відомі) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім № 3" (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3, код ЄДР 36320886, р/р № 26006002021810 в АТ «Дельта Банк» МФО 380236) суму 16036 (шістнадцять тисяч тридцять шість) грн. 66 коп. основного боргу, суму 104 (сто чотири) грн. 31 коп. 3% річних та суму 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.09.2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко