Рішення

від 18.09.2013 по справі 910/13504/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13504/13 18.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк»

про стягнення 67 391,43 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Абросімов С.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк» про стягнення заборгованості за договором про повне сервісне обслуговування № CF0604/10 від 06.04.2010 р. у розмірі 61 487, 84 грн. а також 1 597, 76 грн. - інфляційних втрат та 4 305, 83 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості послуг відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13504/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

06.09.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій зазначає, що відповідачем здійснена часткова оплата наданих послуг за договором № CF0604/10 від 06.04.2010 р. на суму 4 000, 00 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 57 487, 86 грн., а також 1 493, 82 грн. - інфляційних втрат та 4 025, 73 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Тож, приймаючи до уваги, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» не суперечить положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийти її до розгляду та задовольнити.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вимоги суду виконав частково.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б та отримані повноважним представником, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.09.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Легко Інк» укладено договір про повне сервісне обслуговування № CF0604/10, за умовами якого позивач зобов'язався за замовленням відповідача виконувати роботи з повного сервісного обслуговування обладнання: Xerox DC 5000, DFE 5000CSX, встановленого 26.03.2010 р., яке знаходиться по вул. Дмитрівській, 69 оф. 4.

Відповідно до п. 1.2. договору повне сервісне обслуговування включає виконання профілактичних та ремонтних робіт, підтримку сервера повно кольорового друку (аналітична підтримка та заміна запасних частин), заміну, в разі необхідності, вузлів, деталей та витратних матеріалів (за виключенням скріпок та паперу), upgrede програмного забезпечення до нових версій.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість повного сервісного обслуговування на місяць складається із фіксованої місячної оплати, що становить 7 782, 35 грн. в гарантійний період та 8 973, 025 грн. - в післягарантійний період, та вартості зроблених відповідачем за місяць відбитків - 0, 856 грн. за кольоровий відбиток А3, А4 та 0, 19 грн. за чорно-білий відбиток А3, А4.

Згідно з п.п. 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. договору оплата за надане повне сервісне обслуговування здійснюється на прикінці кожного місяця шляхом внесення фіксованої місячної оплати та оплати за кількість відбитків, зроблених відповідачем за поточний місяць. Оплата за повне сервісне обслуговування здійснюється згідно з наданими позивачем рахунками-фактурами на протязі 3 робочих днів з моменту отримання рахунку. Оплата робіт та/або матеріалів, які не включені до повного сервісного обслуговування здійснюється додатково згідно з наданими позивачем рахунками-фактурами.

Договір, відповідно до п. 6.1., діє з 06.04.2010 р. до 06.04.2011 р. та автоматично продовжується на наступний рік (але не більше 5 років з моменту інсталяції), якщо жодна сторона не заявила протилежне в письмові формі до кінця року.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 06.04.2010 р. до 31.01.2011 р. позивачем надано послуги з повного сервісного обслуговування за договором № CF0604/10 від 06.04.2010 р. на загальну суму 270 760, 14 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними представниками сторін, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем оплати за договором № CF0604/10 від 06.04.2010 р. на суму 213 272, 28 грн., на підтвердження чого позивачем надано суду довідку Публічного акціонерного товариства «Сітібанк».

Обґрунтовуючи заявлений позов, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № CF0604/10 від 06.04.2010 р. щодо оплати повного сервісного обслуговування обладнання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 57 487, 86 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

У відповідності до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Суд вважає за необхідне відзначити, що підписуючи акти здачі-приймання виконаних робіт, відповідач підтвердив факт отримання ним послуг за договором № CF0604/10 від 06.04.2010 р.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

За умовами договору № CF0604/10 від 06.04.2010 р. відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за повне сервісне обслуговування на підставі рахунків-фактур на протязі 3 робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку.

Таким чином, момент здійснення відповідачем оплати вартості обумовлених договором № CF0604/10 від 06.04.2010 р. послуг, визначається, виходячи з моменту надання позивачем та, відповідно, отримання відповідачем відповідного рахунку-фактури.

Як встановлено судом, рахунки-фактури на оплату послуг сервісного обслуговування позивач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Легко Інк» 06.09.2013 р.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг за договором № CF0604/10 від 06.04.2010 р. є таким, що настав.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг з сервісного обслуговування обладнання за договором № CF0604/10 від 06.04.2010 р., з огляду на відсутність доказів повної оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Легко Інк» вартості таких послуг, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 57 487, 86 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 493, 82 грн. та 4 025, 73 грн. - 3 % від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, за змістом наведеної норми, відповідальність у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних втрат настає у разі порушення боржником грошових зобов'язань.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 04.03.2011 р. до 02.07.2013 р., в той час виконання відповідачем грошових зобов'язань у даному випаду пов'язується з фактом отримання відповідачем рахунків-фактур, які надіслав останньому 06.09.2013 р.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за вказаний ним період.

Інших обґрунтувань своїх вимог, позивачем суду не наведено.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним підстав позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» у розмірі 57 487, 86 грн., що становить суму основного боргу.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 32070498), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 19356320) заборгованість у розмірі 57 487, 86 (п'ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят сім грн. 86 коп.) грн. та 1 467, 66 (одна тисяча чотириста шістдесят сім грн. 66 коп.) грн. - судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 19356320) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 111, 92 (сто одинадцять грн. 92 коп.) грн. сплачений платіжним дорученням № 1646 від 09.07.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 910/13504/13.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.09.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.