Рішення

від 17.09.2013 по справі 910/11565/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11565/13 17.09.13

За позовом Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради Київської області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Древолюкс"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державна податкова інспекція у Макарівському районі Київської області

Про внесення змін до договору

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Древолюкс"

До Макарівської селищної ради Київської області

Про внесення змін до договору

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу (за первісним позовом):

Від прокуратури: не з'явився

Від позивача: Мироненко Д.А. представник за довіреністю № 47 від 31.07.13.

Від відповідача: Рвач І.В. представник за довіреністю № б/н від 03.07.13.

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради Київської області (далі - позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Древолюкс" (далі - відповідач за первісним позовом) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.09.07., виклавши пункти Договору в наступній редакції:

«Пункт 1.3 Нормативна оцінка земельної ділянки становить 3 283 068,80 грн.».

«Пункт 2.3 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в і 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 196 984 (сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 13 копійок в рік (без врахування ПДВ) на поточний рахунок Орендодавця. Сплата орендної плати провадиться Орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на спеціальний рахунок. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розмірів ставки земельного податку; збільшення відсоткової ставки орендної плати; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови корегування розмірів орендної плати сторонами розглядається один раз у 2 роки. Про зміну умов орендної плати сторонами складається додаткова угода сторін».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки рішенням сесії Макарівської селищної ради затверджено новий розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відбулось збільшення ставки земельного податку, що на думку прокуратури, є цілком обґрунтованими умовами для зміни умов Договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.09.07.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.13. порушено провадження у справі № 910/11565/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Макарівському районі Київської області (далі - третя особа); розгляд справи призначено на 18.07.13.

Представником позивача за первісним позовом в судовому засіданні 18.07.13. подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 18.07.13. представником прокуратури подано клопотання, в якому прокуратура просить вірним вважати в п. 2 прохальної частині позовної заяви словосполучення "внести зміни до договору", замість вказаного "змінити умови договору".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.13., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, невиконання ними вимог ухвали суду про порушення провадження в даній справі, з огляду на подане відповідачем клопотання, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 13.08.13.

12.08.13. від відповідача за первісним позовом через відділ діловодства надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Древолюкс" проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/11565/13 призначено до розгляду на 10.09.13.

12.08.13. відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Древолюкс" для сумісного розгляду у справі № 910/11565/13 подано зустрічний позов, в якому заявлені вимоги про внесення змін до договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.13. прийнято до розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Древолюкс" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Макарівської селищної ради (далі - відповідач за зустрічним позовом) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки зареєстрованого в реєстрі за № 7640, укладеного 11.09.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Древолюкс" та Макарівською селищною радою, шляхом викладення частини першої пункту 2.3. «Орендна плата» в редакції, запропонованій позивачем за зустрічним позовом.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що приписами норм чинного законодавства України встановлено можливість зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

10.09.13. відповідачем за зустрічним позовом через відділ діловодства суду подано письмові пояснення по первісному позову.

В судовому засіданні 10.09.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.09.13.

В судовому засіданні 17.09.13. представником відповідача за первісним позовом подано заяву, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд внести змін до Договору оренди земельної ділянки зареєстрованого в реєстрі за № 7640, укладеного 11.09.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Древолюкс" та Макарівською селищною радою, шляхом викладення частини першої пункту 2.3. «Орендна плата» в наступній редакції «Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України».

Суд відзначає, що вказана заява не є заявою про зміну позовних вимог в розумінні ст. 22 ГПК України, а є письмовими поясненнями у справі, в яких позивач за зустрічним позовом переформулював пред'явлені позовні вимоги без зміни їх змісту.

В судовому засіданні 17.09.13. представником відповідача за зустрічним позовом подано письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого Макарівська селищна рада проти зустрічного позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

Представник прокуратури в судове засідання 17.09.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання 17.09.13. вкотре не з'явився, вимоги ухвал суду в даній справі не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 17.09.13. представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги прокуратури в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив.

В судовому засіданні 17.09.13. представник позивача за зустрічним позовом підтримав свої зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, проти первісного позову заперечив.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/11565/13.

В судовому засіданні 17.09.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Макарівської селищної ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Древолюкс", всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень Прокурор Макарівського району Київської області звернувся в інтересах держави з позовом про внесення змін до договору.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

11.09.07. між позивачем за первісним позовом (далі - Орендодавець) та відповідачем за первісним позовом (далі - Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки № б/н, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 7640 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 4,448 га, яка розташована на території селища Макарів Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області по вул. Леніна, 61, кадастровий номер земельної ділянки 3222755103:00:007:0006.

Відповідно до п. 1.3 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у відповідності до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель № 7839, виданого 06.09.07. Макарівським районним відділом земельних ресурсів Київської області складає 1 089 297,41 грн. та відповідно до звіту про експертну грошову оцінку землі складає 1 103 548,80 грн.

Договір укладено терміном на 49 (сорок дев'ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення Договору складає 65 357 (шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят сім) гривень 85 копійок в рік без урахування ПДВ. Орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених Договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання Орендодавцем обов'язку повідомити Орендарю про права третіх осіб на орендовану змелену ділянку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати сторонами розглядається один раз у два роки. Про зміну розміру орендної плати сторонами складається додаткова угода сторін.

Первісні позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки рішенням сесії Макарівської селищної ради затверджено новий розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, то внаслідок вказаного відбулось збільшення ставки земельного податку, що на думку прокуратури, є цілком обґрунтованими умовами для зміни умов Договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.09.07.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що приписами норм чинного законодавства України встановлено можливість зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Оцінюючи подані прокуратурою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

При цьому, недотримання стороною вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору (постанова Верховного суду України від 20.11.12. № 28/5005/640/2012, постанова Вищого господарського суду України від 12.06.12. у справі № 17/5005/8502/2011).

Разом з тим, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (приписи частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.08. № 309-VІ внесено зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у ній частині.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч. 2 прикінцевих положень 1 Податкового кодексу України).

Приписами п. 274.1 Податкового кодексу України встановлюється, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою: я земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11. № 6).

З системного аналізу зазначених норм слідує, що в Законі України «Про плату за землю» і в Податковому кодексі України ставка земельного податку визначена в розмірі 1% відсотка від грошової оцінки, тобто не змінювалась , як і не змінювався граничний розмір такої плати, як на те посилається прокуратура та позивач зазначаючи, що відбулось збільшення ставки земельного податку.

Крім того, оскільки ставка земельного податку дорівнює 1%, то встановлений законом мінімальний трикратний розмір дорівнює 3%, при цьому, як відзначалось вище, приписами Договору встановлено, що орендна плата вноситься в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тобто відсоткова ставка в розмірі 6% перевищує законодавчо встановлений мінімальний граничний рівень 3% і не досягає максимального граничного рівня 12%.

При цьому, крім іншого, уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів , що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, не приймалось.

Отже, доводи прокуратури і позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими.

При цьому, позивачем за зустрічним позовом не вказано та не конкретизовано, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов'язане з виконанням спірного Договору в частині розміру встановленої орендної плати.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, у зв'язку з чим позовні вимоги не можна вважати обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства в частині розміру орендної плати за земельну ділянку, первісні та зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

З огляду на викладене, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на Макарівську селищну раду Київської області та стягуються в доход Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Древолюкс".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради Київської області відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Древолюкс" відмовити повністю.

3. Стягнути з Макарівської селищної ради Київської області (08000, Київська область, Макарівський район, селище міського типу Макарів, вул. Фрунзе, б. 30; ідентифікаційний код 04362183) в доход Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.13.

Суддя Т.М. Ващенко