Рішення

від 18.09.2013 по справі 915/1458/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2013 р. Справа № 915/1458/13

за позовом державного підприємства «Миколаївський експертно-технічний центр Держгідропромнагляду України», 54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 34,

до відповідача приватного підприємства «Висотник», 54050, м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 149/2,

про стягнення коштів у сумі 24300 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача - Бабенко В.С. за довіреністю б/н від 27.08.2013 року

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 19.08.2013 року державне підприємство «Миколаївський експертно-технічний центр Держгідропромнагляду України» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Висотник» (далі - відповідач) заборгованості за договором № 122 від 23.01.2013 року в сумі 24300 грн., а також судового збору в розмірі 1720,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач не розрахувався за надані йому послуги на суму 24300 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2013 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі (а.с. 1). Розгляд справи було призначено на 18.09.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив не надав. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане уповноваженим представником відповідача 29.08.2013 року.

Так, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, проте свого представника в судове засідання не направив, позов не заперечив і не спростував.

За цих обставин, справа, згідно з ст. 75 ГПК України, розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з заявою, якою зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача, з урахування часткової оплати, суму заборгованості в розмірі 12300 грн.

У судовому засіданні 18.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №122 (далі - договір, а.с. 5, 6), відповідно до умов п.1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався надати послуги по експертному обстеженню та позачерговому технічному огляду вантажопідіймальних кранів реєстр. №№9795, 9832, 9794, 9796, кран-балка - б/н згідно заяви відповідача.

За умовами п. 7.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року.

Пунктом 2.2. договору сторони передбачили, що загальна ціна договору складає 24300 грн.

За умовами розділу 5 договору, відповідач зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 100% згідно рахунку, виписаному позивачем.

Згідно з вимогами п. 5.2 договору позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 149 від 23.01.2013 року в сумі 24300 грн.

Згідно п. 6.1, 6.2 договору виконання робіт по об'єктам здійснюється протягом 30 робочих днів з дня оплати та закінчується оформленням експертного висновку і акту наданих послуг, підписаного обома сторонами договору.

Відповідно до умов п. 6.2 договору сторонами підписаний та скріплений печатками акт надання послуг № 149 від 28.03.2013 року на загальну суму 24300 грн. без зауважень (а.с. 8).

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасного проведення розрахунків за отримані послуги належним чином не виконав.

Листами № 40 від 23.01.2013 року та № 122 від 25.03.2013 року (а.с. 9, 10) заборгованість в розмірі 24300 грн. за отримані послуги фактично визнав, оскільки просив позивача відстрочити дату платежу згідно рахунку № 149 від 23.01.2013 року спочатку до 20.02.2013 року, а потім до 20.04.2013 року. Однак, оплату за отримані послуги у зазначений строк не здійснив.

15.05.2013 року позивач в порядку ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з претензією № 186 погасити заборгованість в розмірі 24300 грн. невідкладно, яка виникла станом на 15.05.2013 року за надані послуги (а.с. 11, 12).

Як вбачається з письмових уточнень позивача, відповідач після порушення провадження у справі перерахував позивачеві 12000 грн. (а.с. 17).

Таким чином, грошові кошти за надані послуги в сумі 12300 грн. залишаються не сплаченими.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги (з урахуванням уточнень) щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 12300 грн. обґрунтовані нормами чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги державного підприємства «Миколаївський експертно-технічний центр Держгідропромнагляду України» - задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Висотник» (54050, м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 149/2, ідентифікаційний код 19299540) на користь державного підприємства «Миколаївський експертно-технічний центр Держгідропромнагляду України» (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 34, ідентифікаційний код 35786786) заборгованість в розмірі 12300 грн. (дванадцять тисяч триста грн. 00 коп.) та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст складено і підписано суддею 23 вересня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв