Постанова

від 17.09.2013 по справі 801/7671/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 р. Справа №801/7671/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Андруцька Г.О. довіреність №б/н від 01.08.2013, адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Дельфін-2000"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2013 №0001232201 та №0001242201,

Обставини справи: Приватне підприємство "Дельфін-2000"звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2013 №0001232201 та №0001242201.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі направлення від 12.04.2013 №000318/332,, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 , підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Ялті АРК ДПС від 11.04.2013 №336 у зв'язку із отриманням 11.03.2013 за №791/10/26-09 Постанови старшого слідчого СВ Броварської ОДПІ майора податкової міліції Бабій Г.В. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки від 01.03.2013 ПП"Дельфін-2000" по кримінальному провадженню №32012100130000003, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2012, щодо ТОВ "Компанія "Дельта Груп Інвест" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "Дельфін-2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Радіус Інвест" за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт від 25.04.2013 №603/22.1/35777656/110, в якому зафіксоване порушення приватного підприємства "Дельфін-2000":

-підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.202, підпункту 14.1.203 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 39052,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 1084,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 37968,00 грн.;

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 37192,00 грн., в тому числі за квітень 2012 року- 16810,00 грн., за травень 2012 року-16626,00 грн., за червень 2012 року- 3756,00 грн..

По результатам акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 18.05.2013 №00001232201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 46491,00 грн., у тому числі 37192,00 грн. за основним платежем та 9299,00 грн. за штрафними санкціями;

- від 18.05.2013 №0001242201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 48815,00 грн., у тому числі 39052,00 грн. за основним платежем та 9763,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України вимагається від платників податків своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податки та збори, своєчасно подавати у строки декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та усувати самостійно виявлені помилки.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Порядок заповнення і подання податкової звітності, затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності" (далі - Порядок №1492), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за N 1490/20228, за підпунктом 4.6.2 пункту 4 розділу V Порядку N1492, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Згідно пункту 4.6.4. Порядку №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Державну реєстрацію юридичної особи приватного підприємства "Дельфін-2000" проведено 16.04.2008.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію:98635, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Соханя, будинок 3.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний), 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах

За період з 01.01.2010 по 31.12.2012 приватне підприємство "Дельфін-2000" мало господарським стосунки з ТОВ "Фірма "Радіус Інвест".

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Відповідно до статі 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Таким чином договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Судом встановлено, що між приватним підприємством "Дельфін-2000"(покупець) та ТОВ "Фірма "Радіус Інвест"(продавець) укладений договір поставки від 26.03.2012 №2603-2.

Згідно даного договору, продавець зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця товар.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписані:

видаткова накладна від 28.03.2013 №РН--280302 на загальну суму 6195,17 грн., у тому числі ПДВ-1032,53 грн.,

видаткова накладна від 09.04.2012 №РН-090407 на загальну суму 8136,00 грн., у тому числі ПДВ- 1356,10 грн.;

видаткова накладна від 11.04.2012 №РН-110413 на загальну суму 2871,41 грн., у тому числі ПДВ-478,57 грн.;

видаткова накладна від 11.04.2012 №РН-110412 на загальну суму 6438,82 грн., у тому числі ПДВ-1073,14 грн.;

видаткова накладна від 12.04.2012 №РН-120403 на загальну суму 8315,57 грн., у тому числі ПДВ-1385,93 грн.;

видаткова накладна від 12.04.2012 №РН-120404 на загальну суму 2702,30 грн., у тому числі ПДВ-450,38 грн.;

видаткова накладна від 12.04.2012 №РН-120402 на загальну суму 6628,22 грн., у тому числі ПДВ-1104,70 грн.;

видаткова накладна від 13.04.2012 №РН-130403 на загальну суму 5387,66 грн., у тому числі ПДВ- 897,94 грн.;

видаткова накладна від 17.04.2013 №РН-170404 на загальну суму 8259,36 грн., у тому числі ПДВ-1376,56 грн.;

видаткова накладна від 17.04.2012 №РН-170405 на загальну суму 883,49 грн., у тому числі ПДВ-147,25 грн.;

видаткова накладна від 18.04.2012 №РН-180408 на загальну суму 3849,48 грн., у тому числі ПДВ-641,58 грн.;

видаткова накладна від 19.04.2012 №РН-190404 на загальну суму 3238,56 грн., у тому числі ПДВ-539,76 грн.;

видаткова накладна від 20.04.2013 №РН-200410 на загальну суму 7225,87 грн., у тому числі ПДВ-1204,31 грн.;

видаткова накладна від 20.04.2012 №РН-200409 на загальну суму 4599,46 грн., у тому числі ПДВ-766,58 грн.;

видаткова накладна від 23.04.2012 №РН-230411 на загальну суму 7443,65 грн., у тому числі ПДВ-1240,61 грн.;

видаткова накладна від 24.04.2012 №РН-240404 на загальну суму 8230,18 грн., у тому числі ПДВ-1371,70 грн.;

видаткова накладна від 24.04.2012 №РН-240402 на загальну суму 2620,42 грн., у тому числі ПДВ-436,74 грн.;

видаткова накладна від 24.04.2012 №РН-240403 на загальну суму 6737,18 грн., у тому числі ПДВ-1122,86 грн.;

видаткова накладна від 25.04.2012 №РН-250407 на загальну суму 1149,12 грн., у тому числі ПДВ-191,52 грн.;

видаткова накладна від 26.04.2012№РН-260408 на загальну суму 6712,42 грн., у тому числі ПДВ- 1118,74 грн.;

видаткова накладна від 27.04.2012 №РН-270407 на загальну суму 5310,62 грн., у тому числі ПДВ-885,10 грн.;

видаткова накладна від 28.04.2012 №РН-280412 на загальну суму 1058,88 грн., у тому числі ПДВ- 176,48 грн.;

видаткова накладна від 03.05.2012 №РН-030507 на загальну суму 2275,87 грн., у тому числі ПДВ-379,31 грн.;

видаткова накладна від 03.05.2012 №РН-030501 на загальну суму 8337,79 грн., у тому числі ПДВ-1389,63 грн.;

видаткова накладна від 04.05.2012 №РН-040502 на загальну суму 6375,74 грн., у тому числі ПДВ- 1062,62 грн.;

видаткова накладна від 07.05.2012 №РН-070501 на загальну суму 4069,73 грн., у тому числі ПДВ- 678,29 грн.;

видаткова накладна від 08.05.2012 №РН-080501 на загальну суму 3482,02 грн., у тому числі ПДВ- 580,34 грн.;

видаткова накладна від 10.05.2012 №РН-100503 на загальну суму 2461,51 грн., у тому числі ПДВ-410,25 грн.;

видаткова накладна від 11.05.2012 №РН-110507 на загальну суму 1264,90 грн., у тому числі ПДВ-210,82 грн.;

видаткова накладна від 15.05.2012 №РН-150505 на загальну суму 8780,06 грн., у тому числі ПДВ-1463,34 грн.;

видаткова накладна від 16.05.2012 №РН-160504 на загальну суму 8257,22 грн., у тому числі ПДВ- 1376,20 грн.;

видаткова накладна від 16.05.2012 №РН-160503 на загальну суму 4879,62, у тому числі ПДВ-813,27 грн.;

видаткова накладна від 18.05.2012 №РН-180511 на загальну суму 4367,14 грн., у тому числі ПДВ-727,86 грн.;

видаткова накладна від 22.05.2012 №РН-220501 на загальну суму 7587,36 грн., у тому числі ПДВ-1264,56 грн.;

видаткова накладна від 23.05.2012 №РН-230501 на загальну суму 3119,23 грн., у тому числі ПДВ-519,87 грн.;

видаткова накладна від 23.05.2012 №РН-230502 на загальну суму 7814,26 грн., у тому числі ПДВ-1302,38 грн.;

видаткова накладна від 24.05.2012 №РН-240501 на загальну суму 4425,89 грн., у тому числі ПДВ- 737,65 грн.;

видаткова накладна від 24.05.2012 №РН-240502 на загальну суму 6283,01 грн., у тому числі ПДВ-1047,17 грн.;

видаткова накладна від 25.05.2012 №РН-250502 на загальну суму 1853,76 грн., у тому числі ПДВ- 308,96 грн.;

видаткова накладна від 28.05.2012 №РН-280507 на загальну суму 2251,39 грн., у тому числі ПДВ-375,23 грн.;

видаткова накладна від 29.05.2012 №РН-290501 на загальну суму 3422,40 грн., у тому числі ПДВ-570,40 грн.;

видаткова накладна від 31.05.2012 №РН-310503 на загальну суму 3671,42 грн., у тому числі ПДВ-611,90 грн.;

видаткова накладна від 31.05.2012 №РН-310504 на загальну суму 1395,60 грн., у тому числі ПДВ-232,60 грн.;

видаткова накладна від 31.05.2012 №РН-310505 на загальну суму 851,81 грн., у тому числі ПДВ- 141,97 грн..

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

На підтвердження отриманих товарів позивач надав до матеріалів справи копії накладних, в яких зазначено найменування та відповідні банківські реквізити постачальника, існує посилання на договір на підставі якого проводиться поставка, порядковий номер накладної та дата її виписки, найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника, підпис особи з вказівкою на довіреність - замовника.

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій накладні, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку в позивача.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/reestr) свідоцтво платника ПДВ, а саме ТОВ "Фірма "Радіус Інвест" анульоване 14.06.2012 (причина анулювання - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням ).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

28.03.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №109 на суму 6195,17 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1032,53 грн.;

09.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №54 на суму 8136,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1356,10 грн.;

11.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №87 на суму 2871,41 грн., у тому числі ПДВ у сумі 478,57 грн.;

11.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №86 на суму 6438,82 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1073,14 грн.;

12.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №102 на суму 8315,57 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1385,93 грн.;

12.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №103 на суму 2702,30 грн., у тому числі ПДВ у сумі 450,38 грн.;

12.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №101 на суму 6628,22 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1104,70 грн.;

13.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №113 на суму 5387,66 грн., у тому числі ПДВ у сумі 897,94 грн.;

17.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №114 на суму 8259,36 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1376,56 грн.;

17.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №152 на суму 883,49 грн., у тому числі ПДВ у сумі 147,25 грн.;

18.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №153 на суму 3849,48 грн., у тому числі ПДВ у сумі 641,58 грн.;

19.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №154 на суму 3238,56 грн., у тому числі ПДВ у сумі 539,76 грн.;

20.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №156 на суму 7225,87 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1204,31 грн.;

20.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №155 на суму 4599,46 грн., у тому числі ПДВ у сумі 766,58 грн.;

23.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №157 на суму 7443,65 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1240,61 грн.;

24.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №160 на суму 8230,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1371,70 грн.;

24.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №158 на суму 2620,42 грн., у тому числі ПДВ у сумі 436,74 грн.;

24.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №159 на суму 6737,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1122,86 грн.;

25.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №161 на суму 1149,12 грн., у тому числі ПДВ у сумі 191,52 грн.;

26.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №162 на суму 6712,42 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1118,74 грн.;

27.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №163 на суму 5310,62 грн., у тому числі ПДВ у сумі 885,10 грн.;

28.04.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №164 на суму 1058,88 грн., у тому числі ПДВ у сумі 176,48 грн.;

03.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №17 на суму 2275,87 грн., у тому числі ПДВ у сумі 379,31 грн.;

03.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №10 на суму 8337,79 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1389,63 грн.;

04.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №18 на суму 6375,74 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1062,62 грн.;

07.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №19 на суму 4069,73 грн., у тому числі ПДВ у сумі 678,29 грн.;

08.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №28 на суму 3482,02 грн., у тому числі ПДВ у сумі 580,34 грн.;

10.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №29 на суму 2461,51 грн., у тому числі ПДВ у сумі 410,25 грн.;

11.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №58 на суму 1264,90 грн., у тому числі ПДВ у сумі 210,82 грн.;

15.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №169 на суму 8780,06 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1463,34 грн.;

16.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №171 на суму 8257,22 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1376,20 грн.;

16.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №170 на суму 4879,62 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1813,27 грн.;

18.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №173 на суму 4367,14 грн., у тому числі ПДВ у сумі 727,86 грн.;

22.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №175 на суму 7587,36 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1264,56 грн.;

23.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №176 на суму 3119,23 грн., у тому числі ПДВ у сумі 519,87 грн.;

23.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №177 на суму 7814,26 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1302,38 грн.;

24.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №178 на суму 4425,89 грн., у тому числі ПДВ у сумі 737,65 грн.;

24.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №179 на суму 6283,01 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1047,17 грн.;

25.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №180 на суму 1853,76 грн., у тому числі ПДВ у сумі 308,96 грн.;

28.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №181 на суму 2251,39 грн., у тому числі ПДВ у сумі 375,23 грн.;

29.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №182 на суму 3422,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 570,40 грн.;

31.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №183 на суму 3671,42 грн., у тому числі ПДВ у сумі 611,90 грн.;

31.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №184 на суму 1395,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 232,60 грн.;

31.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №185 на суму 851,81 грн., у тому числі ПДВ у сумі 141,97 грн..

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій податкова накладна, видаткова накладна, платіжне доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Крім того, оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом - через розрахунковий рахунок у банку ПАТ "Укрсоцбанк" Ялтинське відділення, що підтверджується банківськими виписками від 09.04.2012, 11.04.2012, 12.04.2012, від 13.04.2012, від 17.04.2012, від 18.04.2012, від 19.04.2012, від 20.04.2012, від 23.04.2012, від 24.04.2012, від 25.04.2012, від 26.04.2012, від 27.04.2012, від 28.04.2012, від 03.05.2012, від 04.05.2012, від 07.05.2012, від 08.05.2012, від 10.05.2012, від 11.05.2012, від 15.05.2012, від 16.05.2012, від 17.05.2012, від 18.05.2012, від 21.05.2012, від 22.05.2012, від 23.05.2012, від 24.05.2012, від 25.05.2012, від 28.05.2012, від 29.05.2012, від 31.05.2012, від 01.06.2012.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Стосовно руху активів по операції з придбання позивачем у ТОВ "Фірма "радіус Інвест", позивач придбав будівельні матеріалами та санітарно-технічне обладнання для власних потреб, а в подальшому це обладнання було продано: ТОВ "ДСУ 44", ТОВ СГК "Запоріжжя", РВУЗ "Кримський гуманітарний університет", ПАТ "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтервибухпром", ТОВ "Крим Отель Сервіс", ДП РСУ ЗАО ЛОУПУ "Укрпрофздравница", ТОВ "ПАН УКРЕЙН"/КФ ТОВ"ПАН УКРЕЙН", ПРАТ "Аеробуд"/філія "Аеробуд-Південь", ТОВ "ПАН УКРЕЙН", ДП "Автотранспортне підприємство ЯЛТАКУРОРТ" ЗАТ ЛОЗПУ "УКРПРОФЗДРАВНИЦЯ", ТОВ "Готель "Ореанда", ФОП Радіч Горан, КП ЯМР "РЕО №3", ДП "Будинок творчості вчених "Кацівелі "НАН України, ТОВ "Інноватор", ДП "Лівадія", ТОВ "Криммосмед", ТОВ "Парк-отель "Марат", ТДВ "Телерадіокомпанія "Ялта", Акціонерній компанії "Харківобленерго" База відпочинку "Тюзлер", КРПТУЗ "ЯВПУС и ПТ", ТОВ "Лоза", ТОВ "Будрес", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Арт-Деко", ТОВ "Проджектпарк", АП "Ялтамонолитстрой", ТОВ "Керуюча компанія "Красотель", Санаторій "Узбекистан", ТОВ "НВП "Вілан", ПАТ "Пансіонат "Прибрежний", ЗАТ КС "ПАРУС", Золотий пляж Санаторій ПАТ, ПП ОСОБА_6, ТОВ "Криммосмед", ПрАТ "Пансіонат з лікуванням "Донбас", ПП "МЕГА-Т", ПП "Фірма "КЛОТО", Санаторій "Нижня Ореанда" УСАВР України, Управлінню кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки/№2 Ялтинський міськкоопринкторг, ПАТ КС "Парус", ЄО МГИ НАН України, ПрАТ "Торговий дім "Массандра", Нікітському ботанічному саду- національний науковий центр, ТДВ "Телерадіокомпанія "Ялта", ТОВ "РСУ Артек", ПП "АБМ", ТОВ "Фоззі-Фуд", ПП "Заубер", ВС "Ялта", ПП "Агрегат", ТОВ "Дон-Крим", КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв", ТОВ "Гранітстройгруп", ТОВ "БУДМАРКЕТ", ПАТ "Атомпрофоздоровниця "Філія санаторій "Горний", ФОП ОСОБА_7, ВТЗТ "Енергопромбуд", ДМУ "Санаторій "Білорусія", ТОВ "Центрінвест", ТОВ "Отель"Бристоль", ВСП (філія ПАТ "НКМЗ" пансіонат "Гірське сонце", що підтверджується видатковими накладними, податковими накладним та довіреностями на отримання товару.

Зазначене свідчить про реальність проведених господарських операцій та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до частини 1 статті 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством "Дельфін-2000" (суборендатор) та ПАТ "Південний транспорт" (суборендодавець) укладений договір суборенди від 01.06.2011 №28, на оренду нежитлового приміщення загальною площею 14,7 кв.м., яке розташоване за адресою АР Крим, м. Ялта, смт. Виноградне, Об'їзна дорога №6, з метою використання його в якості розміщення складу ( розміщення придбаного товару на складі для подальшої реалізації).

Судом встановлено виконання умов договору суборенди з боку ПАТ "Південний транспорт" акт прийому-передачі по договору від 01.06.2011 №28.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товар) суд вважає даний висновок податкового органу необґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

На підставі наведеного суд робить висновок, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо нібито протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС від 18.05.2013 №0001232201 та №0001242201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.09.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 23.09.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС від 18.05.2013 №0001232201 та №0001242201.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства "Дельфін-2000" судовий збір у розмірі 953,06 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С. Ольшанська