Постанова

від 16.09.2013 по справі 805/11830/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 16 вересня 2013 р.                                                     Справа № 805/11830/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17  час прийняття постанови:  10 година 25 хвилин Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Укренерготрансзв'язок” про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 947,34 гривень та стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки,                                                    В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Укренерготрансзв'язок” про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 947,34 гривень та стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, як платник окремих видів податків і на момент звернення до суду, має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб, який нарахований за податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2013 року за №0000571504 в розмірі 947,34 гривень. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 16 вересня 2013 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, надійшло від клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження та долучення документів до матеріалів справи, в якому додатково зазначено, що позовні представник позивача вимоги підтримує у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, клопотань щодо відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у даній адміністративній справі було відкрито провадження. Копія зазначеної ухвали відповідно до вимог ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України була надіслана відповідачу за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців. Проте зазначене поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 167 КАС України, судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції, зокрема, виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. Відповідно до приписів абз. 1-2 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, - контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органом стягнення, у відповідності до приписів пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, - органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Таким чином, позивач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерготрансзв'язок» (адреса: 83023, Донецька область, місто Донецьк, пр. Павших Комунарів, 104, код ЄДРПОУ 30540654) зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи 28 липня 1999 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №664323, який наявний в матеріалах справи. Актом від 14.02.2013 року про результати документальної невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, встановлено порушення відповідачем п. 288.1, п. 288.7 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за 2011 – 2012 роки на суму 796,92 гривень. На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013року №0000571504, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 796,92 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 150,42 гривень. Таким чином, відповідач має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 947,34 гривень. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті цього 14 Кодексу, встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом. Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу. З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено першу податкову вимогу за №1/472 від 03.03.2010 року та другу податкову вимогу за №2/857 від 26.04.2010 року, які були надіслані йому поштою. Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано. Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом. На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготрансзв'язок» податкового боргу в розмірі 947,34 гривень з рахунків в банківських установах. Стосовно позовних вимог щодо надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, суд зазначає наступне: як вже зазначалось раніше стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків і на які може бути звернено стягнення, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (шляхом його продажу), що перебуває у податковій заставі. Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби. Відповідно до частин 1, 5 статті 139 Господарського кодексу України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Таким чином, гроші (готівка) є складовою частиною майна суб'єкта господарювання. З аналізу наведених норм випливає, що Податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків – юридичних осіб перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: 1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; 2. виконання податковим органом рішення суду у розмірі суми податкового боргу; 3. надання суду доказів неможливості стягнення коштів з рахунків у банках (у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, закриття рахунків); 4. отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках. Тому, звернення до суду з вимогами про надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки є передчасним. У зв'язку з вищевикладеним, вимоги позивача щодо надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготрансзв'язок» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу). З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 16, 20, 38, 41, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, статтями 2, 8-11, 17, 33, 69-72, 86, 94, 122, 128, 138, 143, 153, 158–163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд,                                                    П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Укренерготрансзв'язок” про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 947,34 гривень та стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, задовольнити частково. Стягнути з рахунків в банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготрансзв'язок» (адреса: 83023, Донецька область, місто Донецьк, пр. Павших Комунарів, 104, код ЄДРПОУ 30540654) на користь місцевого бюджету заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 947 (дев'ятсот сорок сім) гривень 34 копійки (р/р 33215811700005, одержувач: Відділення УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989269, код платежу 13050100). В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанову складено та підписано 16 вересня 2013 року в порядку письмового провадження. Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                      Суддя                                                                            Бабіч С.І.