Постанова

від 17.09.2013 по справі 812/7409/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 року Справа № 812/7409/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ципко О.В.

при секретарі: Гаркуші Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача: Буркової О.М. (довіреність від 11.06.2013 №5/10)

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська механізована компанія" про надання дозволу на погашення податкового боргу, що перебуває у податковій заставі ,-

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська механізована компанія" про надання дозволу на погашення податкового боргу, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська механізована компанія" перебуває на обліку як платник податків в Ленінській МДПІ з 31.03.2003 за №679-01.

Станом на серпень 2013 року за ТОВ "Луганська механізована компанія" обліковується податковий борг у загальному розмірі 56 713,00 грн., а саме:

- з податку на прибуток в сумі 18 401,73 грн.;

- з податку на додану вартість в сумі 35 909,67 грн.;

- податку власників транспортних засобів в сумі 2145,65 грн.;

- комунального податку в сумі 150,70 грн.;

- податку з доходів фізичних осіб в сумі 11,81 грн.;

- збору за забруднення природного середовища в сумі 93,41 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідачу були вручені перша податкова вимога від 07.10.2009 №1/2639/39266/24-505 та друга податкова вимога від 06.11.2009 №2/2789/59726/24-505.

15.02.2010 податковою інспекцією прийнято рішення №8 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та складено акт опису майна в податкову заставу.

Податковою інспекцією приймалися заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, про що наявне судове рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а/1270/6332/2012 від 29.08.2012 про стягнення коштів з рахунків ТОВ "Луганська механізована компанія" у банках у розмірі 54 311,40 грн.

На підставі зазначеного судового рішення були пред'явлені платіжні доручення до установ банків, в яких були відкриті розрахункові рахунки платника податків, а саме інкасові доручення від 14.11.2012 №2а-6332/1, від 21.12.2012 №2а-6332/1, від 16.01.2013 №2а-6332/1 - АБ «Брокбізнесбанк», ПУАТ «Фідобанк», але платіжні доручення були повернуті у зв'язку із накладенням арешту на кошти для забезпечення іншого рішення, ніж той, на виконання якого надійшло інкасове доручення.

На підставі викладеного, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків ТОВ "Луганська механізована компанія", що перебуває у податковій заставі.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але на адресу суду повернувся конверт з відміткою про те, що за зазначеною адресою адресат не проживає.

Згідно із ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повітка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними доказами в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

У відповідності зі статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська механізована компанія" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.03.2003 за №1382 120 0000 013513 за адресою: м. Луганськ, вул. Хвойна, 2л (а.с.7). ТОВ "Луганська механізована компанія" перебуває на обліку як платник податків в Ленінській МДПІ з 31.03.2003 за №679-01 (а.с.8).

Станом на серпень 2013 року за ТОВ "Луганська механізована компанія" обліковується податковий борг у загальному розмірі 56 713,00 грн., а саме:

- з податку на прибуток в сумі 18 401,73 грн., самостійно визначеного відповідачем у податкових деклараціях за 3-й квартал 2009 року, за 2009 рік, 1-й квартал 2010 року. за 1-й квартал 2011 року, за 2-4-й квартали 2011 року (а.с.48-50,52-55);

- з податку на додану вартість в сумі 35 909,67 грн., самостійно визначеного відповідачем у податкових деклараціях (а.с.30-38);

- податку власників транспортних засобів в сумі 2145,65 грн., визначений платником податків у розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів від 27.02.2009 (а.с.39);

- комунального податку в сумі 150,70 грн., самостійно визначеного у податкових розрахунках комунального податку (а.с.42,43);

- податку з доходів фізичних осіб в сумі 11,81 грн.;

- збору за забруднення природного середовища в сумі 93,41 грн., нарахованого податковим органом у податковому повідомленні - рішенні від 17.12.2010 №0007761520/0 (а.с.47).

З метою погашення податкового боргу відповідачу були вручені перша податкова вимога від 07.10.2009 №1/2639/39266/24-505 та друга податкова вимога від 06.11.2009 №2/2789/59726/24-505 (а.с.13, 13 зворотній бік).

15.02.2010 податковою інспекцією прийнято рішення №8 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та складено акт опису майна в податкову заставу від 30.08.2010 №1236/40286/24-505 (а.с.14,15).

Податковою інспекцією приймалися заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, про що наявне судове рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а/1270/6332/2012 від 29.08.2012 про стягнення коштів з рахунків ТОВ "Луганська механізована компанія" у банках у розмірі 54 311,40 грн. (а.с.20-22).

На підставі зазначеного судового рішення були пред'явлені платіжні доручення до установ банків, в яких були відкриті розрахункові рахунки платника податків, а саме інкасові доручення від 14.11.2012 №2а-6332/1, від 21.12.2012 №2а-6332/1, від 16.01.2013 №2а-6332/1 - АБ «Брокбізнесбанк», ПУАТ «Фідобанк», але платіжні доручення були повернуті у зв'язку із накладенням арешту на кошти для забезпечення іншого рішення, ніж той, на виконання якого надійшло інкасове доручення, кошти відсутні (а.с.23-25).

Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (який набув чинності з 01.01.2011) право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача - ТОВ "Луганська механізована компанія" у податковій заставі, а саме актом опису майна 30.08.2010 №1236/40286/24-505.

До банків, що обслуговують підприємство відповідача, були надіслані інкасові доручення від 14.11.2012 №2а-6332/1, від 21.12.2012 №2а-6332/1, від 16.01.2013 №2а-6332/1. На зворотному боці інкасових доручень відділенням банку зазначено, що платіжні вимоги повертаються у зв'язку із накладенням арешту на кошти для забезпечення іншого рішення, ніж той, на виконання якого надійшло інкасове доручення, кошти відсутні.

Даних про добровільну сплату відповідачем коштів у рахунок погашення існуючого податкового боргу за податковими зобов'язаннями в загальному розмірі 56 713,00 грн., судом на час розгляду справи не встановлено.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Н підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158- 163, 167, 183 Кодексу адміністративного судочинства України суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська механізована компанія" про надання дозволу на погашення податкового боргу, що перебуває у податковій заставі задовольнити у повному обсязі.

Надати дозвіл Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на погашення всієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська механізована компанія" (код ЄДРПОУ 32419347, юридична адреса: 91014 м. Луганськ, вул. Хвойна, 2л) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко