Рішення

від 17.09.2013 по справі 914/2663/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2013 р. Справа № 914/2663/13

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом:Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства "Левко" м.Кам'янка-Бузька, Львівська обл.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, м.Київ

Львівський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, м.Львів

Про: звільнення орендарем орендованого майна та повернення балансоутримувачу.

За участю представників:

Прокурор: Леонтєва Н.Т. - (посв. № 005508);

Від позивача: Парамонов О.С. - представник;

Від відповідача : не з'явився;

Від третіх осіб: Балабанов О.В. - представник;

Представникам роз'яснено права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: Позов заявлено Заступником прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до відповідача: Приватного підприємства "Левко" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій Львівський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій про: звільнення орендарем орендованого майна та повернення балансоутримувачу.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 10.07.2013 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 23.07.2013р.

В судових засіданнях 23.07.13р. та 06.08.13р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою від 09.09.2013р. суд відклав розгляд справи на 17.09.2013р. та продовжив строк розгляду справи у відповідності до ст. 69 ГПК України на 15 днів з 10.09.2013р.

В судових засіданнях прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задоволити та зобов'язати відповідача звільнити орендовані приміщення і повернути їх балансоутримувачу. Позовні вимоги мотивують тим, що укладений між позивачем та відповідачем договір оренди припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, однак відповідач в супереч умов договору та вимог чинного законодавства не повернув орендоване майно.

Відповідач явки уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 7901408274969, вимог ухвали суду не виконав.

Представник третіх осіб в наданих суду усних поясненнях зазначив, що передане відповідачу в оренду майно перебуває на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, та просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

09 березня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Приватним підприємством "Левко" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначено нерухомого майна, що належить до державної власності №44 за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 194,1 м.кв., які розміщені за адресою:м.Львів, вул. В.Великого,12 на цокольному та підвальному поверхах триповерхової будівлі лабораторного корпусу, що перебуває на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 09.03.2010 року №44 (а.с.22 ).

Відповідно до п. 10.1 договору, його було укладено строком на 2 роки 364 дні з 09.03.2010року по 06.03. 2013 року.

02.04.2013 року позивач направив відповідачу листа №11-03-02123 в якому повідомив останнього про те, що договір оренди від 09.03.2010 року №44 припинив свою чинність 06.03.2013 року та не підлягає пролонгації на наступний термін.

Однак станом на 25.05.2013 року відповідач всупереч умов договору не повернув орендоване майно балансоутримувачу.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного.

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст. 20 ЗУ „Про прокуратуру" та ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як встановлено судом, відповідно до п. 10.1 договору, його було укладено строком на 2 роки 364 дні з 09.03.2010року по 06.03. 2013 року.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічне положення міститься в п.10.6 договору оренди укладеному між позивачем та відповідачем.

В той же час відповідно до умов договору викладених в п. 10.4 сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Дані положення договору кореспондуються з положеннями п.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» яка передбачає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що позивач 02.04.2013 року направив відповідачу листа №11-03-02123 в якому повідомив останнього про те, що договір оренди від 09.03.2010 року №44 припинив свою чинність 06.03.2013 року та не підлягає пролонгації на наступний термін.

Даний лист було отримано відповідачем 03.04.2013р.

Таким чином договір оренди індивідуально визначено нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.03.2010 року №44 укладений між позивачем та відповідачем припинив свою дію 06.03.2013року.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Окрім того, обов'язок орендаря повернути майно балансоутримувачу закріплено сторонами і в договорі оренди (п.5.9 та п. 10.8 договору).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, станом на дату звернення з позовом до суду відповідач не повернув балансоутримувачу майно яке отримав в користування за умовами договору оренди від 09.03.2010 року №44, чим порушив умови договору та вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст.17, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 526 ЦК України, ст. 291 ГК України, ст.ст. 12,43,49,82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Левко" (80400, Львівська область, Кам'янко-Бузький район, м.Кам'янка-Бузька, вул. Перемоги,40/44, код ЄДРПОУ 31475419) звільнити орендоване державне майно - нежитлові приміщення загальною площею194,1 кв.м. розміщені за адресою м.Львів, вул. В.Великого,12 та повернути вказане майно балансоутримувачу - Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (03110, м.Київ, вул. Соломенська,7, код ЄДРПОУ 01136279 ).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Левко" (80400, Львівська область, Кам'янко-Бузький район, м.Кам'янка-Бузька, вул. Перемоги,40/44, код ЄДРПОУ 31475419) в дохід Державного бюджету 1720,50 грн. судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2013 року.

Суддя Запотічняк О.Д.