Рішення

від 19.09.2013 по справі 917/1698/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2013 р. Справа №917/1698/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинівське зерноприймальне підприємство", вул.Жовтневої Революції, 2, Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область,57001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укррос", Ковпака 57 - А,Полтава, Полтавська область,36007

про стягнення грошових коштів в сумі 392 989,35 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко О.А., довіреність б/н від 08.08.2013 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 19.09.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 392 989,35 гривень боргу за договором комісії № С/10/К-03/9 від 02.09.2010 року.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

18.09.2013 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача.

Представник позивача виклав зміст позовних вимог та на задоволенні позову наполягав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

02 вересня 2010 року між Закритим акціонерним товариством "Веселинівське зерноприймальне підприємство", правонаступником прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Веселинівське зерноприймальне підприємство" (позивач, комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укррос" (відповідач, комісіонер) було укладено договір комісії № С/10/К-03/9 (арк. с.9-11), згідно умов якого комітент, доручив, а комісіонер зобов'язався від свого імені та за рахунок комітента за винагороду укласти договори на реалізацію цукру-піску в мішках по 50 кг. в кількості 28,700 тонн на загальну суму 223 860,00 грн.

Згідно з актом № 1 від 02.09.2010р. приймання-передачі до договору № С/10/К-03/9 від 02.09.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв для реалізації цукор-пісок в мішках по 50 кг. в кількості 28,700 тонн на загальну суму 223 860,00 грн.

28 грудня 2010р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору комісії № С/10/К-03/9, якою частково змінили предмет договору комісії та домовились про те, що позивач додатково передає відповідачу на реалізацію цукор-пісок в кількості 41,000 тонн на загальну суму 295 200,00 грн..

Згідно з актом № 2 від 28.12.2010р. приймання-передачі до договору комісії № С/10/К-03/9 від 02.09.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв для реалізації цукор-пісок в мішках по 50 кг. в кількості 41,000 тонн на загальну суму 295 200,00 грн.

Всього позивачем було передано відповідачу для реалізації на умовах договору комісії цукор-пісок в мішках по 50 кг. на загальну суму 519 060,00 грн.

Згідно звіту комітенту № 13 від 02 вересня 2010р. відповідач реалізував цукор-пісок в кількості 28,7 тонн на суму 223 860,00 грн. Згідно звіту комітенту № 37 від 28 грудня 2010р. відповідач реалізував цукор-пісок в кількості 41,0 тонн на суму 295 200,00 грн. Всього було реалізовано товару на суму 519 060,00 грн.

Відповідно до вимог п. 2.3.5. договору комісії звіт комісіонера надається по факту реалізації товару.

В порушення умов договору комісії відповідач, реалізувавши товар, не передав одержані від реалізації грошові кошти позивачу, як комітенту, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 519 060,00 грн.

27 січня 2012р. між сторонами було укладено два договори про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами яких сторони зарахували зустрічні однорідні вимоги в сумі 59 615,30 грн. та в сумі 66 455,35 грн., в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась на 126 070,65 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором комісії складає 392 989,35 грн., яку і просить стягнути позивач.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору комісії, згідно якого, в силу ст. 1011 ЦК України, одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до статті 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт передати йому все одержане за договором комісії.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог договору та статті 1022 ЦК України відповідач, як комісіонер реалізувавши товар, не передав одержані від реалізації грошові кошти позивачу, як комітенту, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 392 989,25 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), відповідачем визнаються і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,78, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Укррос" (вул. Ковпака 57 - А, м. Полтава, Полтавська область,36007, код ЄДРПОУ 33782470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинівське зерноприймальне підприємство" (смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001, код ЄДРПОУ 31388599) 392 989,35 грн. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 20.09.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.