Рішення

від 24.09.2013 по справі 927/1113/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" вересня 2013 р. Справа № 927/1113/13

Позивач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карма», вул. Радянська, 8, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501

Відповідач за первісним позовом: Чернігівське обласне виробниче кооперативне об'єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп",

пр-т Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання права власності

Позивач за зустрічним позовом: Чернігівське обласне виробниче кооперативне об'єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп",

пр-т Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000

Відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карма», вул. Радянська, 8, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501

Предмет спору: про визнання права власності

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним: Дима А.С, довіреність від 23.09.2013р., представник

відповідач за первісним позовом(позивач за зустрічним): Костирко Ю.В. довіреність від 03.09.2013 р. представник

Товариством з обмеженою відповідальністю «Карма» подано позов до Чернігівського обласного виробничого кооперативного об'єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп" про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: на нежитлове підвальне приміщення загальною площею 42,4 кв. метрів, що складається з приміщень майстерні з вбудованою вбиральнею площею 21,3 кв. метрів та двох кабінетних приміщень площею 21,1 кв. метрів, у будинку № 82, розташованого за адресою по просп. Перемоги у м. Чернігові.

Відповідачем по справі - Чернігівським обласним виробничим кооперативним об'єднанням сільського комунального господарства „Облсількомунгосп", подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма» про визнання права власності на спірне нерухоме майно: нежитлове підвальне приміщення загальною площею 41,70 кв. метрів, що складається з приміщень майстерні площею 18,60 кв. метрів з вбиральнею площею 2,10 кв. метрів та двох офісів (кабінетних приміщень) площею 9,70 кв. метрів та 11,30 кв. метрів, у будинку № 82, розташованому по просп. Перемоги у м. Чернігові.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач до початку розгляду справи по суті має право подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним. Зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний з первісним.

Ухвалою суду від 10.09.2013 р. судом було порушено провадження за зустрічним позовом та об'єднано з первісним позовом для спільного розгляду за єдиним номером № 927/1113/13.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю оскільки такий позов є безпідставним, та задовольнити зустрічний позов про визнання права власності на спірне майно.

Ухвалою суду від 03.09.2013 р. КП Чернігівське МБТІ було зобов'язано надати на огляд суду інвентаризаційну справу по об'єкту нерухомості за адресою: м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 82, яка була надана на огляд суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним), з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Позивач за первісним позовом просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на об'єкти нерухомого майна: нежитлове підвальне приміщення загальною площею 42,4 кв. метрів, що складається з приміщень майстерні з вбудованою вбиральнею площею 21,3 кв. метрів, та двох кабінетних приміщень площею 21,1 кв. метрів, у будинку № 82, розташованому по просп. Перемоги у м. Чернігові (спірне майно). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № б/н від 03.03.2003 р., укладений між ним та відповідачем за первісним позовом, відповідно до якого Чернігівське обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства «Облсількомунгосп» (наймодавець) передав ТОВ «Карма» (користувачу) у користування спірне майно. Майно передавалось для використання користувачем у підприємницькій діяльності. Балансова вартість майна на момент підписання договору становила 2362 грн. Майно, що передавалось оцінене сторонами у 15600 грн. Майно вважається переданим користувачу з моменту підписання акту приймання-передачі майна уповноваженими представниками сторін та скріплення акту їх печатками (п.1.1-1.4, 3.2 договору). Строк договору сторонами не визначений (а.с. 7).

На виконання умов договору, згідно акту від 03.03.2003 р. майно було передане позивачеві (а.с. 8). Позивач зазначає, що з цього часу продовжує відкрито безперервно володіти спірним майном протягом більше 10 років, здійснюючи повне його утримання.

З огляду матеріалів справи, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс набув чинності з 01.01.2004 р. Пунктом 8 Перехідних положень ЦКУ передбачено, що правила ст. 344 даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності глава 24 Цивільного кодексу України визначає набуття права власності на майно за набувальною давністю.

За змістом частин 1 та 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Дана стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння майном має бути добросовісним, відкритим та безперервним.

Володіння майном є добросовісним, коли володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Аналіз матеріалів справи виключає можливість твердження про те, що позивач не знав і не міг знати про володіння чужою річчю, оскільки право користування на спірне майно у позивача за первісним позовом виникло на підставі діючого договору № б/н від 03.03.2003р., що виключає необізнаність первісного позивача щодо факту користування чужою річчю, а тому відсутні підстави для застосування частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи все вищезазначене, суд доходить висновку про відмову у первісному позові в зв'язку із його безпідставністю.

При вирішенні зустрічного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

З матеріалів справи вбачається, наказом від 13.06.1986 року № 144 Обласного агропромислового комітету Чернігівської області «Про створення у обласному управлінні з комунального обслуговування сільського населення (Облсількомунгоспі) госпрозрахункової контори матеріально-технічного забезпечення (КМТЗ)», було створено в складі обласного управління з комунального обслуговування сільського населення «Облсількомунгосп» госпрозрахункову контору матеріально-технічного забезпечення (КМТЗ) в об'ємі його загальної лімітної чисельності і фонду заробітної плати (п.1 наказу) (а.с. 32).

Спірне майно, а саме майстерні площею 21,1 кв. метрів та майстерні площею 21,3 кв. метрів за адресою просп. Жовтневої революції, 82, було взяте на баланс КМТЗ, про що свідчать інвентарні картки обліку основних засобів ( а.с. 40-41).

Відповідно до наказу № 19 від 26.03.1992 р. Чернігівського обласного виробничого кооперативного державного об'єднання сільського комунального господарства «Про ліквідацію госпрозрахункової контори матеріально - технічного забезпечення «Облсількомунгоспа» ухвалено КМТЗ ліквідувати з 01.06.1992 р. та передати основні та оборотні засоби контори на баланс правонаступника «Облсількомунгоспа» - безвідплатно (п.п. 1, 3.8 наказу) (а.с. 33-34).

Відповідно до наказу Чернігівського обласного виробничого кооперативного державного об'єднання сільського комунального господарства від 29.04.1992 р. № 25 вирішено здійснити передачу КМТЗ «Облсількомунгосп» безвідплатно на баланс управління «Облсількомунгосп» майстерень площею 21,3 кв. метрів і майстерень площею 21,1 кв. метрів за адресою м. Чернігів, просп. Жовтневої революції, 82, у строк до 10.05.1992 р. (п. 1 наказу) (а.с. 36).

30.04.1992 р. на підставі наказу № 25 від 29.04.1992 р. було проведено прийом-передачу з балансу КМТС Облсількомунгосп на баланс управління Облсількомунгосп безвідплатно майстерені площею 21, 3 кв. метрів і майстерені площею 21,1 кв. метрів за адресою м. Чернігів, просп. Жовтневої революції, 82, згідно складеного акту (а.с. 37)

Тобто, сторонами - КМТЗ та Облсількомунгоспом вчинені фактичні дії з приймання-передачі майна.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на той час, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Відповідно до наказу Чернігівського обласного виробничого кооперативного державного об'єднання сільського комунального господарства «Про покращення умов праці працівників Облсількомунгоспа» № 17 від 21.04.1993 р. позивачем за зустрічним позовом було проведено роботи по обладнанню вбиральні в майстернях площею 21,3 кв. метрів, та двух кабінетних приміщеннях в майстернях площею 21,1 кв. метрів, про що було складено акт приймання передачі виконаних робіт в майстернях Облсількомунгоспа за адресою: м. Чернігів, просп. Жовтневої революції, 82 від 27.05.1993 р. ( а.с. 38-39).

03.03.2003 р., між сторонами був укладений договір, відповідно до якого Чернігівське обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства «Облсількомунгосп» (наймодавець) передав ТОВ «Карма» (користувачу) у користування спірне майно. В зазначеному договорі не був вказаний строк його дії.

Відповідно до вимог ст..259 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на той час, коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці.

14.05.2013 р. позивач за зустрічним позовом направив відповідачу за зустрічним позовом лист вимогу № 15 про повернення спірного майна, переданого ТОВ «Карма» за договором № б/н від 03.03.2003 р.

Відповідач за зустрічним позовом відповіді на зазначений лист не надав, спірне майно не повернув, натомість останнім було подано позов про визнання права власності на спірне майно.

22.07.2013 р. Чернігівським міським бюро технічної інвентаризації було проведено більш точні обміри спірних приміщень та виготовлено технічний паспорт на житловий будинок по просп. Перемоги, 82, згідно якого спірна частина підвального приміщення складається з майстерні площею 18,6 кв. метрів літ. А-4, номер 001, вбиральні площею 2,1 кв. метрів літ. А-4, номер 002, офісу площею 9,7 кв. метрів літ. А-4, номер 003, офісу площею 11,3 кв. метрів літ. А-4, номер 004, загальною площею 41,7 кв. метрів. (а.с. 45-47), що підтверджнго матеріалами інвентаризаційної справи № 8028 по будівлі за адресою пр-т. Перемоги, 82 м. Чернігів, оглянутої судом в судовому засіданні.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених їм правовстановлюючих документів, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передавання майна та набувається на підставах, незаборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Документи, що безпосередньо засвідчують права власності Чернігівського обласного виробничого кооперативного об'єднання сільського комунального господарства «Облсількомунгосп», у позивача за зустрічним позовом відсутні.

За таких обставин, враховуючи все вищезазначене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 60 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

Визнати за Чернігівським обласним виробничим кооперативним об'єднанням сільського комунального господарства „Облсількомунгосп" (14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, 49, код ЄДРПОУ 01237520, п/рах. 26000113518001 у АТ „Імексбанк" м. Одеса, МФО 328384) право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою просп. Перемоги, 82, м. Чернігів, а саме на нежитлове підвальне приміщення загальною площею 41,70 кв. метрів, що складається з приміщень майстерні (А-4, номер 001) площею 18,60 кв. метрів, з вбиральнею (А-4, номер 002) площею 2,10 кв. метрів, та двох офісів (кабінетних приміщень) площею 9,70 кв. метрів (А-4, номер 003) та 11,30 кв. метрів (А-4, номер 004) .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма» (Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Радянська, 8, п/рах. 26004240103 у ПАТ «МЕГАБАНК» м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 31337099) на користь Чернігівського обласного виробничого кооперативного об'єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп" (14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, 49, код ЄДРПОУ 01237520, п/рах. 26000113518001 у АТ „Імексбанк" м. Одеса, МФО 328384) 1720,50 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г. Мурашко