Рішення

від 25.12.2006 по справі 5/653-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/653-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.06           Справа № 5/653-06.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контех", м. Запоріжжя

до відповідача – малого приватного підприємства "Згода", м. Суми

про стягнення 29 342 грн. 80 коп.

по зустрічному позову малого приватного підприємства "Згода", м. Суми

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "Контех", м. Запоріжжя

про стягнення 12 396 грн. 80 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники:

Від позивача –  Марченко С.Г.

Від відповідача – Грищенко Б.М.

За участю секретаря судового засідання Вдовенко Д.В.

Суть спору: Викладена в ухвалах від 13.11.06р., від 27.11.06 р. та  від 04.12.06р.

Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 29 342 грн. 80 коп.,  в тому числі 25 000 грн. заборгованості за одержаний від позивача верстат токарно-карусельний мод. 1516 заводський номер 1670 на підставі договору від 27.03.06р.             № 1, укладеного між сторонами  та  4 342,80  грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбаченої п. 5.3. зазначеного договору за період з 26.04.06р. по 5.09.06р.

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач передав відповідачеві верстат неналежної якості, в зв'язку з чим відповідач вважає, що його вартість повинна бути зменшена на 25 000 грн.,  крім того, відповідач посилається на пункт 5.2 зазначеного договору, яким передбачено звільнення від відповідальності у випадку невиконання Продавцем, тобто позивачем умов п. 2 договору щодо комплектності та якості товару.

Крім того, відповідач подав зустрічну позовну заяву, згідно з якою просить стягнути з ТОВ "Контех" 12 396 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування витрат на усунення недоліків товару, а також стягнути 123,97 грн. державного мита, яке сплачене за подання зустрічної заяви та 118 грн. за інформаційне забезпечення судового процесу.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що акт приймання токарно-карусельного верстата мод. 1516Ф1, заводський № 1670, 1984 року випуску від 11.05.2006 р. був складений з порушенням вимог Інструкції П-7, яка визначає порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 27.03.06р.             № 1, позивач повинний був передати відповідачеві у власність верстат токарно-карусельний мод. 1516Ф1 заводський номер 867 вартістю 75 000 грн. Пунктом 4.2. зазначеного договору була передбачена 100% передоплата вартості верстата, в зв'язку з чим позивачем був виставлений на оплату рахунок-фактура від 27.03.06р. № СФ-0000001, який  відповідачем по платіжному дорученню від 20.04.06р. № 26 був оплачений частково в сумі 50 000 грн.

Пунктом 5.3. зазначеного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбачено стягнення пені.

Матеріалами справи, зокрема копією видаткової накладної від 25.04.06р.                  № РН-0000003, товарно-транспортної накладної від 25.04.06р. № 3 та довіреності від 22.04.06р. підтверджується факт одержання відповідачем від позивача верстату токарно-карусельного мод. 1516 заводський номер 1670 вартістю 75 000 грн., тобто фактично позивачем було передано відповідачеві верстат іншої моделі, ніж це було передбачено договором, тобто в даному випадку передача верстата відбулася поза межами дії умов зазначеного вище договору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що верстат був поставлений відповідачеві під гарантії негайної сплати повної вартості верстату, проте відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за одержаний верстат і станом на 3.10.06р. має заборгованість перед позивачем в сумі  25 000 грн., в зв'язку з чим відповідно до умов договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачеві нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 4 342,80  грн. за період з 26.04.06р. по 5.09.06р.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати одержаного товару, позивач 1.08.06р. направив на адресу відповідача претензію з вимогою про погашення заборгованості, які відповідач залишив без відповіді.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Згідно із ч. 3 ст. 530 зазначеного кодексу, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В заперечення проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідно до п. 1.1. укладеного між сторонами договору позивач зобов'язувався поставити відповідачеві верстат токарно - карусельний мод. 1516Ф1 1986 року випуску заводський номер 867, але в порушення умов договору, позивач поставив верстат токарно - карусельний мод. 1516Ф1, 1984 року випуску заводський номер 1670 не комплектний та в неробочому стані, в зв'язку з чим 10.05.06р. відповідачем на адресу позивача було надіслано листа з вимогою про направлення свого представника до відповідача для складання акту приймання - передачі.

Відповідач також зазначив, що 11.05.06р. було складено акт, в якому зазначені всі недоліки верстата.

Крім того, відповідач посилається на пункт 5.2 договору, яким передбачено звільнення від відповідальності у випадку невиконання Продавцем, тобто позивачем умов п. 2 договору щодо комплектності, якості та відповідності товару.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором пропорційного зменшення ціни, в зв'язку з чим на думку відповідача, вартість верстата повинна бути зменшена на суму 25 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що дійсно договір було укладено на поставку верстата токарно - карусельного мод. 1516Ф1, 1986 року випуску заводський номер 867, але пізніше сторони домовились про поставку верстата токарно - карусельного мод. 1516Ф1, 1984 року випуску заводський номер 1670, про що в договорі були зроблені відповідні виправлення. Однак всі інші документи, на підставі яких була здійснена передача товару відповідачеві (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна) були виписані саме на верстат мод. 1516Ф1, 1984 року випуску заводський номер 1670.

Позивач також пояснив, що умовами договору передбачено, що поставка товару здійснюється зі складу продавця шляхом завантаження на транспорт покупця, тобто відповідач сам забирав верстат від позивача і заперечень стосовно того, що йому відпускається не той станок, від відповідача не було.

Господарський суд не може прийняти до уваги посилання відповідача, оскільки товар поставлявся шляхом самовивезення покупцем зі складу продавця, тобто при одержанні товару, відповідач підписував видаткову накладну від 25.04.06р. № РН-0000003 та товарно-транспортну накладну від 25.04.06р. № 3, в яких зазначено, що МПП "Згода" одержує від ТОВ "Контех" токарно-карусельний верстат 1516 зав.              № 1670.

Враховуючи зазначені обставини, господарський суд вважає вимоги позивача по первинному позову щодо стягнення з відповідача 25 000 грн. заборгованості за одержаний від позивача верстат токарно-карусельний мод. 1516 заводський номер 1670 на підставі договору від 27.03.06р. № 1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 4342,80 грн., позов задоволенню не підлягає, оскільки матеріалами справи підтверджується факт передачі  позивачем по первинному позову верстата не за умовами укладеного між сторонами договору.

Стосовно зустрічних позовних вимог, то вони є необґрунтованими, оскільки з акту приймання токарно – карусельного верстата від 11.05.06р., на який посилається позивач по зустрічному позову, вбачається, що цей акт складений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Інструкції П-7, без участі представника позивача по первинному позову або участі незаінтересованої особи, а навпаки з акту вбачається, що він складений членами комісії, які є робітниками відповідача, склад комісії для приймання продукції по якості повинен складатись як мінімум з 3-х осіб.

Враховуючи зазначені обставини, господарський суд вважає, що зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Господарські витрати відносяться на відповідача по первинному позову пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України,

суд вирішив:

1.          Первинний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з малого приватного підприємства "Згода", м. Суми, вул. Горького, 34/21 (р/р 26006275838001  в СФ КБ “Приватбанк”, МФО 337546, код 14009625) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Контех",             м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 95/28 (р/р 26004055896257 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код 32408013) заборгованості 25 000 грн. 00  коп.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення 100 грн. 53 коп.; витрат по держмиту  250 грн. 00 коп., видати наказ.

3.          В зустрічному позові відмовити.

4.          В іншій частині первинного позову відмовити.

Суддя                                                                                                      В.Д.Гудим