Постанова

від 18.09.2013 по справі 811/2765/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року Справа № 811/2765/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді Хилько Л.І.,

при секретарі - Дегтярьов Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Зайцева Л.А.,

відповідача - Павелко Е.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Гідросила» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Гідросила» (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2013 року №0000522202. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75,п.п.78.1.1, п.78.1, ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 06.08.2013 р. № 446 «Про проведення документальної невиїзної перевірки», проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «БВП-Буд» (код ЄДРПОУ 35084152) за червень, липень, вересень 2010 року, з ПП «Колос Кіровоградщини-2009» (код ЄДРПОУ 36793511) за вересень 2010 року. Висновками перевірки встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ПП «БВП-Буд», ПП «Колос Кіровоградщини-2009» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Проте, всупереч фактам та обставинам актом перевірки було визначено, що позивачем був несплачений податок на додану вартість, що не відповідає дійсності, а також зазначено, що позивачем порушено приписи господарського та цивільного законодавства, внаслідок чого правочини вчинені позивачем занижують податкові зобов'язання з податків та зборів, та по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави та вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже є нікчемними.

З даним позивач не погоджується, що стало підставою звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні 18.09.2013 року позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем подано заперечення проти позовну, згідно до змісту якого зазначено, що перевіркою встановлені порушення позивачем:

1) в ході позапланової документальної перевірки було встановлено взаємовідносини між позивачем та ПП «БВП-Буд», ПП «Колос Кіровоградщини-2009», які відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2) п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1.п.7.5.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями, діючий на час вчинення порушення) в результаті чого, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього в сумі 20066,77 грн., у тому числі: за червень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за липень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за вересень 2010 року у сумі 8480,97 грн., та як результат позивачем завищено заявлену до відшкодування з бюджету (відшкодовану) суму податку на додану вартість на загальну суму 20066,77 грн., у тому числі: за липень 2010 року в сумі 5792,90 гри., за серпень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за вересень 2010 року у сумі 8480,97 грн..

За результатами перевірки складено акт від 09.08.2013 №31/11-23-22-02/05786100 та винесено податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2013 року №0000522202.

За вказаних вище обставин, відповідач вважає, що доводи скаржника не відповідають дійсним обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Тому, керуючись ст.49 КАС України відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити /а.с.225-226/.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримав, просив суд їх врахувати та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 23.09.2013 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, з урахуванням вимог частини четвертої статті 167 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач (код 05786100), зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 13.03.1992 р. як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ з 13.03.1992 р. за №4 та є платником податку на додану вартість /а.с.91-96/.

Встановлено, що посадовою особою відповідача, згідно наказу №446 від 06.08.2013 р. та на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст75, п.п.78.1.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, в період з 06.08.2013 р. по 12.08.2013 р. була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «БВП-Буд» (код 35084152) за червень, липень, вересень 2010 року, з ПП «Колос Кіровоградщини-2009», (код 36793511) за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт від 09.08.2013 р. за №31/11-23-22-02/05786100 /а.с.14-46/.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

1) в ході позапланової документальної перевірки було встановлено взаємовідносини між ПАТ «Гідросила» та ПП «БВП-Буд», ПП «Колос Кіровоградщини-2009», які відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2) п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., із змінами та доповненнями (діючий на час вчинення порушення), в результаті чого, підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього в сумі 20066,77 грн., у тому числі:

- за червень 2010 року в сумі 5792,90 грн.,

- за липень 2010 року в сумі 5792,90 грн.,

- за вересень 2010 року в сумі 8480,97 грн.,

та як результат завищено заявлену до відшкодування з бюджету (відшкодовану) суму податку на додану вартість на загальну суму 20066,77 грн., у тому числі:

- за липень 2010 року в сумі 5792,90 грн.,

- за серпень 2010 року в сумі 5792,90 грн.,

- за вересень 2010 року в сумі 8480,97 грн..

На підставі вказаних висновків 19.08.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000522202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 20067 грн., в тому числі: за липень 2010 року в сумі 5793 грн., за серпень 2010 року в сумі 5793 грн., за вересень 2010 року в сумі 8481 грн.. Також, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5017 грн. (за липень 2010 - 1448 грн., за серпень 2010 - 1448 грн., за вересень 2010 - 2120 грн.) /а.с.13/.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 19.08.2013 року №0000522202, суд виходить із наступних фактичних обставин справи.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вересень 2012 року встановлено його завищення всього в сумі 20066,77 грн., в тому числі: за липень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за серпень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за вересень 2010 року в сумі 8480,97 грн..

Встановлено, що:

1) згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатків №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «БВП-Буд» у червні, липні, вересні 2010 року на суму ПДВ - 19438,97 грн., та відповідно відобразив в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2010 р. від 19.07.10 р. №9002716202 (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 22.07.10 р. №9002890159, від 06.09.10 р. №9003622088), за липень 2010 р. від 19.08.10 р. №9003471378 (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 26.08.10 р. №90033592050), за вересень 2010 р. від 20.10.10 р. №9004488395 (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 22.10.10 р. №9004607541, від 01.12.10 р. №9005382316, від 24.03.11 р. №9001592711).

2) згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатків №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Колос Кіровоградщини-2009» у вересні 2010 року на суму ПДВ - 627,80 грн., та відповідно відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 р. від 20.10.10 р. №9004488395 (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 22.10.10 р. №9004607541, від 01.12.10 р. №9005382316, від 24.03.11 р. №9001592711).

Відповідач вважає, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ПП «БВП-Буд», ПП «Колос Кіровоградщини-2009» є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Відтак, на порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього в сумі 20066,77 грн., в тому числі: за червень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за липень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за вересень 2010 року в сумі 8480,97 грн., та як результат - завищено заявлену до відшкодування з бюджету (відшкодовану) суму податку на додану вартість на загальну суму 20066,77 грн., в тому числі: за липень 2010 року в сумі 5792,90 гри., за серпень 2010 року в сумі 5792,90 грн., за вересень 2010 року в сумі 8480,97 грн..

Суд не погоджується з даною позицією.

Згідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин), далі - Закон №168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації). При цьому, податковим законодавством України (чинного на той час) встановлено єдиний випадок, що обґрунтовує підставність включення платником ПДВ до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку.

Зокрема, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений та підтверджений належним чином оформленими первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що фактично позиція відповідача ґрунтується на:

1) актах перевірок:

- акті Кіровоградської ОДПІ від 22.05.13 р. №90/22-4/35084152 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «БВП-Буд» (код ЄДРПОУ - 35084152) ) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових доходів та валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Міксбуд» (код ЄДРПОУ - 34426191) за серпень, вересень, листопад 2009 р., червень-вересень 2010 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг» (код ЄДРПОУ - 35840214) за липень 2009 р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь Л» (код ЄДРПОУ - 36351872) за квітень 2010 р.»;

- акті Кіровоградської ОДПІ від 10.06.11 р. №61/23-30/36793511 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Колос Кіровоградщини-2009» (код ЄДРПОУ - 36793511) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 р. по 30.04.2011 р.»;

2) матеріалах кримінальних справ:

- №58-479 за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України та відносно службових осіб ТОВ «Агрохолдінг 2009» і ТОВ «Тайпей» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, відносно службових осіб ТОВ «Агрохолдінг 2009» за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а також, за фактом фіктивного підприємництва ПП «БВП-Буд» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України;

- №20-3943 за фактом вчинення фіктивного підприємництва рядку підприємств, в тому числі ТОВ «Міксбуд» за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205 КК України;

- за №57-481 за фактом фіктивного підприємництва…..

Слід зазначити, що чинне на той час (до 01.01.2011 р. Закон України «Про податок на додану вартість») та сьогодні (з 01.01.2011 р. Податковий кодекс України) законодавство України не ставило і не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Що стосується порушених кримінальних справ, то відповідачем нічого не зазначено про наявність обвинувальних вироків, які набрали законної сили та причетності позивача до діяльності описаних вище суб'єктів господарювання (щодо отримання податкової вигоди), які на думку відповідача мають ознаки фіктивного підприємництва.

У відповідності до вимог п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ПП «Колос Кіровоградщини 2009» (код 36793511), ПП «БВП-БУД» (код 35084152) /а.с.81-86/ зареєстровані як юридичні особи.

Взаємовідносини з ПП «БВП-БУД».

Судом встановлено, що ПП «БВП-Буд» (код 35084152) за період з 01.06.2010 по 30.09.2010 р. виконувало роботи по ремонту м'якої покрівлі АКБ-2 та МСК-4 за умовами укладених договорів №14-с від 17.05.2010 року та №14-с від 31.08.2010 року /а.с.47-52/.

Відповідно до сплачених коштів платіжними дорученнями №3479 від 25.06.2010 року на суму 34757,40 грн. та №4239 від 28.07.2010 року на суму 34757,40 грн. отримано податкові накладні №5 від 30.06.2010 року на суму 34757,40 грн., в т.ч. ПДВ 5792,90 грн., та №6 від 30.07.2010 року на суму 34757,40 грн., в т.ч. ПДВ 5792,90 грн. /а.с.60-61, 66-67/. Податкові накладні внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2010 р., ПДВ в сумі 11585,80 грн. включений до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року /а.с.142-150, 191-213/.

Проведена оплата закрита актом виконаних робіт №2920/61 від 28.07.10 на суму 69514,80грн, в т.ч. ПДВ 11585,80 грн., виданим на капітальний ремонт м'якої покрівлі АБК-2 /а.с.68-70/.

До податкового кредиту вересня 2010р. в сумі 7853,17грн. віднесено ПДВ, складений на основі податкових накладних №11 від 01.09.2010 року на суму 32119,00 грн., в т.ч. ПДВ 5353,17 грн., №14 від 29.09.2010 року на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн., виданих відповідно до сплачених коштів платіжними дорученнями №5096 від 01.09.2010 року на суму 32119,00 грн., №5863 від 29.09.2010 року на суму 15000,00 грн. /а.с.62-65/.

Підтверджує виконання капітального ремонту м'якої покрівлі МСК 4 акт виконаних робіт № 2920/87 від 30.09.2010 року на суму 64238,40 грн. з ПДВ /а.с.71-73/, фотознімки /а.с.128-151/.

Податкові накладні внесені до реєстру виданих і отриманих податкових накладних за вересень 2010 р., ПДВ в сумі включений до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року /а.с.151-190/.

Взаємовідносини з ПП «Колос Кіровоградщини 2009».

ПП «Колос Кіровоградщини 2009» (код 36793511) у вересні 2010 року та ПАТ «Гідросила» здійснило господарські операції, які були спрямовані на поставку позивачу підшипників. Відповідно до проведеної оплати платіжним дорученням №5896 від 30.09.2010 року на суму 3766,80 грн, отримано податкову накладну №216 від 30.09.2010 року на суму 3766,80 грн., в т.ч. ПДВ 627,80грн., яку включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2010 року та віднесено до складу податкового кредиту вересня 2010 року /а.с.74-75, 151-190/.

Згідно до видаткової накладної №РН1001-01 від 01.10.2010 року були отримані підшипники, які використані при ремонті вентиляційних систем /а.с.76, 132-140/.

Відтак, суд приходить до висновку про спростування тверджень відповідача щодо завищення податкового кредиту з ПДВ всього в сумі 20066,77 грн., та як результат завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ на загальну суму 20066,77 грн., у тому числі: за липень 2010 р. в сумі 5792,90 грн., за серпень 2010 р. в сумі 5792,90 грн., за вересень 2010 р. в сумі 8480,97 грн.. Тому, податкове повідомлення-рішення від 19.08.13 р. №0000522202 є протиправним і підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суду також не може погодитись з позицією відповідача в частині недодержання позивачем вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів.

Згідно до ч.2, 3 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 цього Кодексу.

У відповідності до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений відповідачем акт не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України. Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання позивачем в момент укладення правочинів вимог, встановлених ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 ЦК України, до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентом не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності фактів того, що укладені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Згідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї правової позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 19 серпня 2013 року №0000522202.

3.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ГІДРОСИЛА» (код ЄДРПОУ 05786100), судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 250,83 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 23.09.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько