ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.09.13р. Справа № 904/6265/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрон", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4440, 00 грн. та розірвання договору
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Штеннікова К.С.- представник (дов. № 132 від 21.06.2013 р.)
від відповідач: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „БаДМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комтрон" про:
- розірвання договору № 4447 від 17.05.2013 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „БаДМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комтрон";
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комтрон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ" сплачену передоплату за товар у сумі 4 440 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 4447 від 17.05.2013 року щодо поставки товару, оплаченого позивачем на суму 4 440 грн. 00 коп. Вимога про розірвання договору ґрунтується на обставинах істотного порушення договору відповідачем.
Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, але 23.09.2013 року надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву, в якій просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із знаходженням представника на лікарняному.
Суд не знаходить підстав для задоволення заяви ТОВ „Комтрон". Так, до заяви не додано доказів, які б підтверджували обставини, викладені у заяві, а саме: документ, який би підтверджував, що представник ТОВ „Комтрон" знаходиться на лікарняному.
Крім того, відповідно до частини 2 пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
17 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „БаДМ" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Комтрон" (продавець), уклали договір № 4447 (а.с.9).
Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець продає, а Покупець приймає у власність продукцію технічного призначення.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що даний договір вступає у силу з дати підписання та діє до 30.12.2013 року.
Згідно з пунктом 2.2 договору строк поставки - протягом трьох календарних днів з моменту оплати платежу відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 даного договору.
Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 передбачено, що оплата згідно договору здійснюється наступним чином:
- покупець сплачує 50% від вартості партії продукції протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку продавця;
- 50% залишеної вартості поставленої партії товару, покупець сплачує протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі відповідно до п. 2.5 даного договору.
Позивач на виконання умов договору, згідно платіжного доручення № 177980 від 23.05.2013 року перерахував відповідачу на підставі виставленого відповідачем рахунку передплату за товар у загальній сумі 4 440 грн. 00 коп.
Оскільки, відповідач не здійснив поставку оплаченого товару у строки передбачені спірним договором, позивач направив відповідачу вимогу № 131 від 19.06.2013 року, в якій вимагав здійснити поставку оплаченої продукції за рахунком-фактури № 223 від 20.05.2013 року у семиденний строк від дня отримання даної вимоги. Вищезазначена вимога була одержана працівником Товариства з обмеженою відповідальністю „Комтрон" Бабаян Т.В. 20.06.2013 року за вх. № 13.12 та закріплено печаткою відповідача (а.с.10).
Невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару на суму отриманої від позивача передплати - 4 440 грн. 00 коп., а також неповернення відповідачем коштів у цій же сумі і є причиною виникнення спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Договір встановлює строк поставки товару, а саме з моменту оплати товару протягом трьох календарних днів. З матеріалів справи вбачається, що позивач оплатив товар 23.05.2013 року. Тому, строк поставки товару є таким, що настав.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Вимога позивача як про поставку товару, так і про повернення суми передплати відповідачем не виконана. Протилежне відповідачем шляхом надання належних доказів не доведено.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача передоплати у сумі 4 440 грн. 00 коп.
Окрім вимоги про стягнення грошових коштів позивач заявив вимогу про розірвання договору № 4447 від 17.05.2013 року.
Позивач направляв відповідачу повідомлення про розірвання договору та повернення грошових коштів № 136 від 01.07.2013 року та 144 від 03.07.2013 року, в яких вимагав у триденний строк з дня отримання даного повідомлення повернути грошові кошти у розмірі 4 440 грн. 00 коп. Вищезазначені повідомлення були одержані працівником Товариства з обмеженою відповідальністю „Комтрон" Бабаян Т.В. 01.07.2013 року за вх. 01/04 та 03.07.2013 року за вх. 03/04 та закріплено печаткою відповідача (а.с.11-12).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України. Згідно наведеної правової норми у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1 статті 188 Господарського кодексу України).
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 Цивільного кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України).
На виконання умов договору відповідач не поставив позивачу товар на суму отриманої від позивача передоплати, чим допустив істотне порушення договору, що є підставою для розірвання договору.
Отже, за наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені вимоги про розірвання договору.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.
В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 2 867 грн. 50 коп.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Розірвати договір № 4447 від 17.05.2013 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „БаДМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комтрон".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комтрон" (вул. Фучика, 30/401, м. Дніпропетровськ, 49027; ідентифікаційний код 23357791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ" (вул. Панікахи, 2, м. Дніпропетровськ, 49041; ідентифікаційний код 31816235) передоплату у сумі 4 440 (чотири тисячі чотириста сорок) грн. 00 коп. та 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 25.09.2013 р.
Суддя Я.С. Золотарьова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2013 |
Оприлюднено | 25.09.2013 |
Номер документу | 33664970 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні