Рішення

від 19.09.2013 по справі 902/1030/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

19 вересня 2013 р. Справа № 902/1030/13

Провадження № 14/902/70/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.

представників:

позивача: Ляховича О.С. - довіреність № 18/09-13 від 18.09.2013р., паспорт серії АВ202676 виданий Козятинським РВ УМВС України в Вінницькій області 19.01.2001 року;

у відсутності представника відповідача та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" (Військовий проїзд, б. 1, Печерський район, м. Київ, 010103; вул. Театральна, 43, м. Вінниця, 21050)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Транзит" (вул. Польова, б. 39, с. Непедівка, Козятинський район, Вінницька область, 22123)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро" (вул. Барляєва, 28-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

про стягнення 35846 грн. збитків,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Транзит" 35846 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №П060ВІ-С від 20.11.2012 року, укладеного між сторонами, призвело до завдання позивачеві збитків, понесених на доробку сої, у зв"язку з поставкою її відповідачем за показниками, що не відповідали умовам вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.07.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1030/13 з призначенням її до розгляду. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро".

Поряд з цим, ухвалами суду від 06 серпня 2013р. та від 05 вересня 2013р. розгляд справи відкладався з об'єктивних причин. При цьому, ухвалою суду від 05.09.2013р. продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні (19.09.2013р.) представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладенні в позові.

Натомість, відповідач повноважного представника в судове засідання вкотре не направив, витребуваних доказів не надав, хоча завчасно та належним чином двічі повідомлявся про судовий розгляд справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення останньому. Відтак його процесуальна позиція щодо заявленого позову суду невідома.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро" в судове засідання повноважного представника також не направила, при цьому від останньої 16.09.2013р. на адресу суду надійшов лист №332 від 16.09.2013р. з доданими до нього документами, в якому остання зазначила, що відповідно до договору складськог зберігання №5-к від 11.09.2012р., укладеного між ТОВ «Кусто агро трейдинг» та ТОВ «Елеваторна компанія «Кряж» (теперішнє найменування ТОВ "Кусто Агро"), заявлені послуги виконанні в повному обсязі та претензій сторони одна до одної не мають.

З огляду на належне повідомлення останніх про дату, час та місце розгляду справи та зважаючи на достатність наявних у справі доказів для об'єктивного прийняття рішення, суд дійшов висновку розглядати справу за їх відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.09.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кряж", яке змінивши найменування на даний час є товариством з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто агро" (зерновий склад), що підтверджується його статутом, та товариством з обмеженою відповідальністю "Кусто агро трейдинг" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №5-к (а.с. 30-37).

Відповідно до п. 1.1 Договору поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти сільськогосподарську культуру врожаю 2012 року (зерно), які визначені в п.1.1.1 Договору на зберігання на визначених договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Згідно із п. 5.1 Договору розрахунки проводяться шляхом банківського переказу на поточний рахунок зернового складу або внесення готівки в касу зернового складу.

Надані зерновим складом послуги оплачуються у відповідності з такими базовими тарифами (цінами) (Згідно Додатку №1), враховуючи податок на додану вартість (ПДВ).

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.2. Договору).

Додатком № 1 до Договору № 5-К від 11.09.2012р. сторони погодили вартість послуг Зернового складу (а.с. 38).

Поряд з цим, 20.11.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Кусто агро трейдинг" (покупець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф-транзит" (продавець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №П060ВІ-С (а.с. 22-24).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця сою для технічних потреб врожаю 2012 українського походження (продукція) , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію відповідно до умов даного Договору.

Кількість продукції в заліковій вазі складає 100,000 тон (+/- 10% за вибором покупця). Якість продукції, що постачається продавцем, має відповідати наступними показникам: вологість, не біль 12,0 %; сор 2,0 %; білок 34,0 %; олійна домішка більше 15%; амброзія більше 20%. Решта показників повинні відповідати вимогам ДСТУ 4964:2008 (п. 2.1, 2.2. Договору).

Згідно із п.п. 2.3, 2.4 Договору остаточні вага та якість продукції визначаються згідно складськими квитанціями, виданими зерновим складом. Пов'язанні зі зберіганням продукції витрати до моменту її переоформлення, а також доведення її до вимог якості, згідно із п. 2.2, за рахунок продавця.

Постачання продукції покупцеві підтверджується наступними документами: складською квитанцією зернового складу, видатковою накладною, податковою накладною та рахунком-фактурою продавця (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору право власності на продукцію переходить від продавця до покупця з моменту оформлення зерновим складом складської квитанції на ім'я покупця. Датою переходу права власності від продавця до покупця є дата оформленої складської квитанції на ім'я покупця.

Згідно із п. 6.1 Договору сторона, яка порушила умови договору, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями або бездіяльністю збитки та втрачену вигоду у передбаченому чинним законодавством України порядку.

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору купівлі-продажу позивач виконав належним чином, перерахувавши відповідачу за поставлену продукцію (сою для технічних потреб врожаю 2012 українського походження) 389992 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №269 від 20.11.2012р., №297 від 23.11.2012р., №301 від 26.11.2012р., №310 від 27.11.2012р. (а.с. 25-28).

Як вбачається із матеріалів справи, продукція відповідачем передана позивачу згідно накладної №3 від 30.11.2012р. (а.с. 29) без дотримання умов Договору, у зв"язку з чим на сертифікований склад вона доставлялася покупцем, що стверджується товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, реєстрами накладних, складених на сертифікованому складі, на якому виявлено невідповідність товару показникам, зазначеним у специфікаціях, а саме- вологість становила більше 12%, а сміттєва домішка перевищувала 2%.

В зв"язку із вищезазначеним, сертифікований елеватор здійснив сушку та очистку продукції. Вартість даних робіт склала 33804 грн. 71 коп.- за сушку продукції та 2041 грн. 29 коп.- за її очистку, що підтверджується реєстрами накладних на прийняте зерно із визначенням якості за середньодобовою пробою (а.с. 40, 43, 46, 49, 52). Всього елеватором виконано робіт на суму 78703 грн. 75 коп., що підтверджується актом виконаних робіт № 409 від 30.11.2012р., до яких, зокрема, увійшли роботи в сумі 35846 грн. щодо доробки сої по договору купівлі-продажу №П060ВІ-С від 20.11.2012р.

Позивач оплатив послуги сертифікованого елеватора згідно платіжного доручення №399 від 06.12.2012р.

З метою досудового урегулювання спору, позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №87 від 25.03.2013р. про сплату вартості понесених додаткових витрат за неналежне виконання договору купівлі-продажу №П060ВІ-С (а.с. 56). Проте, як встановлено матеріалами справи та стверджується представником позивача в судовому засіданні, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не перерахував.

Як стверджується матеріалами справи, на момент її розгляду, відповідач понесені позивачем збитки не відшкодував.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №П060ВІ-С від 20.11.2012р. сої відповідної якості, у зв"язку з чим позивачем понесені додаткові витрати на доведення її до передбачених договором показників, котрі є необхідними для зберігання зерна на сертифікованому складі. При цьому, сторонами у пунктах 2.3, 2.4 вищевказаного Договору обумовлено, що остаточні вага та якість продукції визначаються згідно складськими квитанціями, виданими зерновим складом. Пов'язанні зі зберіганням продукції витрати до моменту її переоформлення, а також доведення її до вимог якості, згідно із п. 2.2, за рахунок продавця.

Отже, вказаними пунктами договору відповідач погодився на умови щодо відшкодування позивачеві вартості доведення продукції до вимог якості визначених у п. 2.2 договору, у разі її невідповідності показникам, встановленим Договором, а відтак із зазначеного випливає, що останній заздалегідь припускав, що якість сої, яка буде ним поставлено позивачеві, не відповідатиме встановленим Договором показникам.

Приймаючи рішення про задоволення позову судом також враховано, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в суді першої інстанції не скористався, не надав відзив на позов і витребувані судом документи, не брав участі у судових засіданнях, ніяким чином не сприяв всебічному та повному з'ясуванню всіх обставин справи при її розгляді.

Відтак, будучи достеменно обізнаним щодо предмету позовних вимог про 35846 грн. збитків, понесених на доробку сої, у зв"язку з поставкою за показниками, що не відповідали умовам договору, відповідач взагалі не надав жодного документального обґрунтування по суті даного господарського спору, з огляду на що, суд дійшов висновку, що подальше ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань порушує інтереси позивача та завдає йому збитків.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України.

Водночас, у зв'язку із зайвою сплатою позивачем судового збору при зверненні з позовом до суду, судовий збір у розмірі 50 коп. підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Повертаючи судовий збір позивачу, судом враховано положення п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно із яким питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Транзит" (вул. Польова, б. 39, с. Непедівка, Козятинський район, Вінницька область, 22123, код ЄДРПОУ 37251562) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" (Військовий проїзд, б. 1, Печерський район, м. Київ, 010103; вул. Театральна, 43, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 38346838) 35846 грн. збитків та 1720 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" (Військовий проїзд, б. 1, Печерський район, м. Київ, 010103; вул. Театральна, 43, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 38346838) з Державного бюджету України 50 коп. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №1069 від 16.07.2013р.

Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" (Військовий проїзд, б. 1, Печерський район, м. Київ, 010103; вул. Театральна, 43, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 38346838) судового збору в розмірі 50 коп., сплаченого згідно платіжного доручення №1069 від 16.07.2013р. Оригінал платіжного доручення №1069 від 16.07.2013р. знаходиться в матеріалах справи.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Рішення надіслати позивачу, копію рішення -відповідачу та третій особі рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 24 вересня 2013 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу (вул. Театральна, 43, м. Вінниця, 21050)

3 - відповідачу (вул. Польова, б. 39, с. Непедівка, Козятинський район, Вінницька область, 22123)

4- третій особі (вул. Барляєва, 28-А, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)