Рішення

від 19.09.2013 по справі 920/1403/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2013 Справа № 920/1403/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український пожежний дім", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Купол", м.Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Публічне акціонерне товариство ТЕРРА БАНК", м.Київ

про стягнення 101315 грн. 07 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Пігарєвій І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Кучерявий Д.Й. - адвокат

Від відповідача: не прибув

третя особа : не прибув

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 101315,17 грн., з яких: 100000,00 грн. - безпідставно набуті грошові кошти, 1315,17 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2000 грн. 00 коп. та 5000 грн. 00 коп. - гонорар, сплачений за надання правової допомоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити, позивач надав суду для доручення до матеріалів справи докази направлення відповідачу та третій особі позовної заяви з додатками, а саме: фіскальні чеки, описи вкладення у цінний лист, а також ордер № КВ№002083, копію свідоцтва адвоката та посвідчення Кучерявого Д.Й. і копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Адвокатського об'єднання «Розумні правові рішення». Зазначені документи судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився, з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі повернулася до суду з відмоткою органу зв'язку «За закінченням терміну зберігання», ухвала про відкладення розгляду справи на 19.09.2013р. до суду не повернулася. Отже судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Третя особа в засідання суду не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини нез'явлення суд не повідомила.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив:

Як зазначає позивач в позовній заяві, в результаті злочинних дій, що полягали в несанкціонованому доступі до системи Клієнт-Банк з рахунку ТОВ «Український Пожежний Дім» було перераховано на рахунок ТОВ «ТД Купол» грошові кошти в сумі 100000 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 23 від 15.02.2013 року з призначенням платежу - оплата за водонагрівачі згідно договору поставки від 12.02.2013 року. Позивач зазначає, що будь-які господарські взаємовідносини між ТОВ «Український Пожежний Дім» та ТОВ «ТД Купол» відсутні, господарські договори між зазначеними суб'єктами не укладалися.

Позивач звернувся до правоохоронних органів з заявою з приводу несанкціонованого переведення грошових коштів на рахунок відповідача у даній справі.

Відповідно до повідомлення від 23.02.2013 року СВ Подільського РУУМВС України в м.Києві заяву ТОВ «Український Пожежний Дім» розглянуто, відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, дані правовідносини регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з певних юридичних фактів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України, які безпосередньо передбачають можливість виникнення зобов'язань внаслідок придбання або збереження майна суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

При цьому, зобов`язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України. Обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Як свідчать матеріали справи, з рахунку позивача на рахунок ТОВ «ТД «Купол» на підставі платіжного доручення № 23 від 15.02.2013 року були перераховані грошові кошти в сумі 100000 грн. підставою для перерахування зазначено договір поставки від 12.02.2013 року за водонагрівачі. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які договори, укладені між позивачем та відповідачем у справі.

Виходячи з наявних у справі документів, суд приходить до висновку, що 100000 грн. 00 коп., перераховані платіжним дорученням № 23 від 15.02.2013 року є помилковим перерахуванням коштів.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно ст.139 Господарського кодексу України, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (п.5 ст.139 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що грошові кошти в розмірі 100000 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу, як отримані відповідачем без достатніх правових підстав.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1315 грн. 07 коп. - 3% річних за користування грошовими коштами.

За приписами статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Розмір процентів за користування грошовими коштами, набутими без достатньої правової підстави, не визначений законом чи іншими актами цивільного законодавства; договір між сторонами відсутній, за таких обставин суд вважає за можливе застосувати аналогію закону.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Стягнення процентів за користування грошовими коштами передбачено ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що грошові кошти в розмірі 100000 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу, як отримані відповідачем без достатніх правових підстав, а також відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 1315 грн. 17 коп. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Також позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені позивачем за надання правової допомоги. В обґрунтування даної вимоги позивачем надано договір про надання правової допомоги, укладений 19.07.2013 між ТОВ «Український Пожежний Дім» та Адвокатським об'єднанням «Розумні правові рішення», платіжне доручення № 155 від 23.07.2013 року про сплату 5000 грн. 00 коп. з призначенням платежу - попередня оплата за надання юридичних послуг, сплачених АО «Розумні правові рішення».

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

До складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі в господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката. Позивачем сплачено 5000 грн. Адвокатському об'єднанню «Розумні правові рішення. За таких обставин, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача коштів за надання правової допомоги.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 101315 грн. 17 коп.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2026 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Купол» (40009, м.Суми, вул. Чернігівська, 3; код 34592690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Пожежний Дім» (04107, м.Київ, вул.Макарівська,1, кв.5; код 31629167) 100000 грн. 00 коп. - боргу, 1315 грн. 17 коп. - 3 % річних, 2026 грн. 30 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.09.2013 року.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО