Ухвала

від 18.09.2013 по справі 28/328

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2013 р. м. Київ К-42603/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області

на постанову Господарського суду Донецької області від 02 листопада 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року

у справі № 28/328

за позовом Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Старобешівському районі Донецької області (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 1012377,96 грн., у тому числі: основний платіж з податку на додану вартість - 674918,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 337458,28 грн., пеня - 0,82 грн., штраф за несвоєчасну сплату - 0,86 грн. (в редакції уточнення до позовної заяви № 15103/10/10 від 26 грудня 2005 року).

Постановою Господарського суду Донецької області від 02 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року постанову Господарського суду Донецької області від 02 листопада 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Старобешівському районі Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 02 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення податкового боргу, який складається: з суми податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 1012377,00 грн., визначеної згідно податкового повідомлення-рішення № 0000092650/0 від 14 березня 2005 року, а також пені у розмірі 0,82 грн. та штрафної санкції у розмірі 0,86 грн., нарахованих на визначену вказаним податковим повідомлення-рішення суму податкових зобов'язань, у зв'язку з їх несплатою.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року, у справі № 2-а-15379/08 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до ДПІ у Старобешівському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення позов було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Старобешівському районі Донецької області № 0000092650/0 від 14 березня 2005 року, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 674918,00 грн. та засновані фінансові санкції у сумі 337459,00 грн., у загальній сумі 1012377,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави для стягнення податкового боргу відсутні, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0000092650/0 від 14 березня 2005 року було скасоване згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року у справі № 2-а-15379/08, яка набрала законної сили, з огляду на що, у відповідача відсутній обов'язок щодо сплати такого податкового зобов'язання та, як наслідок, нарахування органом державної податкової служби пені та штрафу також є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до положень пунктів 1.2-1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року, у справі № 2-а-15379/08 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до ДПІ у Старобешівському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення позов було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Старобешівському районі Донецької області № 0000092650/0 від 14 березня 2005 року, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 674918,00 грн. та засновані фінансові санкції у сумі 337459,00 грн., у загальній сумі 1012377,00 грн.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з визначенням суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0000092650/0 від 14 березня 2005 року, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з несплатою такого податкового зобов'язання, є правомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

При цьому, судом касаційної інстанції враховано, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2013 року (К-47025/09) касаційну скаргу ДПІ у Старобешівському районі Донецької області було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Старобешівському районі Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Донецької області від 02 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 02 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна