Рішення

від 22.08.2013 по справі 237/1235/13-ц

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2013 року м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Ліпчанського С.М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Іванова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» про визнання договору оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року недійсним та розірвання договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій вказує, що є власником двох земельних ділянок, розташованих на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району площами 8,630 гектарів та 8,170 гектарів. Вказані земельні ділянки перебувають в оренді на підставі договорів оренди землі №№ 89 та 91 від 30 грудня 2008 року. ОСОБА_3 вважає, що договір оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року має бути розірваний, в зв'язку зі смертю орендодавця та переходом права власності на орендовану земельну ділянку площею 8,170 гектарів до нього в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4. Крім того, ОСОБА_3 в судовому порядку порушив питання визнання договору оренди земельної ділянки площею 8,630 гектарів недійсним, з причини недотримання під час його укладання всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Крім вказаних основних вимог ОСОБА_3 заявляє похідні вимоги щодо скасування державної реєстрації оспорюваних договорів та встановлення відповідачу обов'язку повернути земельні ділянки для подальшого використовування у власних потребах та самостійного ведення господарювання.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, в порядку ст. 158 ЦПК України заявив клопотання розгляду справи в його відсутність за участю представника.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 (діюча на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності, договору про надання правової допомоги від 22 березня 2013 року) у судовому засіданні підтримала позовні вимоги свого довірителя ОСОБА_3, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, крім того просила суд врахувати факт припинення (реорганізації) орендаря за оспорюваними договорами оренди шляхом перетворення на приватне акціонерне товариство «Агро Ресурс».

Представник приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» Іванов В.С. (діючий на підставі довіреності) у судовому засіданні заперечував проти вимог ОСОБА_3, просив в позові відмовити, пославшись на те, що самою реорганізацією підприємства та переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи - будь-яких прав позивача не порушено, оскільки позивач справно отримує орендну плату, а земельні ділянки використовуються за цільовим призначенням. За позицією представника відповідача ОСОБА_5 звернувся до суду, використавши формальні підстави розірвання договору оренди землі та визнання договору недійсним.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником: - земельної ділянки площею 8,630 гектарів, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 126585, виданий 8 квітня 2005 року; - земельної ділянки площею 8,170 гектарів, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради, успадкованої після смерті своєї матері ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22 грудня 2010 року. Вказані земельні ділянки перебувають в оренді приватного акціонерного товариство «Агро Ресурс» (реорганізоване закрите акціонерне товариство «Агро Ресурс») на підставі договорів оренди землі № 89 та № 91 від 30 грудня 2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині розірвання договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2008 року матір ОСОБА_3 - ОСОБА_4 уклала з закритим акціонерним товариством «Агро Ресурс» договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, з датою закінчення - 1 січня 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, в силу ст. 1261 ЦК України є позивач по справі - ОСОБА_3 Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 22 грудня 2010 року приватним нотаріусом мною, ОСОБА_3, успадковане спадкове майно після смерті матері, а саме земельну ділянку площею 8,170 гектарів на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України від 02.10.2003 року) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Відповідно до п. 3 ст. 6 ЦК України сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Так, згідно договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року в п. 40 ОСОБА_4, виступивши орендодавцем, та закрите акціонерне товариство «Агро Ресурс», виступивши орендарем, визначили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Отже, цей пункт договору не суперечить вимогам ч. 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4. Новим власником спірної земельної ділянки площею 8,170 гектарів є ОСОБА_3 Також, в зв'язку зі змінами, внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року "Про акціонерні товариства" закрите акціонерне товариство «Агро Ресурс» змінив організаційно-правову форму свого підприємства шляхом перетворення на приватне акціонерне товариство «Агро Ресурс», відповідно до ст. 108 ЦК України.

Посилання представника відповідача на відсутність підстав для розірвання договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року, на виконання всіх зобов'язань за умовами договору, суд вважає безпідставними, оскільки п. 40 угоди чітко передбачено підстави для розірвання договору, яким є перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи та реорганізація юридичної особи-орендаря, що і відбулося в конкретному випадку.

Суд звертає увагу, що після успадкування ОСОБА_3 земельної ділянки після смерті ОСОБА_4 та реорганізації закритого акціонерного товариства «Агро Ресурс» відповідач по справі не вжив жодних дій щодо зміни (переукладання) договору оренди земельної ділянки площею 8,170 гектарів, як передбачено п. 40 договорів оренди. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт зміни умов договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року відповідачем.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині розірвання договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 34 ЗУ «Про оренду землі» закріплено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Приймаючи рішення про розірвання договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_3 й в частині повернення йому земельної ділянки площею 8,170 гектарів, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду землі".

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання договору оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року недійсним суд виходить з наступного.

З оспорюваного договору оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року вбачається, що земельна ділянка площею 8,630 гектарів, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передана в оренду закритому акціонерному товариству «Агроресурс» у строкове платне користування терміном на 10 років. 8 вересня 2009 року договір зареєстровано в Мар'їнський РВ Донецької РФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні. За позицією ОСОБА_3 при укладанні даного договору оренди землі не було дотримано всіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду умови збереження стану об'єкта оренди умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За дослідженням договору оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року судом встановлено, що на порушення вказаної правової норми, сторонами підписано угоду, яка не містить одну із істотних умов договору оренди землі - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, тобто договір не є укладеним.

На зазначене звернув увагу Пленум Верховного Суду України в п. 8 Постанови від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Відповідна правова позиція щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним вказана в постанові Верховного суду України від 06 лютого 2012 року по справі № 6-104ц11 та постанові Верховного Суду України від 14 березня 2012 року по справі № 6-7цс12 за позовами власників земельних ділянок до ТОВ «Яромир-Агро», які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цим рішенням Верховного Суду України.

З урахуванням вказаного, суд прийшов до висновку, що спірний договір оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року не містить умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, яка є істотною умовою, передбаченою ст. 15 Закону України «Про оренду землі», тому має бути визнаний недійсним.

Приймаючи висновок про недійсність вказаного договору оренди землі, суд зазначає, що відхиляє інші посилання позивача ОСОБА_3 на обґрунтування своїх вимог, а саме відсутність при договорі оренди схеми земельної ділянки, її кадастрового плану та акта визначення меж земельної ділянки в натурі, як однієї з істотних умов договору, як підставу для визнання такого договору недійсним. Так, до договору оренди земельної ділянки додано копію державного акта, при виготовленні, видачі та реєстрації якого було складено відповідні план та схему земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права, і запобігання вчиненню дій, що порушують ці права. З урахуванням вказаного, суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 в частині повернення йому земельної ділянки площею 8,630 гектарів, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду землі", яка є предметом договору оренди № 89 від 30 грудня 2008 року, підстави недійсності якого наведено.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року та договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року, на думку суду, вони є необґрунтованими.

Так, відповідно ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація договору оренди, його зміни та розірвання здійснюється структурним підрозділом Центру державного земельного кадастру за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації, втому числі і на підставі судового рішення. Відмова у такій реєстрації змін може бути оскаржена до суду, що і є підставою звернення до суду у разі порушення такого права. Таким чином, законодавством передбачено, що компетентний орган, яким в даному випадку є третя особа - відділ Держкомзему у Мар'їнському районі Донецької області, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язаний внести відповідні відомості до державного реєстру щодо зміни, припинення чи розірвання договорів оренди. На час пред'явлення позову до суду відсутні підстави вважати дії чи бездіяльність компетентного органу неправомірними, тому вимоги ОСОБА_3 в частині скасування державної реєстрації договорів оренди землі є передчасно заявленими та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, Закону України «Про оренду землі», 216, 638 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 84, 88, 209 ч. 2, ст. 212-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Агро Ресурс» про визнання договору оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року недійсним та розірвання договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № 91, укладений 30 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та закритим акціонерним товариством «Агроресурс», в зв'язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи (спадкоємця).

Визнати недійсним договір оренди № 89, укладений 30 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством «Агроресурс» відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Агроресурс» повернути ОСОБА_3 належні йому земельні ділянки:

- площею 8,6300 гектарів, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1423385800-06-000-0107.

- площею 8,170 гектарів, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1423385800-06-000-0109.

в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду землі".

Позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі № 91 від 30 грудня 2008 року та договору оренди землі № 89 від 30 грудня 2008 року, проведену Мар'їнським районним відділом Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

22.08.2013