Ухвала

від 18.09.2013 по справі 801/2437/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2437/13-а

18.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 04.06.13 у справі № 801/2437/13-а

за позовом Малого підприємства "Кримдизельсервіс" (вул. Надинського, 15/17,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.12р. №0012272204 , №0012282204 та №0012292204,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 позовні вимоги Малого підприємства "Кримдизельсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.12р. №0012272204, №0012282204 та №0012292204 - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0012292204 від 13.12.2012 р. про зменшення МП "Кримдизельсервіс" розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 8 629,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0012272204 від 13.12.2012 р. про збільшення МП "Кримдизельсервіс" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 77 188,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0012282204 від 13.12.2012 р. про збільшення МП "Кримдизельсервіс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 50 965,00 грн.

Стягнуто судовий збір в розмірі 1281,53 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят одна гривня п'ятдесят три копійки) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (97053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9; рахунки невідомі) на користь Малого підприємства "Кримдизельсервіс" (95022, м. Сімферополь, вул. Надинського, 15/7; ЄДРПОУ 16322987; рахунки невідомі).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що у період з 05.11.2012р. по 09.11.2012р. посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку МП "Кримдизельсервіс" з питань достовірності формування податкового кредиту та визначення податку на прибуток при здійсненні взаємовідносин з: ТОВ "Юкрейнексчендж" (ЄДРПОУ 34578168) за період жовтень, листопад 2010 року; ТОВ "ВСК ГЕОС" (ЄДРПОУ 36756148) за період грудень 2010 року; ТОВ "Спільне інвестування" (ЄДРПОУ 34730512) за березень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт перевірки № 9032/22-3/16322987 від 16.11.2012р. (далі - Акт), яким виявлені порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР та донарахування податку на прибуток на загальну суму 69500,00 грн., у т.ч.: 4 кв. 2010р. - 30750,00 грн., 1 кв. 2011р. - 30750 грн.

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97ВР та донараховано ПДВ за жовтень, листопад 2010р. у розмірі 15971,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2010р. - 2439,00 грн., листопад 2010р. - 13532,00 грн., зменшено від'ємне значення у розмірі 8629,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2010р. - 5761,00 грн., за листопад 2010р. - 2868,00 грн.

- п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та донараховано ПДВ за березень 2011 р. у розмірі 31000,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, які здійснені без мети настання реальних наслідків.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0012292204 від 13.12.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 8629,00 грн. (а.с. 8);

- №0012272204 від 13.12.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 77188,00 грн., з яких 69500,00 грн. - основній платіж та 7688,00 грн.- штрафні (фінансові) санкції (а.с. 9);

- №0012282204 від 13.12.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 50 965,00 грн., з яких 46971,00 грн. - основній платіж та 3 994,00 грн.- штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10).

Вказані податкові повідомлення-рішення 26.12.2012 р. були оскаржені позивачем до Державної податкової служби АР Крим, однак рішенням ДПС в АР Крим від 21.02.2013р. №443/10/10.2-14 були залишені без змін.

Приймаючи до уваги, що податковий кредит був сформований позивачем у 2010-2011 рр., таким чином до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства". та норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.10.2010р. по 30.11.2010р. та з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., МП "Кримдизельсервіс" задекларовано валові витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у сумі 8362038,00 грн. та 2157507,00 грн., відповідно.

Перевіркою повноти визначення витрат, з 01.10.2010р. по 30.11.2010р. та з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., з питань взаємовідносин з ТОВ "Юкрейнексчендж" за період жовтень, листопад 2010р.; ТОВ "ВСК ГЕОС" за період грудень 2010р.; ТОВ "Спільне інвестування" за березень 2011р. встановлено їх завищення у 4 кварталі 2010р. у сумі 123000,00 грн. та за 1 квартал 2011р. у сумі 155000,00 грн.

Під час перевірки були використані наявні дані інформаційних баз ДПС України по контрагенту ТОВ "Юкрейнексчендж", ТОВ "Спільне інвестування", а також матеріали довідки №27/16-01 від 31.07.2012р., складеній фахівцями відділу фінансових розслідувань УБВД ОЗШ ДПС в АР Крим, у ході реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи співробітниками відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі спільно з співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в АР Крим та співробітниками МУОД ДПА в АР Крим. У ході проведення заходів встановлено злочину групу, яка спеціалізувалась на конвертації грошових коштів у готівку та надання послуг підприємствам по формуванню фіктивного податкового кредиту та фіктивних валових витрат. Згідно вищезазначеної інформації встановлено, що ТОВ "ВСК ГЕОС", ТОВ "Спільне інвестування", ТОВ "Юкрейнексчендж" в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності формували податковий кредит по ПДВ та валові витрати по податку на прибуток з використанням завідомо неправдивих первинних документів, складених підставною особою, яка формувала бухгалтерські документи та податкову звітність.

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що МП "Кримдизельсервіс" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів у контрагентів ТОВ "Спільне інвестування", ТОВ "Юкрейнексчендж" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій з поставки товарів.

За даними податкового органу, у МП "Кримдизельсервіс" відсутнє право на формування валових витрат по операціях з ТОВ "Спільне інвестування" та ТОВ "Юкрейнексчендж" в розумінні ст.5 Закону №334, в результаті порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, що призвело до завищення валових витрат МП "Кримдизельсервіс" у р.04.1 декларації з податку на прибуток на загальну суму 278000,00 грн., у т.ч. за 4 кв. 2010р. - 123000,00 грн., за 1 кв. 2011р. - 155000,00 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено, що МП "Кримдизельсервіс" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2010р. у сумі 193791,00 грн., листопад 2010р. у сумі 304625,00 грн., за березень 2011р. у сумі 93849,00 грн.

Згідно бази даних АС "Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", підприємство ТОВ "Юкрейнексчендж" не задекларувало податкові зобов'язання, які виникли при здійсненні взаємовідносин з МП "Кримдизельсервіс" у жовтні 2010р. - 8200,00 грн. ПДВ та у листопаді 2010р. - 16400,00 грн. ПДВ.

Також відповідачем були надіслані запити до Бориспольської ОДПІ. На обліку якої знаходяться підприємства ТОВ "Спільне інвестування" та ТОВ "Юкрейнексчендж" №8329/7/22-3 від 02.11.2012р. та №8576/7/22-3 від 02.11.2012р. щодо проведення зустрічних звірок, відповідь на які не отримана.

При проведенні даної перевірки використані наявні дані інформаційних баз ДПС України по контрагенту ТОВ "Юкрейнексчендж", ТОВ "Спільне інвестування", а також матеріали довідки №27/16-01 від 31.07.2012 р., складену фахівцями відділу фінансових розслідувань УБВД ОЗШ ДПС в АР Крим, у ході реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи співробітниками відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі спільно з співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в АР Крим та співробітниками МУОД ДПА в АР Крим. У ході проведення заходів встановлено злочину групу, яка спеціалізувалась на конвертації грошових коштів у готівку та надання послуг підприємствам по формуванню фіктивного податкового кредиту та фіктивних валових витрат. Згідно вищезазначеної інформації встановлено, що ТОВ "ВСК ГЕОС", ТОВ "Спільне інвестування", ТОВ "Юкрейнексчендж" в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності формували податковий кредит по ПДВ та валові витрати по податку на прибуток з використанням завідомо неправдивих первинних документів, складених підставною особою, яка формувала бухгалтерські документи та податкову звітність.

В ході проведення не підтверджено наявність надання послуг підприємству МП "Кримдизельсервіс" від підприємств-постачальників ТОВ "Юкрейнексчендж" у жовтні, листопаді 2010р. та ТОВ "Спільне інвестування" у березні 2011р., що на думку податкового органу свідчить про те, що правочини між МП "Кримдизельсервіс" та ТОВ "Юкрейнексчендж" у жовтні, листопаді 2010р. та ТОВ "Спільне інвестування" у березні 2011р., здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту МП "Кримдизельсервіс" при здійснені взаємовідносин з ТОВ "Юкрейнексчендж" у жовтні, листопаді 2010р. та ТОВ "Спільне інвестування" у березні 2011р. були встановлені порушення:

- п.п. п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, в результаті завищено суму податкового кредиту за жовтень, листопад 2010р. у розмірі 24600,00 грн., у т.ч. жовтень 2010р. - 8200,00 грн., листопад 2010р. - 16400,00 грн.

- п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті завищено суму податкового кредиту за березень 2011р. у розмірі 31000,00 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Спільне інвестування" був укладений договір постачання №20 від 11.03.2011р.

На підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем були долучені до матеріалів справи банківська виписка за 08.04.2011 р. на суму 186000,00 грн., у т.ч. ПДВ 31000,00 грн. (а.с. 66) та видаткова накладна №143 від 14.03.2011 р. на суму 186000,00 грн., у т.ч. ПДВ 31000,00 грн. (а.с. 89).

За фактом отримання товару ТОВ "Спільне інвестування" була виписана податкова накладна №143 від 14.03.2011р. на суму 186000,00 грн., у т.ч. ПДВ 31000,00 грн. (а.с. 63).

Крім того, реальність поставки товару підтверджується карткою рахунку 201 накл. МП №0016651 за 01.03.2010р. - 31.03.2010р. КДС по всім валютам про оприбуткування пристрою управління електроприводом на суму 15500,00 грн. (а.с. 90) та лімітно-заборонною відомістю №65/1 від 14.03.2011р. на списання матеріалів (запасних частин) зі складу у виробництво комплекту пристрою управління електроприводом екскаваторів ЕКГ на суму 15500,00 грн. (а.с. 91).

Використання придбаного товару підтверджується копіями бухгалтерських документів про випуск продукції №МП-0000480 від 31.03.2011р. (а.с. 92) та документами про віднесення запасів на собівартість готової продукції №МП-0000456 від 31.03.2011р. (а.с. 93-95).

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вищезазначеними документами первинного та бухгалтерського обліку підтверджується фактичне придбання позивачем товару за договором постачання №20 від 11.03.2011р. з ТОВ "Спільне інвестування", з метою їх використання у господарській діяльності.

Також, між позивачем та ТОВ "Юкрейнексчендж" укладено договір постачання №161 від 11.10.2010р., за яким ТОВ "Юкрейнексчендж" поставило позивачу регулятори потоку олії 2х10-30/40/л/мін.

Виконання вищезазначеного договору підтверджується банківськими виписками: за 09.11.2010р. на суму 98400,00 грн., у т.ч. ПДВ 16400,00 грн. (а.с. 64) та за 30.11.2010 р. на суму 49200,00 грн., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. (а.с. 65), а також видатковими накладними:

- №юе011105 від 01.11.2010р. на суму 41000,00 грн., ., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. (а.с. 67);

- №юе011104 від 01.11.2010р. на суму 41000,00 грн., ., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. (а.с. 71);

- №юе151004 від 15.10.2010р. на суму 49200,00 грн., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн.

За фактом отримання товару ТОВ "Юкрейнексчендж" були виписані податкові накладні на загальну суму 147000,00 грн., у т.ч. ПДВ 24600,00 грн., а саме:

- №011105 від 01.11.2010р. на суму 49200,00 грн., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. (а.с. 60);

- №011104 від 01.11.2010р. на суму 49200,00 грн., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. (а.с. 61);

- №151004 від 15.10.2010р. на суму 49200,00 грн., у т.ч. ПДВ 8200,00 грн. (а.с. 62).

Крім того, реальність поставки товару підтверджується:

- карткою рахунку 201 накл. МП №0015702 за 01.10.2010р. - 31.03.2012р. КДС по всім валютам про оприбуткування регулятору потоку олії 2х10-30/40/л/мін на суму 41000,00 грн. (а.с. 68) та лімітно-забороною відомістю №196/1 від 01.11.2010р. на списання матеріалів (запасних частин) зі складу у виробництво регулятора потоку масла на суму 41000,00 грн. (а.с. 69).

- карткою рахунку 201 накл. МП №0015703 за 4 кв. 2010р. КДС по всім валютам про оприбуткування регулятору потоку олії 2х10-30/40/л/мін на суму 41000,00 грн. (а.с. 72) та лімітно-забороною відомістю №184/1 від 01.11.2010р. на списання матеріалів (запасних частин) зі складу у виробництво регулятора потоку масла на суму 41000,00 грн. (а.с. 73);

- карткою рахунку 201 накл. МП №0015553 за 01.10.2010р. - 31.03.2012р. КДС по всім валютам про оприбуткування регулятору потоку олії 2х10-30/40/л/мін на суму 41000,00 грн. (а.с. 82) та лімітно-забороною відомістю №162/1 від 15.10.2010 р. на списання матеріалів (запасних частин) зі складу у виробництво регулятора потоку масла на суму 41000,00 грн. (а.с. 83).

Використання придбаних товарів підтверджується наданими до суду копіями бухгалтерських документів про випуск продукції №МП-0000466 від 30.11.2011р., №МП-0000462 від 31.10.2010р. та документами про віднесення запасів на собівартість готової продукції №МП-0000412 від 29.11.2010р., №МП-0000414 від 30.11.2010р., №МП-0000404 від 30.10.2010р.,

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надані наступні договори:

- договір поставки №5332-1 від 27.07.2010р. з Концерном "Міські теплові мережі", згідно з яким позивач зобов'язується виготовити та передати у власність покупцю автомобілі спеціалізовані ремонтно-технічні майстерські моделі "КРТМ-1-03" на шасі ГАЗ-3309 у кількості 7 штук вартістю 285714,00 грн.

- контракт №4600016074/4645 від 16.09.2010р. з ВАТ "АрселорМіттал Кривій Ріг", згідно з яким позивач зобов'язується поставити та передати у власність покупцю спеціальну техніку на базі шасі КамАЗ.

Використання наданих товарів (послуг) у господарської діяльності підтверджено Реєстром виданих та отриманих податкових накладних та накладними:

- №5332-1-7 від 11.11.2010р. на суму 285714,00 грн., у т.ч. ПДВ - 47619,00 грн. (а.с. 70);

- №5332-1-6 від 02.11.2010р. на суму 285714,00 грн., у т.ч. ПДВ - 47619,00 грн. (а.с. 79);

- №5332-1-5 від 22.10.2010р. на суму 285714,00 грн., у т.ч. ПДВ - 47619,00 грн. (а.с. 80).

Судом встановлено, що документи створені у ході виконання укладених між позивачем та ТОВ "Юкрейнексчендж", ТОВ "Спільне інвестування" договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку і є первинними документами.

Крім того, відповідачем при проведені перевірки були досліджені вказані документи, що відображено в акті перевірки, без посилання на невідповідність цих документів вимогам діючого законодавства.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на дані акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, матеріали довідки №27/16-01 від 31.07.2012р., а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт про неможливість проведення звірки з контрагентом позивача, дані досудового слідства та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Суд також вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність угод укладених між позивачем та ТОВ "ВСК ГЕОС", ТОВ "Спільне інвестування", ТОВ "Юкрейнексчендж", з огляду на таке.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем валових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону №334, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

Як встановлено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334, у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334, не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З урахуванням того, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Юкрейнексчендж", ТОВ "Спільне інвестування" були товарними та реальними, підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат у 4 кварталі 2010 р. у сумі 123000,00 грн. та за 1 квартал 2011 р. у сумі 155000,00 грн. є безпідставними.

Стосовно встановленого податковим органом завищення податкового кредиту МП "Кримдизельсервіс" за жовтень, листопад 2010р. у розмірі 24600,00 грн. та за березень 2011р. у розмірі 31000,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону №168, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

В силу вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4.5 Закону №168, с суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищезазначені норми узгоджуються з нормами Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

В порядку, передбаченому ст.. 71 КАС України, відповідачем не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих те, що контрагенти позивача на момент укладення угод були виключені з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим не були наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ТОВ "Спільне інвестування" та ТОВ "Юкрейнексчендж" судом встановлено, що вони відповідають вимогам ч.2 п. 201.1 ст. 200 ПКУ.

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті № 9032/22-3/16322987 від 16.11.2012р. про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0012292204 від 13.12.2012 р, №0012272204 від 13.12.2012 р. , №0012282204 від 13.12.2012 р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 у справі № 801/2437/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва