Постанова

від 18.09.2013 по справі 813/6429/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року № 813/6429/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Антонюка П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Захід сім плюс» про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2013 року Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі-ДПІ у Личаківському районі м.Львова) звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства «Захід сім плюс» (надалі по тексту-ПП «Захід сім плюс»), в якому, згідно усних уточнених позовних вимог, просить стягнути з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти у розмірі 781 377,53 грн. для погашення податкового боргу. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток визначені контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, які є узгоджені. Оскільки вжиті органом ДПІ заходи не призвели до погашення податкового боргу, він звернувся з означеним вище позовом до суду.

Згідно ухвали судді від 19.08.2013 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно і належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт із судовими документами, відправлений судом за зареєстрованим місцем знаходження відповідача (місцезнаходження: м.Львів, вул.Богдана Котика, буд. в„–7, кв. в„–202 ), органами поштового зв'язку повернений з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Згідно з ч.8 ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З урахуванням вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи факт повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, суд вважає, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що справа може бути розглянута по суті за наявними у ній доказами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, а відсутність представника відповідача, відповідно до ст.128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «Захід сім плюс» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Личаківському районі м.Львова з 16.12.2009 року за №58290.

Відповідно до довідки ДПІ у Личаківському районі м.Львова №1021/24-0 від 17.07.2013 року, по Підприємству станом на 17.07.2013 року обліковується заборгованість до бюджету у загальній сумі 781 377,53 грн., а саме:

-по податку на прибуток приватних підприємств на суму - 390 945,11 грн.;

-по податку на додану вартість на суму 390 432,42 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з 15.11.2010 року по 10.12.2010 року працівниками ДПІ у Сихівському районі м.Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Захід сім плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.12.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 15.12.2010 року №3039/23-209/36873125. На підставі вказаного акта перевірки органом ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0003192321/0 та №0003182321/0 від 24.12.2010 року (отримані головним бухгалтером Підприємства 24.12.2010 року), якими відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 390 945,11 грн.

Окрім цього, заборгованість по податку на прибуток підприємств включає у себе борг, який виник внаслідок неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за ІІ-IV квартал 2011 року, за І-ий квартал 2012 року, за І-ше півріччя та 9-ть місяців 2012 року, що встановлено при проведенні камеральних перевірок, зокрема: - актом перевірки від 03.03.2012 року №158/15-1, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 року №0002581510 на суму 1 020,00 грн.; - актом перевірки від 13.07.2012 року №396/15-1, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2012 року №0007091510 на суму 1 020,00 грн.; - актом перевірки від 12.12.2012 року №585/15-1, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року №0011241510 на суму 2 040,00 грн.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача по податку на додану вартість становить у загальній сумі 390 432,42 грн. та виникла внаслідок несплати штрафних (фінансових) санкцій, що були застосовані ДПІ у Сихівському районі м.Львова та ДПІ у Личаківському районі м.Львова згідно податкових повідомлень-рішень:

-№000034234110 від 08.10.2010 року та №0000342341/1 від 26.11.2010 року, винесених на підставі висновків акта перевірки №2251/23-409/36873125 від 22.09.2010 року з питань формування податкового кредиту і податкових зобов'язань по взаєморозрахунках з ПП «Компанія Укрбізнес» за квітень 2010 року;

-№0000581520/2452/15-2 від 02.02.2012 року, винесеного на підставі висновків акта №35/15-2/36873125 від 02.02.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (за жовтень 2011 року);

-№0001811520/10/1620 від 10.04.2012 року, винесеного на підставі висновків акта №90/15-2/36873125 від 10.04.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (за грудень 2011 року, січень та лютий 2012 року);

-№0002651520/10/4869/15-2 від 18.05.2012 року, винесеного на підставі висновків акта №116/15-2/36873125 від 18.05.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (за березень 2012 року);

-№0003001520/10/5162/15-2 від 23.05.2012 року, винесеного на підставі висновків акта №134/15-2/36873125 від 23.05.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (за квітень 2012 року);

-№0003911520/10 від 07.08.2012 року, винесеного на підставі висновків акта №173/15-2/36873125 від 07.08.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (за травень 2012 року).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, платник податків оскаржив їх до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року позовну заяву у справі №2а-6383/11/1370 за адміністративним позовом ПП «Захід сім плюс» до ДПІ у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України.

В силу положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вищезазначене судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошові зобов'язання зі сплати ПДВ та ПНП, визначені відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ, є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м.Львова сформовано та 06 лютого 2012 року надіслано відповідачу податкову вимогу від 30.01.2012 року №129 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 768 117,53 грн. ( у т.ч. основний платіж - 576 343,93 грн., штрафні (фінансові) санкції - 191 773,60 грн.).

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Захід сім плюс» (м.Львів, Личаківський район, вул.Богдана Котика, буд. в„–7, кв. в„–202 ; код ЄДРПОУ 36873125) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти в сумі 781 377 (сімсот вісімдесят одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 53 коп. для погашення його податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 вересня 2013 року.