Рішення

від 03.09.2013 по справі 910/11827/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11827/13 03.09.13

За позовом комунального підприємства «Фармація»

до дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва

про відшкодування витрат в сумі 24 661,04 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Нескей І.Г. (за довіреністю)

від відповідача Іщенко А.П. (за довіреністю)

від третьої особи не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Фармація» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва про відшкодування витрат в сумі 24 661,04 грн., а саме: 22 513,51 грн. основного боргу, 1 555,22 грн. пені, 592,31 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо відшкодування понесених позивачем витрат за договором по безоплатному відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів № 7 від 20.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11827/13 та призначено її до розгляду на 23.07.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Суд залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва та відклав розгляд справи.

У наступному судовому засіданні представники позивача та відповідача заявили спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 08.08.2013 р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.09.2013 р.

Через канцелярію суду 12.08.2013 р. від Державної казначейської служби України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію суду 02.09.2013 р. від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги,

Відповідач відзиву на позов не надав, представник в судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи та задовольнив клопотання позивача про припинення провадження в частині основного боргу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального суду України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

20.01.2012 р. між комунальним підприємством «Фармація» (виконавцем) та дитячою поліклінікою № 1 Святошинського району м. Києва (замовником) було укладено договір по безоплатному відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів № 7 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 предметом цього Договору є взаємовідносини виконавця та споживача по забезпеченню безоплатного відпуску пільговим верствам населення (далі - споживач) лікарських засобів за рецептами лікарів замовника. Виконавець приймає на себе зобов'язання через свої структурні підрозділи, за рахунок власних коштів безоплатно на підставі рецептів лікарів замовника відпускати споживачам лікарські засоби. Замовник зобов'язується відшкодувати в повному обсязі витрати виконавця, пов'язані з наданням споживачу послуг, зазначених в п. 1.2. за рахунок та в межах бюджетних асигнувань.

Згідно з п. 2.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.11.2012 р.) загальна сума Договору становить 176 800,00 грн., визначається, виходячи з розміру бюджетного фінансування, та може бути змінена протягом терміну дії цього Договору в разі зменшення або збільшення розміру бюджетного фінансування.

Відповідно до п. 3.2. Договору замовник зобов'язується здійснювати відшкодування понесених витрат виконавця після надання ним документів, вказаних в п. 3.1. Договору, по мірі надходження коштів з відповідного бюджету на фінансування цих цілей, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним.

В силу п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 Договору виконавець зобов'язується, зокрема, забезпечити відпуск лікарських засобів споживачам безкоштовно відповідно до наданих йому рецептів одночасно з їх наданням. Найменування лікарських засобів зазначаються у рецептах згідно з Правилами виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення, затвердженими наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360); щомісячно до 10 числа надавати замовнику в паперовому варіанті звіт та рахунок на відшкодування понесених витрат, що підтверджують обсяги наданих послуг в попередньому періоді.

Виконавцем було надано замовнику в паперовому варіанті звіт та рахунок на відшкодування понесених витрат на загальну суму 22 513,51 грн., що підтверджується доказами наданими в матеріали справи.

Замовник свої обов'язки по відшкодування понесених витрат не виконав, залишивши за собою заборгованість в розмірі 22 513,51 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 22 513,51 грн., посилаючись на те, що відповідачем не було здійснено відшкодування понесених витрат.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач погасив заборгованість перед позивачем на суму 22 513,51 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.08.2013 р., наданою до матеріалів справи.

Таким чином, на момент розгляду справи основний борг сплачено, а предмет спору в цій частині позову відсутній.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абзацу першого п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У абзаці четвертому п. 4.4. Постанови зазначено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва 16.06.2013 р., про що свідчить відмітка на позовній заяві.

Таким чином, провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 22 513,51 грн., яка була сплачена відповідачем 20.08.2013 р., тобто після звернення до суду з позовом, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 1 555,22 грн. та 592,31 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору за порушення умов відшкодування понесених витрат виконавця замовник, відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 47 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина)

Дана обставина є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки відсутність коштів свідчить про ненастання обов'язку виконання зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1 555,22 грн. пені та 592,31 грн. трьох процентів річних не підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині основного боргу в розмірі 22 513,51 грн. підлягають припиненню, в частині стягнення з відповідача 1 555,22 грн. пені та 592,31 грн. трьох процентів річних - не підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони відповідача, оскільки основний борг було сплачено після подання позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дитячої поліклініки № 1 Святошинського району м. Києва (03179, м. Київ, вул. Уборевича, 11, код 26316054) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь комунального підприємства «Фармація» (01030, м. Київ, вул. І. Франка, 38-Б, код 05415852) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 22 513 (двадцять дві тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 51 коп. припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова