Рішення

від 19.09.2013 по справі 757/6328/13-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6328/13-ц

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І. ,

при секретарі - Кирей О. В.,

при секретарі Кіров О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної академії житлово-комунального господарства, Державного вищого навчального закладу "Київський університет управління та підприємництва" про внесення змін до запису у трудовій книжці, стягнення вихідної допомоги, стягнення заборгованості нарахованої але не виплаченої і недоплаченої заробітної плати, стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки заробітної плати, стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогами до Державної академії житлово-комунального господарства, Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» і просить зобов'язати відповідача1 виправити запис про її звільнення у її трудовій книзі зі звільнення на підставі ч1 ст.36 КЗпП України на звільнення з підстав ч3 ст.38 КЗпП України, зобов'язати відповідача 1 внести АРМ -звіт (персоніфікація) до бази пенсійного фонду після нарахування усіх необхідних виплат за січень 2013 року відповідно до наказу №76 від 21.01.2013р., стягнути з відповідача 1, а в разі відсутності у нього коштів, з його правонаступника - відповідача2 суму заборгованості нарахованої, але недоплаченої заробітної плати по грудень 2012 року в розмірі 11 992,43грн., стягнути з відповідача 1, а в разі відсутності у нього коштів, з його правонаступника - відповідача2 суму коштів передбачених ст.44 КЗпП України до виплати при звільненні працівника за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, а саме у розмірі трьохмісячного середнього заробітку -20 643,48грн., стягнути з відповідача 1, а в разі відсутності у нього коштів, з його правонаступника - відповідача2 суму заборгованості по не нарахованій та не виплаченій заробітній платі за 12 робочих днів січня 2013 року з 01.01.2013р. по 21.01.2013р. розмірі 3 667,63грн., стягнути з відповідача 1, а в разі відсутності у нього коштів, з його правонаступника - відповідача2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто з 21 січня 2013 року по день фактичного розрахунку, стягнути з відповідача 1, а в разі відсутності у нього коштів, з його правонаступника - відповідача2 компенсації за невикористані відпустки 31 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., за невикористані 31 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 01.07.2011р.по 30.06.2012р. та грошову компенсацію за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованого часу з 01.07.2012р. по 21.01.2013р. у розмірі 25 565,09грн. Позивач стверджує,що її незаконно було звільнено за угодою сторін, всупереч її бажанню та її вимогам. Позивач зазначає про те, що 21 січня 2013 року подала заяву про звільнення у зв'язку з грубим порушенням трудового законодавства відповідачем . При цьому звільнення позивача відбулось за її заявою про звільнення за угодою сторін, написану позивачем лише після тиску на неї з боку уповноважених осіб Державної академії ЖКГ.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1, її представники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на порушення відповідачем трудового законодавства відносно позивача.

Представник Державної академії житлово-комунального господарства Кучеренко М.С. під час судового розгляду фактично визнала вимоги позивача ОСОБА_1 в частині заборгованості по нарахованій, але недоплаченій заробітній платі за період її роботи з 01.09.2012р. по 31.12.2012р. у розмірі в сумі 10 876,17грн. , заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 21 січня 2013 року в розмірі 3 148,73грн., грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 15 901,93грн. , а також визнала вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку в розмірі 45 304,33грн., заперечувала в частині внесення змін до трудової книжки з підстав ч1 ст.36 КЗпП України на ч3 ст.38 КЗпП України, оскільки звільнення відбулось за поданою позивачем заявою 21 січня 2013 року за власним бажанням. Внесення звіту до бази пенсійного фонду здійснюється власником або уповноваженим ним органом лише після нарахування та виплати всіх належних працівникові коштів.

Представник Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» Кузьмін С.А. вимоги позивача в частині університету не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що на даний час навчальний заклад не може відповідати по зобов'язанням академії, оскільки ліквідація вказаного органу не завершена, діяльність Академії не припинена, передавальний акт не підписаний, в трудових відносинах позивач з університетом не перебувала.

Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представників ОСОБА_2 і ОСОБА_3, представників відповідачів Кучеренко М.С. і Кузьміна С.А., допитавши свідка ОСОБА_6, вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини. 05 серпня 2011 року наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України №937 «Про утворення державного вищого навчального закладу «Київський університет управління підприємництва» на виконання розпорядження КМ України від 22 червня 2011 року №697 «Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів» припинено Державну академію житлово-комунального господарства та Українську академію бізнесу та підприємництва шляхом реорганізації (злиття) з утворенням на їх базі державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» . Цим же наказом визначено, що державний навчальний заклад «Київський університет підприємництва» є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Державної академії житлово-комунального господарства та Української академії бізнесу та підприємництва. Цим же наказом утворено комісію з припинення вищих навчальних закладів, що реорганізуються у визначеному в додатку складі. Цим же наказом визначено комісії з припинення повідомити працівників вищих навчальних закладів і підприємств , що реорганізуються відповідно до цього наказу, про наступне вивільнення та запропонувати їм роботу у державному вищому навчальному закладі «Київський університет управління та підприємництва» .

30 травня 2012 року позивача ОСОБА_1 повідомлено про наступне вивільнення у зв'язку з реорганізацією академії та створення нової установи - державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» .

14 грудня 2012 року позивач подала заяву на звільнення з 18 грудня 2012 року за угодою сторін відповідно до ст. 36КЗпП України.

21 січня 2013 року позивач подала заяву про звільнення з 21 січня 2013 року у зв'язку з порушенням законодавства про працю, а саме : строків виплати та обсягу заробітної плати, ненадання щорічної відпустки протягом двох років. Просила провести розрахунки та виплатити вихідну допомогу відповідно до ст. 44 КЗпП України.

Вказана заява була прийнята відповідачем 21 січня 2013 року.

21 січня 2013 року позивачем подана заява про звільнення з роботи 21 січня 2013 року за угодою сторін відповідно до ст. 36 КЗпП України.

Вказана заява стала підставою для видання наказу ДАЖКГ 21 січня 2013 року №76, згідно якого позивач ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади 21 січня 2013 року за угодою сторін з виплатою грошової компенсації за невикористані 31 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., за невикористані 31 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 01.07.2011р.по 30.06.2012р. та грошову компенсацію за невикористані 18 календарних днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованого часу з 01.07.2012р. по 21.01.2013р.

Під час судового розгляду представник відповідача Кучеренко М.С. визнала вимоги позивача щодо внесення інформації до АРМ -звітності (персоніфікації) після нарахування належних виплат позивачу , щодо заборгованості по нарахованій, але недоплаченій заробітній платі за період її роботи з 01.09.2012р. по 31.12.2012р. у розмірі в сумі 10 876,17грн. , заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 21 січня 2013 року в розмірі 3 148,73грн., грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 15 901,93грн. , а також визнала вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку в розмірі 45 304,33грн.

Із наданих розрахунків видно, що позивач в період з вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року отримала заробітної плати 11 843,55грн. замість нарахованої до видачі 22 719,73грн. Після звільнення позивач належних коштів не отримала.

Оцінюючи встановлені обставини справи суд враховує наступне.

Згідно ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін;

Згідно ч3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно ст. 235 КЗпП України У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства 29.07.1993р. №58 : «2.4. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)».

Вирішуючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача виправити запис про її звільнення у трудовій книжці зі звільнення на підставі ч1 ст.36 КЗпП України на звільнення на підставі ч3 ст.38 КЗпП України , суд враховує те, що вказаний запис було внесено до трудової книжки позивача ОСОБА_1 відповідно до наказу №76 від 21 січня 2013 року, виданого на підставі поданої позивачем заяви від 21 січня 2013 року про звільнення за угодою сторін.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження існування заборгованості по нарахованій, але недоплаченій заробітній платі за період роботи позивача з 01.09.2012р. по 31.12.2012р. у розмірі в сумі 10 876,17грн. , заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 21 січня 2013 року в розмірі 3 148,73грн. , грошової компенсації за невикористані відпустки в розмірі 15 901,93грн.

Вказані суми заробітної плати належної позивачу підтверджуються довідками складеними відповідачем Державною академією житлово-комуналного господарства в особі Голови комісії з припинення ВНЗ та бухгалтера, на підставі наявних бухгалтерських відомостей та з урахуванням сум утриманих податків та інших оов'язкових платежів.

Враховуючи, що Державною академією житлово-комуналного господарства розрахунок з позивачем ОСОБА_1 в строки визначені ст. 116 КЗпП України проведений не був, вимоги позивача про застосування відповідальності визначеної ст. 117 КЗпП України є повністю обгрунтованими. Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22 січня 2013 року по 19 вересня 2013 року складає за розрахунками комісії з припинення ВНЗ- 45 304,33грн.

Вимоги позивача про стягнення вищезазначених сум з Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» є безпідставними, оскільки в трудових відносинах з вказаною юридичною особою ОСОБА_1 не перебувала.

Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього

свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом

Державна академія житлово-комунального господарства, тобто юридична особа з якою позивач знаходилась в трудових відносинах, та яка має заборгованість перед позивачем , не є такою, що припинилась в розумінні ст. 104 ЦК України, ліквідаційна процедура триває, передавальний акт не складений. Отже відповідно до ст. 107 ЦК України на її правонаступника , визначеного наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України №937 від 05 серпня 2011 року «Про утворення державного вищого навчального закладу «Київський університет управління підприємництва», не можливо в даний час покласти обов'язки по відшкодуванню боргу по заробітній платі.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести АРМ -звіт (персоніфікація) до бази пенсійного фонду є передчасними, оскільки вказані дії відповідач зобов'язаний вчинити після нарахування усіх необхідних виплат позивачу, що про що не заперечує відповідач .

Так, згідно ч2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Згідно п.4.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 N 22-2, тазареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за N 1014/18309 із наступними змінами та доповненнями, Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідач повинен сплатити судовий збір в дохід держави відповідно до частини задоволених вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36,116,117, 232, 233 КЗпП України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державної академії житлово-комунального господарства на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій заробітній платі за період роботи з 01 вересня 2012 року по по 31 грудня 2012 року в сумі 10 876,17грн. , заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 21 січня 2013 року в розмірі 3 148,73грн. , компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 15 901,93грн. , середній заробіток за час затримки проведення розрахунку в розмірі 45 304,33грн. , а всього 75 231,16 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Державної академії житлово-комунального господарства в дохід держави судовий збір в розмірі 752,31грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по нарахованій заробітній платі за період роботи з 01 вересня 2012 року по по 31 грудня 2012 року в сумі 10 876,17грн. , заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 21 січня 2013 року в розмірі 3 148,73грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районий суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Цокол Л.І.