Рішення

від 16.09.2013 по справі 136/1778/13-ц

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1778/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"16" вересня 2013 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Пороховий Г.І.

при секретарі Квашук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садово-городнього масиву „Турбівський" про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Липовецького районного суду Вінницької області із позовом до Садово-городнього масиву „Турбівський" про визнання незаконним та скасування рішення правління.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує у позовній заяві на те, що 26 листопада 2009 року Липовецькою РДА було винесено розпорядження № 352, на підставі якого їй виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 783751, відповідно до якого вона володіє на праві приватної власності земельною ділянкою, загальною пло щею 0,1199 га, яка розташована у садовому товаристві „Ромашка" масив „Турбів ський" на території Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Проте, 26 квітня 2013 року вона отримала копію ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 19 квітня 2013 року про відкриття провадження у цивільній справі № 136/665/13-ц за по зовом ОСОБА_3 до Липовецької РДА, ОСОБА_1; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: садового-городній масив „Турбівський" та ОСОБА_4 про визнання недійсним вищенаведеного державного акту на право власності на земельну ділян ку серії ЯИ № 783751. Так, письмовими доказами, якими ОСОБА_3 обґрунтовує своєї позовні вимоги є рішення правління садово-городнього масиву „Турбівсь кий", оформленого протоколом № 9 від 24 березня 2012 року, на підставі якого останній було надано у користування земельні ділянки НОМЕР_1 загальною площею 0,12 га розташованих у садового товариства „Ромашка" масив „Турбівський" на території Приборівської сільської ради Липовецького району; членська книжна садівника та довідка СГМ „Турбівський" № 3 від 28.02.2013 р., згідно змісту якої зазначеній особі належать дані земельні ділянки, згідно журналу реєстрації масиву.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не надіслала.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_5 позов підтримав, проти задоволення не заперечує.

Представник відповідача Садово-городнього масиву „Турбівський" у судове засіданнія не з'явився, однак направив до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за їх відсутності, позов не визнають.

Представник позивача суду пояснив, що вищенаведене рішення правління садово-городнього масиву „Турбівський" код ЄДРПОУ 21723725, оформленого протоколом № 9 від 24 березня 2012 року, в частині, що стосується надання у користування ОСОБА_3 земельних ділянок, якими на праві приватної власності володіє ОСОБА_1 є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, а отже підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки не відповідає та прямо суперечить приписам чинного законодавства України, що регулює суспільні відносини у даній сфері, що в свою чергу вбачається з наступного.

Так, відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки вини кає з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно ст. 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати передбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. В даному випадку відсутня жодна підстава припинення права власності на земельну ділянку визначена ст. 140 Земельного Ко дексу України відносно ОСОБА_1, якій виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

Таким чином, необхідно прийти до цілком обґрунтованого висновку про те, що правлінням садово-городнього масиву „Турбівський" при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого протоколом № 9 від 24 березня 2012 року, в частині надання громадянці ОСОБА_3 у користування земельних ділянок НОМЕР_1, не було враховано змісту норм земельного законодавства, а також наявність у позивача документу, який підтверджує її право власності на дані земельні ділянки.

Суд дослідив докази, з яких вбачається, що колишній чоловік позивачки ОСОБА_4 користувався земельними ділянками НОМЕР_1 в кварталі № 4 садово-городнього масиву „Турбівський" та у 2012 році відмовився за станом здоров'я. За рішенням правління масиву № 9 від 14 березня 2012 року зазначені земельні ділянки були передані ОСОБА_3, яка була зарахована до членів товариства, що підтверджується членською книжкою садівника та довідкою садово-городнього масиву «Турбівський». Як слідує з матеріалів справи, згідно розпорядження Липовецької районної державної адміністрації від 28 грудня 2012 року № 528 їй було надано дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки. Однак відповідно до Постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року визнано протиправним та скасовано вищезазначене розпорядження.

Положенням ст. 41 Конституції України передбачають, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Зміст ст. 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Суд, заслухавши представника позивача - адвоката ОСОБА_5 вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки вини кає з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно ст. 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати передбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. В даному випадку відсутня жодна підстава припинення права власності на земельну ділянку визначена ст. 140 Земельного Ко дексу України відносно ОСОБА_1, якій виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

Таким чином, необхідно прийти до цілком обґрунтованого висновку про те, що правлінням садово-городнього масиву „Турбівський" при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого протоколом № 9 від 24 березня 2012 року, в частині надання громадянці ОСОБА_3 у користування земельних ділянок НОМЕР_1, не було враховано змісту норм земельного законодавства, а також наявність у позивача документу, який підтверджує її право власності на дані земельні ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що колишній чоловік позивачки ОСОБА_4 користувався земельними ділянками НОМЕР_1 в кварталі № 4 садово-городнього масиву „Турбівський" та у 2012 році відмовився за станом здоров'я. За рішенням правління масиву № 9 від 14 березня 2012 року зазначені земельні ділянки були передані ОСОБА_3, яка була зарахована до членів товариства, що підтверджується членською книжкою садівника та довідкою садово-городнього масиву «Турбівський». Як слідує з матеріалів справи, згідно розпорядження Липовецької районної державної адміністрації від 28 грудня 2012 року № 528 їй було надано дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки. Однак відповідно до Постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року визнано протиправним та скасовано вищезазначене розпорядження.

Згідно Пленуму Верховного суду України в абз. 2 п.8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Плену Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно з якими при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Керуючись ст. 319 ЦК України, ст.ст. 125, 140, 154 ЗК України, ст.ст. 3, 118 -120 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рі шення правління садово-городнього масиву„Турбівський" (адреса місця зна ходження: 22515, Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Приборівка, код ЄДРПОУ 21723725), оформленого протоколом № 9 від 24.03.2012 р., в частині надання ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2) у користування земельних ділянок НОМЕР_1 загальною площею 0,12 га розташованих у садовому товаристві „Ромашка" масив „Турбівський" на те риторії Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, як незаконне.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Г. І. Пороховий