Ухвала

від 13.09.2013 по справі 11/796/1603/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Кияшка О.А.,

суддів Мороза І.М., Ковальської В.В.,

за участю:

прокурора Глиняного С.В.,

захисників ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької області, Хмельницького району, с. Курилівка, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого на посаді директора МПП «Оріон- V», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він згідно наказу № 1 від 20.08.1993 був призначений на посаду директора Малого приватного підприємства «ОРІОН-V» (код ЄДРПОУ 21508659), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф.102.

07 червня 2010 року у Віснику державних закупівель вийшло оголошення щодо проведення Державною митною службою України тендеру на закупівлю товару за предметом «Товари з паперу чи картону, шкільні та канцелярські». З метою прийняття участі в тендері, учасникам до 09.07.2010 року слід було подати наступні документи: довідку про обладнання, довідку про кваліфікацію працівників, довідку з державної податкової інспекції про сплату податків і зборів, довідку підрозділів Міністерства економіки України про відсутність порушення справи про визнання учасника банкрутом, копію статуту учасника, копію довідки ЄДРПОУ, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, тендерне забезпечення у вигляді банківської гарантії (тендерної гарантії), тендерну пропозицію, зразки бланкової продукції, довідку про виконання аналогічних договорів, документ, що підтверджує статус вітчизняного виробника.

Так, приблизно о 05 год. 09.07.2010 року, перебуваючи по вул. Зоологічній, 4-А, оф.102 в м. Києві, у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на виготовлення сфальсифікованого документу, а саме підроблення тендерної гарантії, яка являлась обов'язковим офіційним документом для участі у тендері, який проводився Державною митною службою України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення сфальсифікованого документу, ОСОБА_2, знаходячись у себе в офісі за №102 по вул. Зоологічній, 4-А в м. Києві, за допомогою технічних засобів виготовив сфальсифікований документ, тобто підробив тендерну гарантію №41.06.-18/6-12 від 08.07.2010 року, внісши в її зміст неправдиві відомості про те, що Акціонерно-Комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» взяв на себе безвідкличні зобов'язання протягом п'яти робочих днів сплатити Державній митній службі України за його першою вимогою суму у розмірі, що не перевищує 6157 грн., за умови одночасного письмового його підтвердження, що Мале приватне підприємство «ОРІОН-V» (код ЄДРПОУ 21508659) відмовляється виконувати свої зобов'язання, які передбачаються його тендерною пропозицією.

Надалі, ОСОБА_2, о 09 год. 50 хв. 09.07.2010 року, перебуваючи по вул. Дегтярівській, 11-Г в м. Києві, з метою участі у тендері, організованому Державною митною службою України, надав його членам весь перелік необхідних документів, серед яких була підроблена тендерна гарантія за № 41.06.-18/6-12 від 08.07.2010 року.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 358 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, посилаючись на те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

До початку апеляційного розгляду прокурор подав доповнення до апеляції, в яких просить апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання, постановити новий вирок, яким засудити до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, та на підставі ст.49 КК України звільнити його від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції, постановити виправдувальний вирок, посилаючись на те, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки матеріали кримінальної справи повністю сфальсифіковані з метою приховати розтрату бюджетних коштів працівниками митної служби.

Захисник ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції, а справу закрити, посилаючись на те, що на момент виготовлення ОСОБА_2 тендерної гарантії від імені Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» такого підприємства не існувало, а був правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк», а тому вказана тендерна гарантія не є підробленим документом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали свої апеляції і заперечили проти апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і заперечив проти задоволення апеляцій засудженого та його захисника, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, вивчивши матеріали справи, обговоривши та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника не підлягають задоволенню, а апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтував його доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на фактичних даних, що містяться у показаннях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновку експерта № 619 від 15.09.2010 року та підтверджується речовим доказом у справі - тендерною гарантією за № 41.06-18/6-12 від 08.07.2010 року.

Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що наведені докази у сукупності із показаннями ОСОБА_2, який в судовому засіданні підтвердив факт власноручного виготовлення тендерної гарантії за № 41.06-18/6-12 від 08.07.2010 року Акціонерно-Комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» для подання до Державної митної служби України з метою забезпечення участі Малого приватного підприємства «ОРІОН-V» у тендері, доводять факт підроблення ОСОБА_2 офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання такого документа.

Суд першої інстанції перевірив твердження сторони захисту стосовно того, що банківська гарантія не є офіційним документом, та правильно дійшов висновку, що таке твердження є безпідставним, адже, як вбачається з показань працівників Державної митної служби України ОСОБА_8 і ОСОБА_9, за відсутності банківської гарантії тендерна пропозиція ОСОБА_2 була б відхилена з цієї підстави.

Доводи апеляції захисника про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, оскільки на момент виготовлення ним тендерної гарантії від імені Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», такого підприємства не існувало, є необґрунтованими, оскільки в ході розгляду справ встановлено, що вказано банківська установа існувала, але у її назві відбулись зміни, про які ОСОБА_2 не було відомо.

Ознак фальсифікації доказів в ході розгляду справи судом першої інстанції та апеляційного розгляду справи не встановлено.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, оцінивши докази у їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність виниОСОБА_2 у інкримінованому йому злочині та правильно кваліфікував його дії.

При цьому суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідження та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив подані сторонами докази у справі та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Постановляючи вирок, суд першої інстанції дав оцінку всім доказам у справі, зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Будь-яких суперечностей у вироку колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування вироку суду першої інстанції та закриття справу у зв'язку з відсутністю події злочину чи відсутністю в діянні складу злочину за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію прокурора в частині застосування ст.49 КК України щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Підстав для постановлення свого вироку, як про це просить у своїй апеляції прокурор, колегія суддів не вбачає, адже відповідно до вимог ст.376 КПК України апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст.7-1 КПК України, скасовує вирок і закриває справу.

Пункт 5 ч.1 ст.7-1 КПК України визначає закінчення строків давності як підставу закриття кримінальної справи.

Відповідно до ст.49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності обчислюється з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили.

Для злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, який є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, строк давності становить три роки.

Таким чином, на момент розгляду справи в апеляційному суді строк притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин закінчився, у зв'язку з вирок суду підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року задовольнити частково, апеляції засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу щодо ОСОБА_2 закрити у зв'язку із закінченням строків давності.

Обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.

СУДДІ: