Рішення

від 23.09.2013 по справі 904/6300/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.13р. Справа № 904/6300/13

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі". м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Побут" Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми "Славутич", м. Дніпропетровськ

про стягнення 84 710 грн. 80 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С. - представник за дов. № 101 від 02.02.2011

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства «Побут» Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми «Славутич» про стягнення основної заборгованості у розмірі 82 233 грн. 94 коп. та пені у розмірі 2 476 грн. 86 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії згідно договору постачання теплової енергії № 020751 від 01.10.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в засіданні на 23.09.2013.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки поштові конверти (арк. с. 61) з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» (далі - позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством «Побут» Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми «Славутич» (далі - відповідач, споживач) був укладений договір постачання теплової енергії № 020751 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору облік теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах опалення за адресою вул. С. Ковалевської, 78 розрахунковим способом.

Згідно з п. 6.2. договору тариф для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія - 1 Гкал 244 грн. 31 коп.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку постачальника, який зобов'язаний направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4. договору).

Відповідно до п. 7.8. договору у разі зміни тарифів на теплову енергію її розрахункова вартість у додатку 1 змінюється постачальником з дати введення нового тарифу за діючим договором без додаткової угоди.

На виконання у мов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 172 122 грн. 83 коп., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (арк. с. 26-38).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки № 020761 на оплату теплової енергії у період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року (арк. с. 13-25), що підтверджується реєстрами рахунків та актів, в яких міститься дата та підпис про отримання рахунків представника відповідача (арк. с. 40-58).

Відповідач здійснив часткову оплату поставленої теплової енергії у розмірі 82 233 грн. 94 коп., про сторони дійшли згоди, підписавши акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2013 (арк. с. 39). Після чого, відповідач 17.07.2013 здійснив часткову оплату у розмірі 1233 грн. 94 коп. (арк. с. 64). Відповідачем 15.08.2013 перераховано на погашення заборгованості 7000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (арк. с. 65), після звернення позивача до господарського суду із позовною заявою, саме 13.08.2013.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію складає 74 000 грн. 00 коп.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання теплової енергії за представленими актами та не надано доказів повної її оплати на суму 74 000 грн. 00 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 74 000 грн. 00 коп.

Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Враховуючи, що відповідач добровільно сплатив суму основного боргу у розмірі 7 000 грн. 00 коп., після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач, на підставі п. 8.2.3 договору, нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 476 грн. 86 коп. за період з 15.12.2012 по 10.06.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2.3 договору в разі оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

З вищевикладеного вбачається, що у п. 8.2.3 договору не визначено порядку нарахування пені, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 476 грн. 86 коп. задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 645 грн. 13 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Побут» Колективного підприємства Дніпропетровської виробничо-торгівельної фірми «Славутич» (49087, м. Дніпропетровськ, вул. С. Ковалевської, 78, код ЄДРПОУ 24990779) на користь Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) основний борг у розмірі 74 000 грн. 00 коп. (сімдесят тисяч грн. 00 коп.) та 1 645 грн. 13 коп. (одна тисяча шістсот сорок п'ять грн. 13 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 7 000 грн. 00 коп. припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 24.09.13р.