cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2013 р. Справа №917/1713/13
про стягнення 5 311,14 грн.
Суддя Плотницька Н.Б.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки №4602-ПОЛ від 13.11.2012 в розмірі 5 331,14 грн.
Позивач в судовому засіданні 10.09.2013 виклав зміст позовних вимог та наполягає на їх задоволенні. 24.09.2013 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в засіданні 24.09.2013 без участі представника позивача, дане клопотання судом задоволено.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав. Ухвала, що направлялася відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою пошти про закінчення строку зберігання.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим позивачем, відповідач значиться за адресою, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позові.
Судом враховано рекомендації, викладені у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких у разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того п. 3.9.2 містить рекомендацію, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відтак, обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
13.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліта плюс" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки №4602-ПОЛ від 13.11.2012 (далі - Договір), в якому сторони домовились, що Позивач поставляє та передає у власність, а Відповідач приймає та оплачує поставлений товар.
Позивач стверджує, що ним зобов'язання виконані належним чином, поставлено та прийнято Відповідачем товару на суму 27630,63 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними Відповідачем.
Крім того, сторони в Договорі узгодили, що Відповідач оплачує кожну партію товару не пізніше 30 днів з дня поставки (п. 4.2 Договору). Однак Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, товар оплатив лише частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 5311,14 грн.
Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між Позивачем та Відповідачем у справі зобов'язання виникли з договору поставки.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статей 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).
Судом встановлено і Відповідачем не спростовано, що Позивачем правомірно нараховано суму боргу 5311,14 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта плюс" (вул.М.Бірюзова, 64 А, м.Полтава, Полтавська область, 36039, код 24826495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (вул. Миру, 29, кв.28, м.Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, код 37029549) 5311,14 грн. основного боргу та 1720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Плотницька Н.Б.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2013 |
Оприлюднено | 26.09.2013 |
Номер документу | 33691633 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні