Рішення

від 17.09.2013 по справі 910/14814/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14814/13 17.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного підприємства "Укрспецналадка"

про стягнення 190 974,98 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Півень Д.О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.09.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрспецналадка" про стягнення 190 974,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 було порушено провадження у справі № 910/14814/13. Розгляд справи було призначено на 10.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача та з метою виконання сторонами вимоги суду, а також витребування у сторін додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 17.09.2013.

В судовому засіданні 17.09.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умовам укладеного договору № 8674002 від 01.06.2005 не було здійснено оплату поставленої позивачем теплової енергії у вигляді гарячої води за період з березня 2013 до червня 2013 на суму 182 237,41 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у вищенаведеній сумі.

Також у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії у вигляді гарячої води за договором № 8674002 від 01.06.2005, позивач просить стягнути з відповідача за період з березня 2013 по червень 2013 в порядку п.7. додатку № 4 до договору 8674002 від 01.06.2005 пеню в сумі 7 129,44 грн., а також в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційної складової боргу в сумі 182,24 грн. та 3% річних в сумі 1 425,89 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 09.07.2013 та 23.07.2013 - також не направив, вимоги попередніх ухвал суду щодо надання витребуваних документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2005 між АЕК "Київенерго" (правонаступником якого є позивач), як енергопостачальна організація, та відповідачем - Державним підприємством "Укрспецналадка", як абонентом, було укладено договір № 8674002 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Умовами договору № 8674002 від 01.06.2005 сторони погодили, що при виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положенням про держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії та чинним законодавством України (п. 2.1.), позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору (п. 2.2.1.), підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (п. 2.2.2.), відповідач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1.), виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до договору (п. 2.3.2.), додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в додатку № 7 до договору (п. 2.3.3.).

01.06.2005 сторонами було укладено додаток №1 до договору № 8674002 від 01.06.2005, в якому було погоджено обсяги постачання теплової енергії відповідачу.

Також, 01.06.2005 сторонами було укладено додаток № 3 до договору № 8674002 від 01.06.2005, в якому позивачем та відповідачем було визначено тарифи на теплову енергію, а саме п.1. було встановлено, що розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2004 № 2249, за кожну відпущену гігакалорію.

01.06.2005 сторони уклали додаток № 4 до договору № 8674002 від 01.06.2005, умовами якого погодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі (п.1.), відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує "Енергопостачальній організації" вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії (п.2.), відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 7 за адресою: вул. Горького, буд. № 29, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (п. 5.), у разі порушення терміну сплати за поточне споживання, визначеного у п.2. даного додатку, чи наявності боргу на початок кожного розрахункового періоду, позивач має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії, згідно додатку № 7 до договору (п.6.), відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (п.7.).

Зокрема, додатком № 7 до договору № 8674002 від 01.06.2005, який був укладений 01.06.2005, сторонами було погоджено умови припинення подачі теплової енергії, згідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України від 31.08.1995 № 705.

Відповідно до облікових карток за період з березня 2013 по червень 2013 (включно) (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були оглянуті судом в судовому засіданні) позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію.

21.06.2013 Публічним акціонерним товариством "Київенерго" на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію за вих. № 93/21/4713 від 14.06.2013, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та фіскальним чеком поштової установи № 6015 від 21.06.2013,в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість за договором в сумі 182 237,41 грн. Однак, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 8674002 від 01.06.2005 у повному обсязі, а саме поставлено теплову енергію у вигляді гарячої води на такі потреби як опалення, вентиляцію та гарячого водопостачання у відповідній кількості та в певних обсягах, однак, відповідач не здійснив розрахунок за отриману теплову енергію у строк, встановлений п.5. додатку № 4 до договору № 8674002 від 01.06.2005, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 182 237,41 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ч.1 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору № 8674002 від 01.06.2005 встановлено, що на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору № 8674002 від 01.06.2005, як енергопостачальною організацією, було поставлено відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на суму 182 237,41 грн. за період з 01.03.2013 по 01.07.2013, що підтверджується обліковими картками за період з березня 2013 по червень 2013 (включно), проте відповідач, як абонент, свого обов'язку щодо оплати за поставлену позивачем теплову енергію у строк, встановлений п.5. додатку № 4 до договору № 8674002 від 01.06.2005 - не виконав, внаслідок чого у Державного підприємства "Укрспецналадка" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" виник борг в сумі 182 237,41 грн.

Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, факту виконання зобов'язання за договором № 8674002 від 01.06.2005 не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 8674002 від 01.06.2005, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 8674002 від 01.06.2005 в сумі 182 237,41 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії у вигляді гарячої води за договором № 8674002 від 01.06.2005, позивач просить стягнути з відповідача за період з березня 2013 по червень 2013 в порядку п.7. додатку № 4 до договору 8674002 від 01.06.2005 пеню в сумі 7 129,44 грн., а також в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційної складової боргу в сумі 182,24 грн. та 3% річних в сумі 1 425,89 грн.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії у строк встановлений п.5. додатку № 4 до договору № 8674002 від 01.06.2005, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 182 237,41 грн., враховуючи те, що п.7. додатку № 4 до договору № 8674002 від 01.06.2005 встановлено пеню при порушенні покупцем п.2. вищезазначеного додатку до договору, тобто прострочення оплати наданої позивачем теплової енергії, а також враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені, інфляційної складової боргу та 3% річних, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційної складової боргу та 3% річних за період з березня 2013 по червень 2013 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в сумі 182 237,41 грн. , пеня в сумі 7 129,44 грн ., інфляційна складова боргу в сумі 182,24 грн. та 3% річних в сумі 1 425,89 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Укрспецналадка" (код ЄДРПОУ - 33348977, місцезнаходження: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, буд. 5-В) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ - 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) 182 237 (сто вісімдесят дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 41 коп. - основного боргу, 7 129 (сім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 44 коп. - пені, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 24 коп. - інфляційної складової боргу, 1 425 (одна тисяча чотириста двадцять п'ять) грн. 89 коп. - 3 % річних та 3 819 (три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного тексту рішення - 18.09.2013

Суддя С.Р. Станік